Постанова
Іменем України
24 березня2021 року
справа № 203/2406/15-ц
провадження № 61-42837св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3, товариство з обмеженою відповідальністю "Приватстройінвест",
третя особа - Дніпропетровська міська рада,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2018 року в складі колегії суддів Петешенкової М. Ю., Демченко Е. Л., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулася позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ "Приватстройінвест" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та знесення самочинного будівництва.
Позов мотивувала тим, що 26 квітня 2011 року вона уклала з Дніпропетровською міською радою договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:06:056:0083, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .На момент укладення договору поруч із зазначеною земельною ділянкою належно оформлених землекористувачів не значилось.
В результаті самочинної реконструкції незавершеного будівництвом нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2, яке належить відповідачам, частина такого майна знаходиться на земельній ділянці позивача, що перешкоджає її використанню за цільовим призначенням та порушує права й законні інтереси позивача.
З урахуванням уточнення позовних вимог ОСОБА_1 просила зобов`язати відповідачів усунути їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою кадастровий № 1210100000:06:056:0083, розташованою за адресою: АДРЕСА_3, шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта незавершеного будівництвом на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_4 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 червня 2017 року позов задоволено: зобов`язано ТОВ "Приватстройінвест", ОСОБА_2, ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою кадастровий № 1210100000:06:056:0083 за адресою: АДРЕСА_3, шляхом знесення самочинно збудованого об`єкту за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачами здійснюється самочинне будівництво на частині земельної ділянки, переданій ОСОБА_1 на підставі договору оренди земельної ділянки, що порушує її права як землекористувача, оскільки частина самочинно збудованої нерухомості перешкоджає доступу позивачки до орендованої нею земельної ділянки.
Суд першої інстанції вважав неможливим проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи в зв`язку з відсутністю дозволу на будівництво, проекту або інших документів щодо відповідності забудови, здійсненої відповідачами, державним будівельним нормам.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "Приватстройінвест" задоволено, рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 червня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Апеляційний суд виходив із того, що позивач не довів у встановленому законом порядку, що земельна ділянка під контуром по периметру торгівельного комплексу, який належить відповідачам, площею 0, 0231 га за адресою: АДРЕСА_2, накладається на земельну ділянку, надану в користування ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд апеляційної інстанції врахував, що обставини, на які посилається позивач як на підстави позову, спростовуються експертним дослідженням № 8784 від 13 квітня 2017 року, проведеним Незалежним інститутом судових експертиз.
Аргументи учасників справи
17 серпня 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову апеляційного суду та просила її скасувати як таку, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
Указує, що поклавши в основу судового рішення наданий відповідачами висновок експертного дослідження № 8784 від 13 квітня 2017 року, апеляційний суд проігнорував подані позивачем докази та не навів мотивів їх відхилення, а саме: акт обстеження меж земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:06:056:0083, складений інженером-геодезистом ОСОБА_4 ; акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства районної комісії по самоврядному контролю за використанням та охороною земель та екологічного законодавства в районі, складений уповноваженою комісією Кіровської районної у місті Дніпропетровську ради; технічний звіт щодо кадастрової геодезичної зйомки та визначення меж земельної ділянки, складений інженером-геодезистом ОСОБА_5 ; технічний звіт щодо обстеження земельної ділянки під влаштування котловану для будівництва центру дозвілля у відповідності до наданого проекту, складений ТОВ фірма "Технологія".
Висновки апеляційного суду щодо порушення судом першої інстанції прав відповідачів у частині відхилення повторного клопотання про призначення судової експертизи позивачка вважає необґрунтованими, оскільки судова експертиза в справі не була проведена саме в зв`язку з ненаданням відповідачами необхідного обсягу технічної документації в розпорядження експертів.
Відповідачі ТОВ "Приватсройінвест" та ОСОБА_3 у жовтні 2018 року та лютому 2020 року відповідно подали до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу, в яких просили залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
Посилаються на те, що відповідно до висновку експерта, зробленого на замовлення відповідачів, земельні ділянки сторін не накладаються, нерухоме майно, належне відповідачам, не виходить за межі їх земельної ділянки, а тому відсутні підстави для висновку, що відповідачі чинять перешкоди позивачеві в користуванні власністю.
Зазначали, що реконструкція нерухомого майна здійснена ними з дотриманням вимог чинного законодавства, про що свідчить отримана відповідачами декларація про готовність введення об`єкта в експлуатацію.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження в справі.
Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2020 року справа призначена до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 26 квітня 2011 року ОСОБА_1 та Дніпропетровська міська рада уклали договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_1 отримала в оренду земельну ділянку площею 0,0780 га кадастровий № 1210100000:06:056:0083, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Ділянка передана для проєктування та будівництва центру дозвілля. Строк дії договору - три роки, додатковою угодою від 23 грудня 2014 року до договору оренди землі строк дії договору поновлений та продовжений ще на три роки.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 56361320 від 31 березня 2016 року право власності на споруду по АДРЕСА_2 зареєстроване за відповідачами в наступних частках: 1/2 - за ОСОБА_3, 1/4 - за ОСОБА_2, 1/4 -за ТОВ "Приватстройінвест".
Суд першої інстанції встановив, що первинна реєстрація права власності на вказане нерухоме майно була здійснена на підставі рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 липня 2014 року в цивільній справі № 175/2306/14-ц, яке в подальшому було скасоване.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2016 року призначено комплексну будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу, яка не проведена в зв`язку з ненаданням на запит експертів необхідних документів.
Відповідно до технічного звіту щодо кадастрової геодезичної зйомки та визначення меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, стіна та фундамент землеволодіння під № 44 накладається на земельну ділянку під № 42 .
До суду апеляційної інстанції відповідачі подали висновок інженерно-технічного експертного дослідження від 13 квітня 2017 року № 8784, відповідно до якого земельна ділянка позивача та земельна ділянка відповідачів не накладаються одна на одну.