Постанова
Іменем України
24 березня 2021 року
м. Київ
справа № 755/15712/19
провадження № 61-12583св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
скаржник - ОСОБА_1,
заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мойсеєнко Діна Петрівна, товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Центр оцінки", Державне підприємство "Сетам",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 30 січня 2020 року у складі судді Катющенко В. П. та постанову Київського апеляційного суду від 08 липня 2020 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Желепи О. В., Кулікової С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст заявлених вимог
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася зі скаргою на дії та рішення приватного виконавця Мойсеєнко Д. П.
Скарга мотивована тим, що 17 липня 2019 року вона отримала від приватного виконавця Мойсеєнко Д. П. постанову про відкриття виконавчого провадження № 59511133 від 09 липня 2019 року, винесену при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-228/2011, виданого 18 листопада 2011 року Дніпровським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кей-Колект" заборгованості за договором про надання споживчого кредиту у розмірі 243 556,80 доларів США, що за курсом НБУ станом на 18 січня 2011 року становить 1 934 937,00 грн.
17 вересня 2019 року приватним виконавцем винесено постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, відповідно до якої передано стягувачу ТОВ "Кей-Колект" в рахунок часткового погашення заборгованості за виконавчим листом № 2-228/2011р. від 18 листопада 2011 року, що видав Дніпровський районний суд м. Києва, наступне майно: земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер кадастровий номер 3221484001:02:006:0067, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) та житловий будинок загальною площею 255,1 кв. м, житлова площа 67,4 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що належать боржнику ОСОБА_1
ДП "СЕТАМ", на підставі поданих для проведення реалізації майна документів приватним виконавцем, здійснило реалізацію арештованого майна шляхом проведень електронних торгів через веб-сайт в мережі Інтернет. Відповідно до протоколу про проведення електронних торгів від 06 вересня 2019 року № 430032, виданого ДП "СЕТАМ", торги не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів. 16 вересня 2019 року іпотекодержатель - ТОВ "Кей-Колект" звернулося із заявою б/н від 09 вересня 2019 року щодо залишення за собою нереалізованого майна боржника в порядку статті 49 Закону України "Про іпотеку".
Цього ж дня приватним виконавцем складено акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу. 28 вересня 2019 року приватним виконавцем винесено постанову про зняття арешту з майна, що належить боржнику ОСОБА_1, зазначених земельної ділянки та житлового буднику.
Заявник вважав, що приватний виконавець винесенням постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу порушила вимоги статті 61 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки лише у разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна. Майно повертається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові.
Просила:
визнати незаконними дії та рішення приватного виконавця Мойсеєнко Д. П. під час проведення оцінки майна, житлового будинку, загальною площею 255,10 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, кадастровий номер 3221484001:02:006:0067, загальною площею 0,25 га, за адресою: АДРЕСА_1, власником яких є ОСОБА_1, виконавче провадження № 59511133 на підставі виконавчого листа №2-228/2011 року, виданого 18 листопада 2011 року Дніпровським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кей-Колект" заборгованості за договором про надання споживчого кредиту в розмірі 243 556,80 доларів США, що за курсом НБУ станом на 18 січня 2011 року становить 1 934 937,00 грн., що полягає в порушенні приватним виконавцем Мойсеєнко Д. П. вимог частини другої статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні";
визнати незаконним рішення (постанову) про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 18 вересня 2019 року, а саме: земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221484001:02:006:0067, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) та житловий будинок загальною площею 255,1 кв. м, житлова площа 67,4 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, власником яких є ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_2, ТОВ "Кей-Колект".
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2019 року скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця Мойсеєнко Д. П., в частині вимог про визнання незаконними дії та рішення приватного виконавця Мойсеєнко Д.П. під час проведення оцінки майна, залишено без розгляду.
Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30 січня 2020 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 08 липня 2020 року, скаргу задоволено.
Визнано незаконним рішення (постанову) ВП № 59511133 від 17 вересня 2019 року приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Д. П. про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, а саме: земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221484001:02:006:0067, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) та житлового будинку загальною площею 255,1 кв. м, житлова площа 67,4 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, власником яких є ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_2, ТОВ "Кей-Колект", адреса: м. Київ вул. Іоанна Павла ІІ, 4/6, корпус "В", поверх 4, каб.402.
Судові рішення мотивовані тим, що приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Мойсеєнко Д. П. при винесенні постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні № 59511133 порушено вимоги статті 61 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки нею не дотримано встановлений законом порядок реалізації майна, на яке звернено стягнення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2020 року ТОВ "Кей-Колект" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 30 січня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 липня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця Мойсеєнко Д. П. відмовити.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що оспорювані постанова та акт державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу фактично є актами індивідуальної дії, на підставі яких відбувається подальше оформлення стягувачем права власності на це майно, а тому оскарження таких документів підлягає в порядку адміністративного провадження.
Висновок суду про те, що до спірних правовідносин не застосовуються положення Закону України "Про іпотеку", оскільки виконавче провадження було відкрито на підставі виконавчого листа про стягнення суми боргу, а не про стягнення предмета іпотеки є хибним та безпідставним.
Аргументи учасників справи
У грудні 2020 року приватний виконавець Мойсеєнко Д. П. подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу задовольнити, скасувати ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 30 січня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 липня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні скарги відмовити.
Відзив мотивований тим, що ТОВ "Кей-Колект" є іпотекодержателем нерухомого майна боржника, яке було передано на реалізацію в рамках виконавчого провадження № 59511133 по примусовому виконанню виконавчого листа Дніпровського районного суду міста Києва виданого 18 листопада 2011 року у справі № 2-228/2011, скористався своїм правом, передбаченим частиною першою статті 49 Закону України "Про іпотеку" за результатами перших прилюдних торгів, та залишив за собою предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості за рішенням суду. Відтак, 17 вересня 2019 року керуючись статтею 61 Закону України "Про виконавче провадження" та статті 49 Закону України "Про іпотеку", приватним виконавцем винесено постанову ВП № 59511133 про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та за фактом такої передачі складено акт.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2020 року поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.
У грудні 2020 року матеріали цивільної справи № 755/15712/19 надійшли до Верховного Суду та 09 грудня 2020 року передані судді-доповідачу Дундар І. О.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абзац другий частини другої статті 389 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 17 листопада 2020 року вказано, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження: оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).