Постанова
Іменем України
24 березня 2021 року
м. Київ
справа № 405/6991/18
провадження № 61-19195св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Головне управління Національної поліції у Кіровоградській області, Державна казначейська служба України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 30 листопада 2020 року у складі судді Голованя А. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди у розмірі 44 000,00 грн, завданої неправомірними та протиправними діями працівників поліції при виконанні ними своїх повноважень.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровоград від 20 вересня 2019 року у задоволенні позову позов ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись із рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 вересня 2019 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 вересня 2019 року залишено без руху.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив із того, що до апеляційного суду надійшла електронна ксерокопія апеляційної скарги ОСОБА_1 з додатками, яка виготовлена таким чином, що неможливо прочитати її текст, а також текст додатків до неї, а тому заявнику необхідно надати апеляційну скаргу в письмовій формі, скріплену його підписом, з доданими до апеляційної скарги матеріалами, а також копії апеляційної скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 30 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 вересня 2019 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
Визнаючи апеляційну скаргу неподаною та повертаючи її заявнику, суд апеляційної інстанції виходив із того, що заявник не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, визначений ухвалою суду від 05 жовтня 2020 року, із заявою про продовження терміну для усунення недоліків до суду не звертався.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У грудні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу апеляційного суду.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, повертаючи 30 листопада 2020 року його апеляційну скаргу, не врахував, що 24 листопада 2020 року він подав до апеляційного суду заяву про продовження строку для усунення недоліків.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2021 року Головне управління Національної поліції у Кіровоградській області подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судове рішення апеляційного суду без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 10 березня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга подається у письмовій формі (частина перша статті 356 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі, яка її подала.
У справі, яка переглядається, установлено, що ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 вересня 2019 року залишено без руху з тих підстав, що ксерокопія апеляційної скарги ОСОБА_1 з додатками виготовлена таким чином, що неможливо прочитати її текст, а також текст додатків до неї, а тому заявнику необхідно надати апеляційну скаргу в письмовій формі, скріплену його підписом, з доданими до апеляційної скарги матеріалами, а також копії апеляційної скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Копія ухвали суду від 05 жовтня 2020 року була отримана заявником 08 жовтня 2020 року. Факт отримання копії вказаної ухвали ОСОБА_1 у касаційній скарзі не заперечує.
Частиною першою статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
При цьому, пунктом 7 частини другої статті 43 ЦПК України визначено, що учасники справи повинні виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Повертаючи апеляційну скаргу як неподану, апеляційний суд виходив із того, що вимоги ухвали апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року у встановлений судом строк не виконані, а також заявник не подавав заяву про продовження йому терміну для усунення недоліків.
Верховним Судом встановлено, що матеріали справи не містять інформації, що ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року здійснив будь-які дії, направлені на виправлення недоліків його апеляційної скарги.
Також матеріали справи не містять заяви заявника про продовження йому терміну для усунення недоліків апеляційної скарги.
За таких обставин, установивши, що ОСОБА_1 не усунув недоліки апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав апеляційну скаргу неподаною та повернув її заявнику.
Перевіряючи доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що апеляційний суд повернув його апеляційну скаргу без урахування його клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, колегія суддів виходить із такого.
Так, у касаційній скарзі заявник посилається на те, що він 24 листопада 2020 року подав до апеляційного суду клопотання про продовження йому строку для усунення недоліків апеляційної скарги. До касаційної скарги заявником додана ксерокопія його клопотання від 24 листопада 2020 року про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Разом із тим, вказані доводи касаційної скарги та додана до неї ксерокопія клопотання безумовно не свідчать про те, що це клопотання заявник подавав до Кропивницького апеляційного суду, з огляду на таке.
Так, матеріали справи не містять клопотання ОСОБА_1 від 24 листопада 2020 року про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Згідно з положеннями Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814, за зверненням особи, яка подала документ до суду, на першій сторінці наданої нею копії працівник апарату суду, який прийняв документ, проставляє під текстом (а в разі відсутності такої можливості - на іншому вільному місці) штамп суду із зазначенням дати (у разі необхідності - часу) отримання документа, своєї посади, прізвища та підпису і повертає копію особі.
Заявник не додав до касаційної скарги копію його клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, яка б містила оригінал відбитку штампу суду (синього кольору) із зазначенням дати отримання документа судом, та яка мала бути надана заявнику у разі подання такого клопотання до апеляційного суду, а додав лише ксерокопію цього клопотання.
При цьому, відбиток штампу Кропивницького апеляційного суду, який міститься на поданій заявником ксерокопії клопотання, нечіткий, містить підтирання та виправлення у даті та номері вхідної кореспонденції.
За таких обставин посилання заявника у касаційній скарзі на те, що 24 листопада 2020 року він подавав до апеляційного суду клопотання про продовження йому строку для усунення недоліків апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги та не спростовують висновку апеляційного суду про наявність підстав для повернення апеляційної скарги заявнику й не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
При цьому визнання неподаною та повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 не є позбавленням його права доступу до суду у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки вказане не перешкоджає повторному зверненню заявника з апеляційною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги (частина сьома статті 185 ЦПК України).