Постанова
Іменем України
30 березня 2021 року
м. Київ
справа № 153/1541/19
провадження № 61-11347св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Жданової В. С., Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Приватне підприємство "Клембівський сервіс",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 12 лютого 2020 року у складі судді Гаврилюк Т. В. та постанову Вінницького апеляційного суду від 01 липня 2020 року у складі колегії суддів: Матківської М. В., Марчук В. С., Міхасішина І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства "Клембівський сервіс" (далі - ПП "Клембівський сервіс") про визнання незаконним рішення відповідача про тимчасове відсторонення від обов`язків директора.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що згідно рішення від 20 травня 2013 року № 2 він прийнятий на роботу у ПП "Клембівський сервіс" і призначений на посаду директора цього приватного підприємства.
Приблизно у вересні 2018 року засновник ПП "Клембівський сервіс" ОСОБА_2 в усній формі повідомив про те, що його тимчасово відсторонено від виконання обов`язків директора на невизначений термін у зв`язку з проведенням аудиторської повірки, на що він погодився.
Він неодноразово звертався до засновника ОСОБА_2 із питанням поновлення його у виконанні посадових обов`язків директора, на що від засновника чув лише обіцянки.
З метою захисту свого конституційного права на працю, він звернувся до суду із відповідним позовом (справа № 153/1379/19) за захистом своїх прав.
Просив визнати незаконним і скасувати рішення від 21 вересня 2018 року № 3, яким його тимчасово відсторонено від обов`язків директора ПП "Клембівський сервіс" з 21 вересня 2018 року на невизначений термін та обов`язки і права директора ПП "Клембівський сервіс" покладено на засновника ОСОБА_2 .
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПП "Клембівський сервіс" про визнання незаконним та скасування рішення від 19 листопада 2018 року № 4.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що на його адресу надійшов відзив відповідача від 11 листопада 2019 року у даній справі. До цього відзиву відповідач додав незавірену фотокопію свого рішення від 19 листопада 2018 року № 4 "Про упорядкування штатного розпису ПП "Клембівський сервіс", де у пункті 2 зазначено, що у зв`язку з тимчасовим відстороненням ОСОБА_1 від керівництва підприємством на час перевірки, вивести його із штатного розпису підприємства із припинення виплати заробітної плати.
Внесення змін до штатного розпису шляхом виключення його із штатного розпису із припиненням виплати заробітної плати без його відома є незаконним та порушує його права на працю. У встановленому законом порядку з посади він не звільнений, тому виключення його як штатної одиниці із штатного розпису є незаконним.
Вважає, що таке рішення прийнято незаконно, без будь-якого мотивування та обґрунтування, відсутні посилання на нормативно-правові акти прийняття відповідачем такого рішення.
Відповідач не ознайомлював його із оскаржуваним рішенням від 19 листопада 2018 року № 4, не надавав йому копію цього рішення, що не дало йому змоги вчасно його оскаржити в судовому порядку, у зв`язку з чим він просив суд поновити йому строк звернення до суду з метою оскарження рішення від 19 листопада 2018 року № 4.
Тому позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення від 19 листопада 2018 року № 4 за підписом засновника ПП "Клембівський сервіс" ОСОБА_2
Ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 10 грудня 2019 року об`єднано в одне провадження за номером справи № 153/1541/19 позов ОСОБА_1 до ПП "Клембівский сервіс" про визнання незаконним рішення відповідача про тимчасове відсторонення від обов`язків директора та позов ОСОБА_1 до ПП "Клембівський сервіс" про визнання незаконним рішення відповідача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 12 лютого 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ПП "Клембівський сервіс" про визнання незаконними рішень, відмовлено у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.
Суд першої інстанції вказав, що позивач довідався про порушення свого права ще у вересні 2018 року, проте за захистом порушеного права до суду не звертався.
Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 01 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 12 лютого 2020 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку з касаційною скаргою на рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 12 лютого 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 01 липня 2020 року.
В касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій ухвалені судові рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
02 вересня 2020 року на адресу Верховного Суду від ПП "Клембівський сервіс" через засоби поштового зв`язку надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги позивача, та залишити оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
13 серпня 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що позивач був призначений на посаду директора ПП "Клембівський сервіс" згідно рішення від 20 травня 2013 року № 2.
Відповідно до Статуту ПП "Клембівський сервіс" засновником підприємства є громадянин України ОСОБА_2 (пункт 1.2); підприємство є юридичною особою (пункт 3.1); управління діяльністю підприємством здійснюється повністю та безпосередньо засновником в разі, коли він займає посаду директора підприємства, а при необхідності засновник може призначити директора, призначення та звільнення якого проводиться згідно КЗпП України (пункт 8.1).
Згідно рішення від 21 вересня 2018 року № 3, прийнятого засновником ПП "Клембівський сервіс" на підставі пунктів 8.1 та 8.2 Статуту підприємства, тимчасово відсторонено ОСОБА_1 від обов`язків директора ПП "Клембівський сервіс" з 21 вересня 2018 року на невизначений термін; обов`язки та права директора підприємства ПП "Клембівський сервіс" покладені на ОСОБА_2 .
Згідно рішення від 19 листопада 2018 року № 4 про упорядкування штатного розпису ПП "Клембівський сервіс", у зв`язку з тимчасовим відстороненням ОСОБА_1 від керівництва підприємством на час перевірки виведено його із штатного розпису підприємства із припиненням виплати заробітної плати.
Із копії опису вкладення до експрес цінного листа 2453200028734 (форма 107) і копії квитанції за цим же номером вбачається, що ПП "Клембівський сервіс" на адресу позивача ОСОБА_1 було направлено це рішення і доставлено даний цінний лист.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції відповідають.