ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2021 року
м. Київ
справа №280/1266/19
адміністративне провадження №К/9901/10825/20, К/9901/14788/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді - Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
за участі секретаря судових засідань: Жураковської Б.М.,
представника Відповідача: Дяченко Ю.Т.,
розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційні скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року (судді: Іванов С.М., Панченко О.М., Чередниченко В.Є.)
та додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року (судді: Іванов С.М., Панченко О.М., Чередниченко В.Є.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Архінформ-Проект"
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Архінформ-Проект" (надалі також - Позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Запорізькій області; надалі також - Відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22 грудня 2018 року №0020511407, №0020501407, № 0020521407.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду 14 листопада 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції погодився із висновками Відповідача про безпідставне включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість та зменшення фінансового результату до оподаткування на суму витрат за результатами операцій з ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" (код ЄДРПОУ 41163865) та ТОВ "ДПС-ДНІПРО", оскільки фактичне здійснення таких операцій не підверджене відповідними доказами.
Суд першої інстанції, вважаючи безпідставним формування наслідків операцій Позивачем із відповідними контрагентами зазначив:
матеріали справи не містять доказів надання Позивачем ПАТ "Запоріжсталь" та ПАТ "ЄВРАЗ Дніпровський металургійний завод" письмових відомостей, щодо залучення до виконання робіт субпідрядників - ТОВ "Спец-Альянс Груп" та ТОВ "ДПС-Дніпро" і працівників;
акти прийому-передачі тимчасових перепусток не надавались, ані під час проведення Відповідачем перевірки, ані під час розгляду справи;
з аналізу наданих Позивачем первинних документів, на підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" та ТОВ "ДПС-ДНІПРО", не підтведжується наявність економічної доцільності та ділової мети для залучення ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" та ТОВ "ДПС-ДНІПРО" як субпідрядників до виконання робіт з капітального та поточного ремонту об`єктів ПАТ "Запоріжсталь" та ПАТ "ЄВРАЗ Дніпровський металургійний завод".
у контрагентів Позивача відстунє майно, необхідне для виконання спірних операцій, основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять під сумнів зміст відповідних операцій.
Ухвалюючи постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року, суд апеляційної інстанції не погодився із відповідними висновками суду першої інстанції, тому рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Архінформ-Проект" задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 22 грудня 2018 року № 0020511407, № 0020501407, № 0020521407.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Архінформ-Проект"сплачений судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 19210, 00 грн. та за подання апеляційної скарги у розмірі 28815, 00 грн.
Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції за результатами правової оцінки обставин у справі, дійшов висновку про те, що сукупність наданих доказів підтверджує фактичне здійснення операцій між Позивачем та його контрагентами, а тому наслідки таких операцій з дотриманням податкового законодавства відображено в податковому обліку.
При цьому апеляційний суд зазначив, що:
- відсутність у контрагентів Позивача основних засобів, недостатньої кількості трудових ресурсів, невідповідність придбаних та реалізованих товарів, віднесення податковим органом певних контрагентів до ймовірних учасників схем ухилення від оподаткування та не знаходження останніх за місцем реєстрації, то суд апеляційної інстанції зазначає, що якщо контрагент порушив податкове законодавство, не забезпечив належне ведення бухгалтерського обліку, збереження первинних бухгалтерських документів, тощо, то відповідно, з урахуванням приписів частини другої статті 61 Конституції України, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат та податкового кредиту, якщо останній має необхідні документальні підтвердження їх розміру;
- щодо посилань податкового органу на наявність кримінального провадження № № 4201808102000006 та протоколів допиту співробітників відділу охорони праці ПАТ "Запоріжсталь", то наявність зареєстрованого кримінального провадження, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами, тому як відповідно до частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Як свідчать встановлені обставини справи, вироки відносно Позивача та його контрагентів відсутні, а зворотного Відповідачем не доведено.
Додатковою постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Архінформ-Проект" про винесення додаткового судового рішення задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Архінформ-Проект" понесені витрати на правничу допомогу, що надавалась в суді першої інстанції в розмірі 15000, 00 грн. та в суді апеляційної інстанції в розмірі 6000, 00 грн.
Ухвалюючи цю постанову апеляційний суд зазначив, що перевіривши зміст наданих Позивачем документів, слід дійти до висновку, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 30000,00 грн. є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг Позивачу, з урахуванням часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), а тому розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу за період розгляду справи у суді першої інстанції у співмірності до наданих послуг, на переконання колегії суддів, становить 15000,00 грн.
Крім того, суд апеляційної інстанції, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, враховуючи складність справи і співмірність фактично наданих адвокатом послуг, дійшов висновку щодо підтвердження позивачем понесенння витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000, 00 грн. та відповідно необхідності стягнення останніх за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року та додатковою постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року, Відповідач звернувся з касаційними скаргами, в яких, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та вказуючи що, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, просив:
постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції;
скасувати додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року у справі №280/1266/19 в частині задоволених вимог і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Архінформ-Проект" в частині задоволених вимог.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами перевірки Позивача Відповідачем складено акт від 26 листопада 2018 року № 7358/08-01-14-07/32420051.
Згідно з висновками акта Позивачем порушено вимоги:
- пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток за 3 квартали 2018 року на загальну суму 2 409 230 грн., в т.ч. за півріччя 2018 року - 1 055 952 грн.;
- підпунктів 14.1.36, 14.1.181, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету на загальну суму 2 233 571 грн., у т.ч.: за червень 2018 року на суму 1 173 280 грн.; за липень 2018 року на суму 1 060 291 грн. та встановлено завищення від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 443 351 грн., у тому числі: за серпень 2018 року на суму 443 351 грн.
Вказані висновки обґрунтовані тим, що проведеною перевіркою не підтверджено документально реальність здійснення господарських операцій у перевіряємому періоді з ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" (код ЄДРПОУ 41163865) та ТОВ "ДПС-ДНІПРО" (код ЄДРПОУ 42045866).
На підставі акта перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 22 грудня 2018 року:
№ 0020511407, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 3 350 356,50 грн., з яких за податковими зобов`язаннями 2 233 571 грн., за штрафними санкціями 1116785,50 грн.;
№ 0020521407, яким Позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 443 351 грн. ;
№ 0020501407, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 3 011 537,50 грн., з яких за податковими зобов`язаннями 2 409 230 грн., за штрафними санкціями 602 307,50 грн.
3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3.1. Доводи Відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що господарські операції Позивача та його контрагентів фактично здійснені не були, про що свідчать такі обставини як:
порушення кримінального провадження №42018081020000006 від 17 січня 2018 року за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі службовими особами ТОВ "АРХІНФОРМ-ПРОЕКТ" за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України;
ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" обліковується як суб`єкт фіктивного підприємництва, щодо діяльності якого порушена кримінальна справа за ознаками статті 205-1 Кримінального кодексу України №3201822000000000090 від 13 квітня 2018 року;
згідно з протоколами допиту співробітників відділу охорони праці ПАТ "Запоріжсталь" ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, в обов`язки яких входить контроль дотримання вимог законодавства з охорони праці співробітниками ТОВ "АРХІНФОРМ-ПРОЕКТ" та залучених субпідрядників, їм не відомо про виконання будь-яких ремонтних робіт на об`єктах ПАТ "Запоріжсталь" ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" та його співробітниками. Допитаний в якості свідка начальник управління ремонтів ПАТ "Запоріжсталь" ОСОБА_4 також пояснив, що йому не відомо про виконання субпідрядних ремонтних робіт на об`єктах ПАТ "Запоріжсталь" співробітниками ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП";
відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, матеріальних витрат на оплату праці. В зв`язку з цим неможливо встановити фактичне здійснення ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" господарських операцій з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного
Суд апеляційної інстанції, на думку Відповідача, застосував норми права (пункти 198.3, 198.6 статті 198 ПК України) без урахування висновку щодо застосування норми права подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду:
- від 28 жовтня 2019 року у справі 280/5058/18 (№ К/9901/23506/19), згідно з яким "встановивши, що відповідно до умов вищезазначених договорів підряду т і субпідряду доступ працівників для проведення ремонтах робіт змінного обладнання та доменного цеху на території ПАТ "Запоріжсталь" мав відбутися на підставі завчасно оформлених Позивачем| тимчасових перепусток, що стосувалося і працівників ТОВ "Менер Трейд", як субпідрядника, письмові заявки встановленого зразка для оформлення тимчасових перепусток для працівникі залучених до виконання робіт, позивач не додав, на підписання актів прийому-передачі видан тимчасових перепусток не посилався і не заявляв клопотання про витребування таких доказів у ПА "Запоріжсталь";
від 24 січня 2018 року у справі №816/4226/13, згідно з яким "відповідність господарської операції діловій меті, є необхідною умовою для реалізації платником податку права на зменшенні оподаткованого доходу на суму витрат. Відсутність економічної доцшільності господарських операції, окрім як здійснення їх з метою отримання податкової вигоди, є підставою для зменшення і податковому обліку платника податку сум такої вигоди".
Вважаючи безпідставним стягнення витрат на правничу допомогу, у касаційній скарзі Відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції лише на внутрішнє переконання визначено суму за період розгляду справи у суді першої інстанції у розмірі 15000,00 грн. (замість 30000 грн.), однак відповідно до акта прийому-передачі виконаних робіт від 22 квітня 2019 року № А021-ЗП/035, адвокатським об`єднанням була надана наступна правнича допомога, а саме підготовка відповіді на відзив на суму 3000,00 грн., втім цей відзив дублює позовну заяву. Судові засідання з 24 квітня 2019 року по 29 вересня 2019 року включно не відбулися з вини представника Позивача, оскільки ним весь час надавалися нові документи саме в судові засідання, з якими не мали час ознайомитися, як суд так і представник Відповідача.
3.2. Позиція Позивача (особи, що подала відзив на касаційну скаргу)
Вважаючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, Позивач в судовому засіданні посилався на те, що, ухвалюючи рішення, суди надали вичерпну правову оцінку обставинам, які в сукупності та взаємозв`язку свідчать про фактичне здійснення операцій між позивачем та його контрагентами.
Також вважає безпідставним посилання Відповідача на висновки відповідних постанов суду касаційної інстанції, оскільки фактичні правові відносини у справі та справах, на які посилається контролюючий орган, не є подібними.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
Верховний Суд, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, виходить з такого.
За правилами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
За змістом пунктів 6, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року. №318 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).
Відповідно до статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі також ? Закон №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.
Водночас наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту, зокрема, це: непов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.
Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами. При цьому для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податкові зобов`язання, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, між ПАТ "Запоріжсталь" (Замовник) та ТОВ "Архінформ-Проект" (Підрядник) було укладено наступні договори підряду:
- договір підряду № 20/2017/3637 від 20 грудня 2017 року, предметом якого є роботи з капітального будівництва об`єкта ПАТ "Запоріжсталь" "Реконструкція системи технологічної газоочистки агломашини № 1";
- договір підряду № 20/2018/106 від 01 січня 2018 року, предметом якого є капітальний ремонт будівлі ЦХП-1 інв. № 10100181 (зливова каналізація) ПАТ "Запоріжсталь";
- договір підряду № 20/2018/93 від 09 січня 2018 року, предметом якого є капітальний ремонт корпусу агломерації інв. № 10100001 аглоцеху ПАТ "Запоріжсталь";
- договір підряду № 20/2018/507 від 18 січня 2018 року, предметом якого є капітальний ремонт будівлі насосної інв. № 10100771 (система охолодження хімічно очищеною водою холодильних плит заплечників та шахти із застосуванням водо-водяних теплообмінних апаратів до системи регулювання інтенсивності охолодження холодильних плит ДП-5) доменного цеху ПАТ "Запоріжсталь";
- договір підряду № 20/2018/511 від 19 січня 2018 року, предметом якого є капітальний ремонт водопроводу технічної води від вузла № 12 до насосної інв. №10300251 ЦВС ПАТ "Запоріжсталь" в обсягу, передбаченому затвердженими Замовником кошторисами або проектами;
- договір підряду № 20/2018/633 від 16 лютого 2018 року, предметом якого є роботи з капітального ремонту будівлі насосної інв. № 10100771 (система охолодження хімічно очищеною водою холодильних плит заплечників та шахти із застосуванням водо-водяних теплообмінних апаратів до системи регулювання інтенсивності охолодження холодильних плит ДП-5) доменного цеху ПАТ "Запоріжсталь";
-договір підряду № 20/2018/540 від 20 лютого 2018 року, предметом якого є роботи з поточного ремонту механічного обладнання стану "слябінг 1150" інв. № 10502909 Обтискного цеху ПАТ "Запоріжсталь";
- договір підряду № 20/2018/856 від 01 березня 2018 року, предметом якого є роботи із ремонту змінного обладнання стану "слябінг 1150" інв. № 10502909 Обтискного цеху ПАТ "Запоріжсталь";
- договір підряду № 20/2018/1047 від 23 березня 2018 року, предметом якого є роботи з капітального ремонту будівлі насосної інв. № 10100771 (система охолодження хімічно очищеною водою холодильних плит заплечників та шахти із застосуванням водо-водяних теплообмінних апаратів до системи регулювання інтенсивності охолодження холодильних плит ДП-5) доменного цеху ПАТ "Запоріжсталь";
- договір підряду № 20/2018/1207 від 6 квітня 2018 року, предметом якого є роботи з поточного ремонту механічного обладнання стану HTJIC-1680, АПР-2, АПР-3, АПР-4 ЦГПТЛ та трансферкарного шляху ЦХП-1 ПАТ "Запоріжсталь";
- договір підряду № 20/2018/1018 від 11 квітня 2018 року, предметом якого є роботи з капітального ремонту ковпака газового клапана, груп 8, 12, 13 інв. № 10502908 обтискного цеху ПАТ "Запоріжсталь";
- договір підряду № 20/2018/1162 від 23 квітня 2018 року, предметом якого є роботи з капітального ремонту ДП-5 інв. № 10500210 доменного цеху ПАТ "Запоріжсталь";
- договір підряду № 20/2018/1217 від 26 квітня 2018 року, предметом якого є роботи з поточного ремонту основи під кабельним тунелем в районі скіпової ями ДП-3 інв. №10200641 ЦСП ПАТ "Запоріжсталь";
- договір підряду № 20/2018/1286 від 04 травня 2018 року, предметом якого є роботи з капітального ремонту корпусу агломерації (монтаж мереж зв`язку) інв. № 10100001 агломераційного цеху ПАТ "Запоріжсталь";
- договір підряду № 20/2018/1531 від 28 травня 2018 року, предметом якого є роботи з капітального ремонту методичної печі № 3 (енергообладнання) інв. № 10500943 ЦГПТЛ ПАТ "Запоріжсталь";
-договір підряду № 20/2018/1635 від 31 травня 2018 року, предметом якого є роботи з ліквідації основних засобів: недіючих трубовопроводів інв. № 10100174 обтискного цеху ПАТ "Запоріжсталь";
- договір підряду № 20/2018/1486 від 1 червня 2018 року, предметом якого є роботи з капітального ремонту методичної печі № 3 (металоконструкцій та каркасу) інв. №10500943 ЦГПТЛ ПАТ "Запоріжсталь";
- договір підряду № 20/2018/1689 від 13 червня 2018 року, предметом якого є роботи з капітального ремонту виробничої будівлі інв. № 10100181 ЦХП-1 ПАТ "Запоріжсталь";
- договір підряду № 20/2018/2005 від 2 липня 2018 року, предметом якого є роботи з капітального ремонту методичної печі № 3 (футеровочні роботи) інв. № 10500943 ЦГПТЛ ПАТ "Запоріжсталь";
- договір підряду № 20/2018/2161 від 02 серпня 2018 року, предметом якого є роботи з капітального ремонту газоочистки МП-2, газовий цех інв. № 10505454 ПАТ "Запоріжсталь";
- договір підряду № 20/2018/2308 від 15 серпня 2018 року, предметом якого є роботи з поточного ремонту обладнання методичної печі № 4, футерування, ЦГПТЛ інв. №10500944 ПАТ "Запоріжсталь".З метою належного виконання частини робіт за вказаними договорами підряду, позивачем було залучено ТОВ "ДПС-Дніпро" та ТОВ "Спец-Альянс Груп" на підставі договорів субпідряду.
Так, між ТОВ "Архінформ-Проект" (Підрядник) та ТОВ "Спец-Альянс Груп" (Субпідрядник) було укладено договір субпідряду від 03 червня 2018 року № 0306/18, відповідно до положень якого, предметом його є виконання Субпідрядником робіт на об`єкті ПАТ "Запоріжсталь" з капітального ремонту ЦХП-1, ЦГПТЛ, ЦПС, демонтаж металоконструкцій, ліквідація 03 ТЕЦ, ЦХП-1, ЦХП-3, капітальний ремонт агломераційних цех, капітальний ремонт ДП-2, ДП-3, капітальний та поточний ремонт, обтискний цех, монтаж електричних та ручних талей, відновний ремонт, ДП-4, зниження витрат електроенергії на ТВД котла 5, поточний ремонт, агломераційний цех, обтискний цех, капітальний ремонт ДП-5 ЦХП-1, ЦГПТЛ, а Підрядник зобов`язується їх прийняти та оплатити.
Також, між ТОВ "Архінформ-Проект" (Підрядник) та ТОВ "Спец-Альянс Груп" (Субпідрядник) було укладено договір субпідряду від 08 червня 2018 року № 0806/18, відповідно до положень якого, предметом його виконання є будівельно-ремонтні роботи на об`єкті ПрАТ "Дніпровський металургійний завод" Капітальний ремонт ІІ розряду доменної печі 3 (ДП-3).
На підтвердження виконання умов наведеного договору були подані копії податкових, акти приймання виконаних будівельних робіт, акти прийому-передачі виконаних робіт.
Розрахунки за виконані роботи здійснювався у безготівковій формі, що підтверджується виписками з банківських рахунків позивача.
Поряд з вказаним, між ТОВ "Архінформ-Проект" (Підрядник) та ТОВ "ДПС-Дніпро" (Субпідрядник) було укладено договір субпідряду від 16 квітня 2018 року № 569/2018/09, відповідно до умов якого, Підрядник доручає, а Субпідрядник бере на себе зобов`язання із виконання робіт з капітального ремонту доменної печі № 3 (частина проекту "Капітальний ремонт 2-го розряду доменної печі № 3), а Підрядник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах Договору згідно з Актом прийому-передачі виконаних робіт, інших документів, передбачених Договором.
На підтвердження виконання умов наведеного договору до суду були подані копії податкових накладних, акти на виконання послуг, акти прийому-передачі виконаних робіт. Розрахунки за виконані роботи здійснювався у безготівковій формі, що підтверджується виписками з банківських рахунків позивача.
Позивачем були подані копії заявок на оформлення тимчасових пластикових пропусків, в яких перелічені працівники ТОВ "ДПС-Дніпро" та ТОВ "Спец-Альянс Груп", номери їх паспортів, адреси проживання, телефони, графіки роботи та режим роботи на території ПАТ "ЄВРАЗ Дніпровський металургійний комбінат" та ПАТ "Запоріжсталь".
Дослідивши наведені докази у сукупності та взаємозв`язку, надавши їм оцінку з дотриманням положень процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про підтвердження фактичного здійснення операцій між ТОВ "ДПС-Дніпро" та ТОВ "Спец-Альянс Груп" та Позивачем та як наслідок, правомірного відображення наслідків таких операцій у податковому обліку.
Щодо посилань Відповідача на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, то сам факт проведення досудового розслідування не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами, внаслідок чого підлягає перевірці кожне податкове правопорушення і здійснення комплексного дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених, серед іншого, такою ухвалою, періоду часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретної особи та наслідки її дій.
Крім того, колегія суддів також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства, а тому як було вже зазначено вище, необхідно встановлення фактів, які б свідчили про узгодженість дій між позивачем та його контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або обізнаності позивача з будь-якими протиправними діями контрагентів. Проте під час з огляду справи таких фактів встановлено не було.
Оскільки доказів, які б свідчили про наявність вироку, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не було надано, сам по собі факт порушення кримінальної справи не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для Позивача.
Щодо посилань на протоколи допиту співробітників ПАТ "Запоріжсталь" ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 то вони судом апеляційної інстанції з дотримання процесуального законодавства розцінені як такі, що не спростовують фактичного здійснення операцій ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП", оскільки сукупність наявних у матеріалах справи доказів, зокрема копії заявок на оформлення тимчасових пластикових пропусків, в яких перелічені працівники ТОВ "Спец-Альянс Груп", номери їх паспортів, адреси проживання, телефони, графіки роботи та режим роботи, вказують на те, що такі операції здійснювались саме цим суб`єктом господарювання.
До того ж зміст обставин, установлених судами, свідчить про те, що відповідні особи зазначили про те, що їм не відомо про те чи роботи здійснювались працівниками ТОВ "Спец-Альянс Груп", і не заперечили фактичного здійснення операцій останнім.
Отже, сукупність наданих Позивачем і до перевірки, і до суду першої інстанції первинних документів, що стосуються виконання робіт за вказаними вище господарськими операціями, свідчить про реальний характер правочинів.
Помилковими є також посилання Відповідача на висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2019 року у справі 280/5058/18 (№ К/9901/23506/19), та від 24 січня 2018 року у справі №816/4226/13, як на правові позиції, які не були враховані судом апеляційної інстанції при ухваленні рішення..
Висновки суду апеляційної інстанції у цій справі не суперечать висновкам Верховного Суду в зазначених справах з огляду на відмінність обставин в порівнянні з обставинами у цій справі. При цьому колегія суддів зазначає, що висновки Верховного Суду мають враховуватись, виходячи з конкретних обставин справ, які встановлені судами за результатами оцінки відповідних доказів у цих справах.
Висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формуються виходячи із конкретних обставин справи. Тобто, на відміну від повноважень законодавчої гілки влади, до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права. При цьому під судовим рішенням в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, у яких є аналогічними предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Обґрунтування касаційної скарги на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2020 зводиться виключно до непогодження з оцінкою, наданою судами повно і всебічно встановленим обставинам справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, скаржником не зазначено. Фактично Відповідач у касаційній скарзі просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин у справі, проте це знаходиться за межами касаційного перегляду, встановлених частиною першою статті 341 КАС України.
Щодо судових витрат на правничу допомогу, стягнення яких вирішене шляхом ухвалення додаткової постанови, Суд звертає увагу на таке.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу Позивачем до суду було надано відповідну сукупність документів.
При цьому Відповідач вказує у касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно стягнув витрати за складення адвокатом відповіді на відзив на позовну заяву, оскільки зміст цього процесуального документа та позовної заяви є ідентичними.
Втім, зміст відповідних документів, спростовує відповідні доводи Відповідача. Так, як підтверджується відповіддю на відзив на позовну заяву, у ньому викладені обставини та твердження на спростування наведених у відзиві на позовну заяву доводів.
Щодо доводів Відповідача про те, що судові засідання з 24 квітня 2019 року по 29 вересня 2019 року включно не відбувалися з вини представника Позивача, оскільки ним весь час надавалися нові документи саме в судові засідання, з якими не мали час ознайомитися, як суд так і представник Відповідача, то вони також не свідчать про безпідставність стягнення судових витрат, оскільки подання нових документів у цій справі обумовлене саме необхідністю доведення своєї позиції щодо невідповідності оскаржуваних індивідуальних актів вимогам частини другої статті 2 КАС України.
За таких обставин, доводи, наведені у касаційній скарзі, не вказують на допущення судом апеляційної інстанції вимог процесуального права при вирішення питання про розподіл витрат на правничу допомогу.