ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2021 року
м. Київ
справа № 815/6525/16
адміністративне провадження № К/9901/42901/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,
розглянув в попередньому судовому засіданні справу
за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року (суддя Самойлюк Г.П.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року (колегія у складі суддів Скрипченка В.О., Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.)
у справі №815/6525/16
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області
про визнання протиправним акта перевірки.
І. ПРОЦЕДУРА
1. 29.11.2016 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області. Просив визнати незаконним та протиправним акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 15.07.2016 №4 та скасувати постанову про накладення стягнень від 28.07.2016 № 1.
2. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.01.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017, позов задоволено частково: визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 1 від 28.07.2016; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. До Вищого адміністративного суду України 05.10.2017 надійшла касаційна скарга Відповідача на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року. У скарзі Відповідач просить скасувати оскаржувані рішення та направити справу до суду першої інстанції.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.12.2017 відкрито провадження у справі. У зв`язку із ліквідацією Вищого адміністративного суду України 21.03.2018 справу було передано до Верховного Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області на підставі наказу №47 від 08.07.2016 та направлення №16 від 08.07.2016 у період з 12.07.2016 по 15.07.2016 проведено планову виїзну перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів, додержання вимог нормативно-правових актів щодо безпеки продукції, про заходи попередження та зменшення вживання тютюнових виробів, а також додержання правил торгівлі та надання послуг ФОП ОСОБА_1, пляжний комплекс " ІНФОРМАЦІЯ_1",
АДРЕСА_1 . За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №4 від 15.07.2016. Серед іншого, під час проведення перевірки встановлено стимулювання продажу тютюнових виробів та вживання тютюну, розміщення інформації щодо тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, в місці роздрібної торгівлі, а саме, на столику розміщена попільничка із зазначенням марки сигарет "KENT", під якою випускаються тютюнові вироби. Таким чином відповідачем констатовано порушення абз. 7, 10 ч. 1 ст. 16 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення" від 22.09.2005 №2899-ІV (із змінами та доповненнями).
7. На підставі акта перевірки відповідачем винесено постанову №1 від 28.07.2016 про накладення стягнень, передбачених ст. 20 вказаного Закону, якою до позивача застосований штраф у розмірі 50000,00 грн.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
8. В обґрунтування позовних вимог Позивач покликалася на те, що ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області здійснено перевірку господарської діяльності ФОП ОСОБА_1, за наслідками якої складено акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №4 від 15.07.2016, на підставі якого прийнято постанову про накладення стягнень №1 від 28.07.2016 які позивач вважає незаконними та такими, що не відповідають фактичним обставинам та порушують його законні права та інтереси.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Задовольняючи частково адміністративний позов ФОП ОСОБА_1, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішення відповідача не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та прийняте без врахування усіх фактичних обставин, оскільки відповідач не довів, що попільничка із зазначенням марки сигарет "KENT" була розміщена в місці роздрібної торгівлі. Зазначеного відповідачем не спростовано, не доведено належними та допустимими доказами факту розміщення останньої саме у торгівельному залі. Отже відсутні ознаки реклами тютюнових виробів в діях позивача та дій, спрямованих на стимулювання осіб до споживання тютюнових виробів. Інших дій, заборона на вчинення яких передбачена ст. 16 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення" в акті перевірки не зазначено та судами 1-ї та 2-ї інстанцій не встановлено.
10. Окрім того, ухвалою від 12.01.2017 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову. Одночасно задоволено клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновити строк звернення до суду.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції. Вважає, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, зокрема:
А) Відповідач стверджує про розміщення попільнички із зазначенням марки сигарет "KENT" у торгівельному залі ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, в зв`язку з чим позивачем порушено вимоги ст. 16 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення". На підтвердження вказаного факту відповідачем надано було до суду першої інстанції фото-фіксацію;
Б) Скаржник наголошує, що факт застосування в господарській діяльності попільничок з метою стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, підтверджується листом позивача від 12.08.2016 (вх. №1549), в якому вказано про вчинення вказаних в акті порушень.
В) Позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки такий минув 19.10.2016.
12. Відзив від Позивача не надходив.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Суд дослідив доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
14. Суд відхиляє доводи скарги, наведені у п. 11-А та 11-Б, з огляду на таке.
15. Суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що з наданого відповідачем до суду фото не вбачається, що його зроблено саме в закладі, де здійснює свою господарську діяльність позивач, зокрема у торгівельному залі пляжного комплексу "Ікра". Вказане фото взагалі дає можливість лише встановити факт розміщення попільнички на столі, поряд з якою розміщено меню пляжного комплексу " ІНФОРМАЦІЯ_1", проте зазначене не доводить факту порушення, зазначеного відповідачем в акті перевірки. Так, вказане фото зроблене безвідносно до території, тобто позбавляє можливості візуально встановити, в якому саме місці (приміщенні) його зроблено; не містить дати, часу фіксації.
16. Згідно ч. 8 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду(контролю) у сфері господарської діяльності" органи державного нагляду (контролю) та суб`єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу. Однак, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, інших доказів на підтвердження встановленого під час перевірки порушення до суду першої інстанції не надавалося.
17. У касаційній скарзі (скаржник зазначає, що просить долучити до матеріалів справи фото фіксацію у кількості 4-х одиниць.
18. Суд позбавлений такої можливості, оскільки відповідно до частин 1-3 ст. 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
19. Отже, Суд погоджується з оцінкою доказів, яку зробив суд першої інстанції, та висновком про те, що Відповідач не довів наявність вчиненого порушення.
20. Крім того, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та відхиляє посилання відповідача на те, що факт застосування в господарській діяльності попільничок з метою стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, підтверджується листом позивача від 12.08.2016 (вх. №1549), в якому вказано про виконання вказаних в акті порушень. У цьому листі не підтверджується факт застосування в господарській діяльності попільничок з метою стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби та жодним чином не підтверджує встановленого відповідачем порушення, а лише констатується факт знищення попільничок.
21. Суди першої та апеляційної інстанції доречно покликалися на принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, який полягає у тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення.
22. Будь-якого причинно-наслідкового зв`язку між зафіксованим в акті перевірки порушенням з порушенням, зазначеним у ст. 16 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення" посадовими особами відповідача не аргументовано. Також такого зв`язку не доведено й в ході розгляду справи.
23. До того ж судом першої інстанції було допитано свідка ОСОБА_2, яка повідомила, що була присутньою під час проведення перевірки, та остання підтвердила факт знаходження попільнички з товарним знаком виробника тютюнової продукції у службовому приміщенні, зазначивши, що остання використовувалась безпосередньо ОСОБА_1 .
24. Також судом першої інстанції був допитаний свідок ОСОБА_3, який проводив перевірку разом з іншими спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області. Цим свідком зазначено, що фотофіксацію здійснював ОСОБА_4 у приміщенні закладу, проте після ознайомлення з наявною в матеріалах справи фотофіксацією зазначив, що останню мабуть зроблено після того, як офіціант прибрав зі столика.
25. Позивач та його представник акцентували увагу на тому, що знімок зроблено у службовому приміщенні закладу (вбиральня, кімната для миття посуду), що підтверджується, зокрема і тим, що у закладі відсутні столики для відвідувачів, які приставлені до стіни, як видно з наданої фотофіксації.
26. Враховуючи усе викладене, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку про те, що відповідачем не доведено, що попільничка із зазначенням марки сигарет "KENT" була розміщена в місці роздрібної торгівлі. Зазначеного відповідачем/апелянтом не спростовано, не доведено належними та допустимими доказами факту розміщення останньої саме у торгівельному залі. За вказаних обставин Суд погоджується з судом першої та апеляційної інстанції, про відсутності ознак реклами тютюнових виробів в діях позивача та дій, спрямованих на стимулювання осіб до споживання тютюнових виробів.
27. Інших дій, заборона на вчинення яких передбачена ст. 16 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення" в акті перевірки не зазначено та судами 1-ї та 2-ї інстанцій не встановлено.
28. Крім того, слід наголосити й на тому, що Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за наслідками вивчення скарги позивача встановлено, що ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області допущено недоліки при здійсненні процедури контролю за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, про рекламу та про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення. При цьому зазначено, що за приписами ст. 20 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення" рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, може бути оскаржене до суду.
29. Щодо доводу, наведеного в п. 11-В), судами попередніх інстанцій встановлено, що постанову про накладення стягнень №1 від 28.07.2016 позивачу направлено 29.07.2016.
30. 25.11.2016 Позивач на адресу Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів направив скаргу на дії, акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №4 від 15.07.2016, постанову про накладення стягнень №1 від 28.07.2016.
31. 28.12.2016 на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 направлено листом № 603-154-13/28759 відповідь на вищезазначену скаргу.
32. Суд звертає увагу, що суд першої інстанції, поновлюючи строк звернення до суду, врахував, що позивач оскаржував дії та рішення відповідача до Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та немає підтвердження з боку відповідача коли саме позивачем було отримано оскаржувані рішення суб`єкта владних повноважень.
33. Оцінка певних обставин як поважних причин пропуску строку є прерогативою, насамперед, суду першої інстанції. Доводи касаційної справи не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального права під час вирішення питання щодо строку, тому суд не вбачає підстав переоцінювати висновки судів попередніх інстанцій.
34. Також Суд зауважує, що суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, допустив справу до розгляду, перевіривши дотримання строків звернення до суду, а тому доводи скаржника в цій частині стосуються переоцінки вже встановлених обставин справи,
35. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку обставинам справи.
36. Враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
37. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
38. Відповідно до ст. 341 КАС України Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
39. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
40. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
41. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування положень матеріального та процесуального права судами першої та апеляційної інстанції.
42. З огляду на результат перегляду справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -