УХВАЛА
29 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/37/21
Провадження № 11-117заі21
Суддя Великої Палати Верховного Суду Прокопенко О. Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Верховної Ради України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
19 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою, в якій просив:
- визнати в Державі Україні безправ`я і беззаконня, злочин проти людяності - геноцид;
- визнати дії відповідача протиправними, повну бездіяльність і безвідповідальність, яка породила безправ`я і беззаконня, повалення конституційного ладу і правового режиму в Україні та повного знищення основоположних засад верховенства права проголошеного Конституцією України та діючими законами відповідно до норм міжнародного права;
-визнати незворотнім страховий ядерний середньомісячний заробіток, офіційно визначений, та Актом перевірки визнаний відповідно до Наказу від 26 квітня 1986 року Держави СРСР "На виконання спецзавдання Уряду -КМСРСР" в розмірі 3652 рублі СРСР = до 5189 дол. США по курсу Держбанку СРСР на 1986 рік;
- зобов`язати Україну забезпечити гарантоване абсолютне страхове ядерне довічне державне право згідно з конституційними та високими договірними сторонами на основну державну пенсію виключно з фактичного середньомісячного заробітку 1986 року 3652 рублі СРСР = до 5189 до. США, виключно у % від втрати працездатності, встановлених радіологічною МСЕК, без будь-яких обмежень з 4 березня 1991 року -дня встановлення інвалідності по довічно.
- зобов`язати Україну відновити конституційне право на виплату додаткової пенсії згідно з вимогами статей 13, 49, 50, 53, 67, 71 Закону України № 796-12 виключно в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком, без будь-яких обмежень;
- зобов`язати Державу Україну здійснити повний перерахунок законом визначених та гарантованих пенсій з 4 березня 1991 року, без будь-яких обмежень права;
- зобов`язати Україну гроші середньомісячного заробітку 1986 року 3632 рублі СРСР = до 5189 дол. США вільно перевести у спеціальні права запозичення, встановлені Міжнародним валютним фондом за курсом, встановленим Нацбанком України, на день сплати;
- зобов`язати Україну на суму боргу невиплачених пенсій з вини держави по щоквартально з 4 березня 1991 року нарахувати 3% річних за грошовим зобов`язанням згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України та на загальну суму боргу пеню, що визначається з розрахунку 120% річних від облікової ставки Нацбанку України відповідно до статті 107 Закону № 3668-VI від 8 липня 2011 року та рішень ЄСПЛ -джерела права щодо України;
- виплату боргу невиплачених сум пенсій грошового права власності виплатити в строк до одного місяця та поставити на контроль виконання; у разі невиконання рішення суду у вказаний строк з дня наступного по щоденно на загальну відновлену суму грошового боргу нарахувати пеню в розмірі 120% річних облікової ставки Нацбанку України та 3% річних до Дня повного розрахунку;
- перевірити на відповідність Конституції та Закону України № 796-12 від 28 лютого 1991 року всі нормативно-правові законодавчі акти, в тому числі Постанову Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року та визнати незаконними й скасувати в повному обсязі відповідно до статей 4, 5, 16, 21 Цивільного кодексу України: статті 8, 22, 75, 92 Конституції України; Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року, № 8 від 13 червня 2007 року, № 14 від 18 грудня 2009 року та рішення Конституційного Суду України з 2007 року, які не застосовує і не виконує держава по сьогодні.
Ухвалою Касаційного адміністративного судуу складі Верховного Суду від 23 лютого 2021 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі у частині позовних вимог ОСОБА_1, що стосуються перевірки законодавчих та нормативно-правових актів на відповідність Конституції України та Закону України № 796-12 від 28 лютого 1991 року.
В іншій частині позовну заяву суд першої інстанції залишив без руху з підстав невідповідності змісту позовних вимог положенням статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а ухвалою від 16 березня 2021 року - повернув, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви в установлений судом строк.
23 березня 2021 року ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 березня 2021 року, у якій порушує питання про скасування цієї ухвали як антиконституційної, а також про передачу всіх його судових справ на розгляд судів Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Сполучених штатів Америки чи країн західної Європи.
Відповідно до частини третьої статті 292 КАС Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Статтею 296 КАС встановлено вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 оформлена без дотримання встановлених законом вимог.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 296 КАС в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції.
Статтею 315 КАС визначені повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення.
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення; 3) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 4) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-5 частини першої цієї статті.
Разом із тим у прохальній частині апеляційної скарги ОСОБА_1 не зазначив які вимоги він ставить до суду апеляційної інстанції відповідно до повноважень цього суду, визначених статтею 315 КАС.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 296 КАС в апеляційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Усупереч наведеній нормі апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить обґрунтування його вимог із зазначенням того, в чому ж полягає незаконність ухвали про повернення позовної заяви у зв`язку з неусуненням її недоліків після залишення без руху та які норми права були застосовано судом неправильно при вирішенні питання щодо відповідності позовної заяви вимогам процесуального закону.
На підставі частини другої статті 298 КАС до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання визначених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За наведених вище обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 відповідно до правил статей 169 і 298 КАС підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків скарги, для чого ОСОБА_1 необхідно подати до Великої Палати Верховного Суду доповнення до апеляційної скарги, де додатково вказати вимоги особи, яка подала апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції відповідно до положень статті 315 КАС та навести обґрунтування цих вимог, як того вимагає пункт 6 частини другої статті 296 КАС.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 295, 296, частинами другою та третьою статті 298 КАС, суддя