Постанова
Іменем України
24 березня 2021 року
м. Київ
справа № 149/1568/19
провадження № 61-6866св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державне підприємство "Хмільницьке лісове господарство",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 13 грудня 2019 року у складі судді Войнаревич М. Г. та постанову Вінницького апеляційного суду від 13 березня 2020 року у складі колегії суддів: Стадника І. М., Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся доДержавного підприємства "Хмільницьке лісове господарство" (далі - ДП "Хмільницьке лісове господарство") про визнання наказу про звільнення незаконним.
Позов мотивований тим, що з 09 січня 1997 року він працював в ДП "Хмільницьке лісове господарство" на різних посадах, а з 05 червня 2018 року на посаді майстра лісу. Згідно із наказом від 11 травня 2019 року № 43-к він був звільнений з роботи за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим кодексом і правилами трудового розпорядку.
Вважає, що звільнення відбулось незаконно та безпідставно, оскільки будь-яких порушень позивач не здійснював, а також у зв`язку з тим, що причини звільнення, наведені в наказі про звільнення, не відповідають дійсним обставинам справи.
Виходячи з викладеного, просив:
визнати протиправним та незаконним наказ № 43-к від 11 травня 2019 року про звільнення,
скасувати наказ № 43-к від 11 травня 2019 року,
поновити його на роботі,
стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 13 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 13 березня 2020 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ДП "Хмільницьке лісове господарство" про визнання наказу про звільнення незаконним, відмовлено.
Вирішено питання щодо судових втрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведено неправомірності наказів про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, які були покладені в обґрунтування підстав звільнення, що відбулося за попередньою згодою профспілкової організації. Позивачу, як порушнику трудової дисципліни, у строк, передбачений статтею 148 КЗпП України, запропоновано надати письмові пояснення, що передбачено статтею 149 КЗпП України, однак він своїм правом не скористався та накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності не оскаржив, хоча мав таку можливість. Позивач систематично порушував та не виконував покладених на нього правил і норм з охорони праці, протипожежної безпеки, за що відносно нього неодноразово застосовувались заходи дисциплінарного стягнення, а тому вимоги позивача про визнання наказу ДП "Хмільницьке лісове господарство" № 43-к від 11 травня 2019 року незаконним та його скасування задоволенню не підлягають, оскільки даний наказ прийнятий в порядку законодавства.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що на позивача покладались обов`язки щодо дотримання вимог охорони праці, техніки безпеки, протипожежної безпеки, виконання розпоряджень роботодавця. Дії ОСОБА_1 в частині самовільного підключення до контори Літинського лісництва електричного кабелю, який був відключений Літинським РЕМ, є порушенням ним обов`язків, передбачених пунктом 3.4 Правил внутрішнього розпорядку та пункту 2.7 Посадової інструкції, оскільки вони були вчинені без дотримання вимог охорони праці, техніки безпеки, протипожежної безпеки та створювали небезпеку для працівників та майна відповідача. Відповідачем було дотримано вимоги ст. 147, 147-1, 148, 149 КЗпП України при вирішенні питання про оголошення позивачу догани. З огляду на це, притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності відповідно до наказу № 190 від 06 листопада 2018 року відбулось з дотриманням вимог чинного законодавства. Вдруге ОСОБА_1 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, за те, що відмовився виконувати наказ та законні вимоги безпосереднього керівництва, незаконно не допустив до майна ДП "Хмільницьке лісове господарство" та створив перешкоди перевірці протипожежного стану будівлі та технічного стану обладнання ДП "Хмільницьке лісове господарство", а тому притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності відповідно до наказу № 114 від 08 травня 2019 року також відбулось з дотриманням вимог чинного законодавства. Установивши, що виданню наказу № 43-к від 11 травня 2019 року "Про звільнення ОСОБА_1" передувало два накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани і вчинення працівником ще одного проступку, а саме - повторне недопущення комісії підприємства до його майна, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що наказ про звільнення прийнятий відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у який просить рішення Хмельницького міськрайонного суду Вінницької області від 13 грудня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 13 березня 2020 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині визнання наказу про звільнення незаконним та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди не надали належної оцінки Постановам Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі № 700/63/18, від 03 квітня 2019 року у справі № 520/3689/16-ц, від 18 липня 2019 року у справі № 456/2368/16, від 26 червня 2018 року у справі № 714/395/17, від 03 липня 2019року у справі № 161/6283/16-ц, від 07 червня 2018 року у справі № 465/6964/15-ц.
Для звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) здійснення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення з вчинення таких дій раніше.
Відповідно до позиції Верховного Суду при оскарженні до суду наказу про звільнення за пунктом 3 статті 40 КЗпП України, суд зобов`язаний перевірити правильність накладення дисциплінарного стягнення, які враховані при звільненні, незалежно від того, чи оскаржувався кожен наказ окремо в установлений законом строк.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що судові рішення оскаржуються лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання наказу про звільнення незаконним та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тому в іншій частині не оскаржуються та в касаційному порядку не переглядаються.
Аргументи учасників справи
У липні 2020 року ДП "Хмільницьке лісове господарство" подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Відзив мотивований тим, що звільнення позивача відбулось за наявності відповідних підстав та згідно з вимогами закону.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 149/1568/19, витребувано справу з суду першої інстанції.
У липні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
У липні 2020 року ДП "Хмільницьке лісове господарство" подало клопотання про закриття касаційного провадження у справі № 149/1568/19.
Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2021 року у задоволенні клопотання Державного підприємства "Хмільницьке лісове господарство" про закриття касаційного провадження у справі 149/1567/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 13 грудня 2019 року у та постанову Вінницького апеляційного суду від 13 березня 2020 року відмовлено. Справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 16 квітня 2020 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі № 700/63/18, від 03 квітня 2019 року у справі № 520/3689/16-ц, від 18 липня 2019 року у справі № 456/2368/16, від 26 червня 2018 року у справі № 714/395/17, від 03 липня 2019року у справі № 161/6283/16-ц, від 07 червня 2018 року у справі № 465/6964/15-ц та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України.
Фактичні обставини
Суди встановили, що ОСОБА_1 з 09 січня 1997 року працював на різних посадах у ДП "Хмільницьке лісове господарство", а з 05 червня 2018 року по день звільнення на посаді майстру лісу.
06 листопада 2018 року наказом в. о. директора ДП "Хмільницький лісгосп" Гаращук А. І. № 190 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" позивачу - майстру лісу була оголошена догана.
За змістом наказу № 190 від 06 листопада 2018 року ОСОБА_1, проживаючи тимчасово в приміщенні контори Літинського лісництва, самовільно здійснив підключення електричного кабелю, який був відключений Літинським РЕМ, чим порушив правила технічної експлуатації електроустановок і допустив загрозу власному здоров`ю та життю.
ОСОБА_1 не надавався дозвіл на проживання (тимчасове проживання) у приміщенні контори Літинського лісництва ДП "Хмільницьке лісове господарство", з ним не укладався договір найму житла.
Із наказом № 190 від 06 листопада 2018 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" позивач ознайомлений.
У пояснювальній записці з приводу зазначених в наказі обставин та підстав притягнення до дисциплінарної відповідальності, ОСОБА_1 пояснив, що він дійсно самовільно підключив до контори Літинського лісництва електричний кабель, який був відключений Літинським РЕМ, оскільки була відсутня електроенергія в Літинському лісництві та в приміщенні, де він проживає.
Наказ № 190 від 06 листопада 2018 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" був прийнятий за наслідками поданих 06 листопада 2019 року в. о. лісничого ОСОБА_2 та головного механіка ОСОБА_3 доповідних записок про факт самовільного підключення електричного кабелю до приміщення контори Літинського лісництва.
Відповідно до пунктів 3.4., 3.9. Правил внутрішнього трудового розпорядку ДП "Хмільницьке лісове господарство", що були затверджені зборами трудового колективу 31 березня 2018 року, працівники лісгоспу зобов`язані додержуватись вимог з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної безпеки та виконувати розпорядження роботодавця.
Згідно з пунктами 2.7, 2.9 Посадової інструкції майстра лісу № 46 від 21 грудня 2015 року майстер лісу (з відведення і таксації лісосік) зобов`язаний дотримуватись та виконувати правила і норми з охорони праці, протипожежної безпеки, правила внутрішнього трудового розпорядку, виконувати службові доручення безпосереднього керівника.
На позивача покладались обов`язки щодо дотримання вимог охорони праці, техніки безпеки, протипожежної безпеки, виконання розпоряджень роботодавця.
08 травня 2019 року наказом №114 директора ДП "Хмільницький лісгосп" Ющинським Т. В. "Про результати проведення обстеження приміщення контори Літинського лісництва" позивачу - майстру лісу оголошена догана.
За змістом цього наказу, в ході перевірки, що була проведена 07 липня 2019 року на виконання наказу ДП "Хмільницький лісгосп" № 110 від 07 травня 2019 "Про проведення обстеження приміщення контори Літинського лісництва", комісія яка її здійснювала не була допущена ОСОБА_1 до частини приміщення де він тимчасово проживає. У зв`язку з чим не було проведено огляд на предмет пожежної безпеки горища, лежаків, димаря та котельні, про що складено відповідний акт.
Від підпису про ознайомлення із наказом № 114 "Про результати проведення обстеження приміщення контори Літинського лісництва" та надання пояснень з приводу зазначених обставин ОСОБА_1 відмовився.
08 травня 2019 року ОСОБА_1 будучи повідомленим про роботу комісії, повторно, в кабінеті директора відмовився надати комісії доступ до приміщень Літинського лісництва (горища, лежаків димаря та котельні) на предмет перевірки їх пожежної безпеки.
Від надання пояснень з приводу повторного недопущення членів комісії до приміщень контори Літинського лісництва ОСОБА_1 відмовився.
08 травня 2019 року ДП "Хмільницьке лісове господарство" звернулось до голови профспілкового комітету з поданням про надання згоди на звільнення майстра лісу (з відведення і таксації лісосік) ОСОБА_1 за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього розпорядку відповідно до пункту 3 статті 40 КЗпП України.
Відповідно до протоколу первинної профспілкової організації ДЛ "Хмільницький лісгосп" № 3 від 08 травня 2019 року надано згоду на звільнення ОСОБА_1
Наказом директора ДП "Хмільницький лісгосп" № 43-к від 11 травня 2019 ОСОБА_1 звільнено з роботи за систематичне невиконання ним без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором та правилами трудового розпорядку, пункт 3 статті 40 КЗпП України.
Згідно з журналом ДП "Хмільницьке лісове господарство" ОСОБА_1 ознайомлений з колективним договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку та посадовими (робочими) інструкціями