Постанова
Іменем України
24 березня 2021 року
м. Київ
справа № 201/475/17
провадження № 61-586св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_2,
треті особи: Національний банк України, Міністерство фінансів України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 підписану адвокатом Фірсовою Світланою Василівною, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року в складі колегії суддів Макарова М. О., Демченка Е. Л., Куценко Т. Р.
ВСТАНОВИВ :
Короткий зміст заяви про перегляд рішення апеляційного суду за нововиявленими обставинами
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 жовтня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Розірвано договори, укладені між ПАТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_1 від 26 жовтня 2015 року, від 20 січня 2016 року, від 20 січня 2016 року за картковими рахунками. Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 збитки в сумі 551 069,35 дол США і 10 995,88 грн; відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк" про відшкодування моральної шкоди; відмовлено у задоволенні зустрічного позову ПАТ КБ "ПриватБанк" про визнання договору недійсним.
Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2018 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 25 жовтня 2018 року, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 жовтня 2017 року - скасоване в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк" про розірвання договорів та відшкодування збитків та ухвалено в цій частині нове рішення, яким в задоволенні вказаних позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. В іншій частині рішення залишене без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 рішенням Комісії з питань визначення пов`язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами Національного Банку України від 13 грудня 2016 року № 105 визнаний пов`язаною з ПАТ КБ "ПриватБанк" особою, а тому у день отримання рішення Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку у Фонду гарантування з`являються, а у пов`язаних осіб втрачаються права на розпорядження грошовими коштами, розміщеними в банку.
15 серпня 2019 року ОСОБА_1 подав заяву про перегляд постанови апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2018 року в частині вирішення його позову в зв`язку з нововиявленими обставинами.
Зазначав, що рішенням окружного адміністративного суду м. Києва від 18 квітня 2019 року скасовано рішення Комісії з питань визначення пов`язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами Національного Банку України від 13 грудня 2016 року № 105. Про наявність цієї обставини позивачу стало відомо 14 серпня 2019 року з мережі інтернет.
Вважає, що наведене дає підстави для скасування постанови апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2018 року в частині відмови у його позові та залишення без змін рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 жовтня 2017 року про задоволення його позовних вимог.
Короткий зміст ухвали апеляційного суду
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2018 року за нововиявленими обставинами відмовлено. Постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2018 року залишено в силі.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що рішення окружного адміністративного суду м. Києва від 18 квітня 2019 року фактично є новим доказом у справі, а не нововиявленою обставиною. Нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, оскільки нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, не є нововиявленими.
Аргументи учасників справи
02 січня 2020 року представник ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року, просить її скасувати як таку, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, відкрити провадження у зв`язку з нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 та призначити її до судового розгляду.
Касаційну скаргу мотивує тим, що скасування рішення Комісії з питань визначення пов`язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами Національного Банку України від 13 грудня 2016 року № 105 відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України є нововиявленою обставиною, а висновок апеляційного суду про те, що це є новим доказом по справі, є безпідставним.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з частиною другою статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України свідчить, що нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рощення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata- принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV V. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27,28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Підставою для перегляду постанови апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2018 року заявник зазначав, що рішенням окружного адміністративного суду м. Києва від 18 квітня 2019 року скасовано рішення Комісії з питань визначення пов`язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами Національного Банку України від 13 грудня 2016 року № 105, яке покладено в основу постанови апеляційного суду.
Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції правильно встановив, що обставина, на яку посилається ОСОБА_1 як на нововиявлену, фактично є новим доказом у справі.