П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/715/18 (П/9901/715/18)
Провадження № 11-13заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Князєва В. С.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Крет Г. Р., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії за
апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 грудня 2018 року (судді
Ханова Р. Ф., Бившева Л. І., Гончарова І. А., Олендер І. Я., Шипуліна Т. М.),
У С Т А Н О В И Л А:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) від 20 липня 2018 року № 1271/ко-18, яким його не допущено до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання, визнано таким, що не склав іспит, не відповідає займаній посаді, та рекомендовано Вищій раді правосуддя (далі - ВРП) розглянути питання про його звільнення з посади судді Галицького районного суду міста Львова;
- зобов`язати ВККС допустити суддю Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди".
2. У позові ОСОБА_1 зазначив, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем усупереч вимогам чинного законодавства, а також Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затвердженого рішенням ВККС від 04 листопада 2016 року № 144/зп-16 (далі - Порядок), та Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням ВККС від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (далі - Положення), без викладення ґрунтовних мотивів того, за яким саме критерієм суддя не відповідає займаній посаді.
Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції
3. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням
від 10 грудня 2018 року у задоволенні позову відмовив.
4. Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач набрав лише 49,5 бала, тобто не набрав мінімально допустимого бала за виконання практичного завдання (набрав менше 50 відсотків від максимально можливих
120 балів), то відповідач правомірно відмовив ОСОБА_1 у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання, визнав його таким, що не відповідає займаній посаді, та вирішив внести подання до ВРП про звільнення позивача з посади судді Галицького районного суду міста Львова.
5. Зазначив, що оскаржуване рішення Комісії прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, оскільки визначення мінімально допустимих та максимально можливих балів за кожен з етапів іспиту окремо та за іспит у цілому в процедурі кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді займаній посаді, а також встановлення методики визначення факту складення іспиту, зокрема, шляхом визначення відсоткових співвідношень мінімально необхідних кількостей балів за кожен з етапів іспиту віднесено до виключної компетенції Комісії.
Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги
6. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 грудня
2018 року та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.
7. Вказує, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, неповно з`ясувавши обставини справи, помилково вважав установленим, що відповідачем з урахуванням положень чинного законодавства встановлено методику визначення 50 відсотків максимально можливого бала в межах цього іспиту, а саме що 50 відсотків максимально можливого бала іспиту визначається з урахуванням 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за виконання кожної зі стадій іспиту.
8. Крім того, поза увагою суду залишилось те, що оскаржуване рішення відповідача суперечить пункту 18 розділу VПорядку, який установлює, що загальним результатом іспиту є сума балів, отриманих учасником іспиту за результатами складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання.
Позиція інших учасників справи стосовно апеляційної скарги
9. Від відповідача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
10. Зазначає, що, постановляючи рішення, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про правильність оскаржуваного рішення відповідача, аргументація суду побудована на аналізі положень чинного законодавства України, нормативних актів Комісії, її повноважень щодо проведення процедури кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді.
Рух апеляційної скарги
11. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 17 січня 2019 року апеляційну
скаргу ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у
складі Верховного Суду від 10 грудня 2018 року залишила без руху,
ухвалою від 25 лютого 2019 року відкрила апеляційне провадження, а ухвалою
від 18 березня 2019 року призначила справу до апеляційного розгляду.
12. При цьому позивачем та його представником 23 квітня, 28 травня та 10 вересня 2019 року, 22 квітня, 08 липня, 21 жовтня та 09 грудня 2020 року, 24 лютого 2021 року заявлялись клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із чим розгляд справи відкладався.
13. У судове засідання 24 березня 2021 року представники сторін не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Від позивача та його представника надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.
14. Велика Палата Верховного Суду керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) прийшла до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у зв`язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Установлені обставини справи, оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
15. Суд установив, що ОСОБА_1 Указом Президента України
від 15 червня 2012 року № 394/2012 призначений на посаду судді Галицького районного суду міста Львова строком на п`ять років.
16. 30 вересня 2016 року набрали чинності закони України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" та "Про судоустрій і статус суддів".
17. ВККС 01 лютого 2018 року прийняла рішення № 8/зп18, яким призначила кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність займаній посаді окремих суддів місцевих та апеляційних судів. Згідно з додатком 1 до цього рішення позивача включено в список суддів, щодо яких призначено проведення кваліфікаційного оцінювання.
18. 02 березня 2018 року ВККС прийняла рішення № 33/зп-18, яким передбачила графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, призначеного її рішенням № 8/зп18, визначила черговість стадій складення іспиту, встановила мінімально допустимий бал іспиту - 50 відсотків від максимально можливого бала у разі набрання суддею: 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за складення анонімного письмового тестування, 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання.
19. Позивач 02 квітня 2018 року склав анонімне письмове тестування, отримавши при цьому 69,75 бала з 90 максимально можливих.
20. Цього ж дня позивач виконав практичне завдання, отримавши 49,5 бала зі 120 максимально можливих.
21. ВККС рішенням від 20 липня 2018 року № 1271/ко-18 визначила, що позивач не склав іспиту для суддів, призначеного рішенням ВККС від 02 березня 2018 року
№ 33/зп-18; відмовила позивачу за результатами іспиту в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання; визнала його таким, що не відповідає займаній посаді; вирішила внести подання до ВРП про звільнення позивача з посади судді Галицького районного суду міста Львова.
22. Вказане рішення мотивоване тим, що позивач не склав іспиту, оскільки отримав менше 50 відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання, тому не може бути допущений до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.
23. Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
24. Положеннями частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Відповідно до пункту 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", оцінюється колегіями ВККС у порядку, визначеному цим Законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням ВРП на підставі подання відповідної колегії ВККС.
26. За правилами частин першої, другої та п`ятої статті 83 Закону України
"Про судоустрій і статус суддів" кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); професійна етика; доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС.
27. Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 83 вказаного Закону однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є рішення Комісії про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом.
28. Відповідно до частин першої та другої статті 85 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складення іспиту; дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Комісія. Іспит є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією.
29. Пунктом 34 розділу ІІІ Положення визначено, що рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, складається зі вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. Зокрема, у мотивувальній частині рішення зазначаються отримані суддею (кандидатом на посаду судді) бали з оцінювання відповідних критеріїв, відомості про загальну кількість балів за результатами кваліфікаційного оцінювання, посилання на визначені Законом підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків. За наявності висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності у мотивувальній частині також зазначаються мотиви його прийняття або відхилення. Резолютивна частина має містити висновок про те, чи підтвердив суддя (кандидат на посаду судді) здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді або чи відповідає суддя займаній посаді, а також кількість балів, набраних суддею за результатами успішного проходження процедури кваліфікаційного оцінювання.
30. Відповідно до пунктів 10 та 11 розділу V Положення за результатами кваліфікаційного оцінювання судді для підтвердження відповідності займаній посаді Комісія ухвалює одне з таких рішень: про відповідність займаній посаді судді; про невідповідність займаній посаді судді. Рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимального можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен із критеріїв бала, більшого за 0.
31. Аналіз наведених норм свідчить про те, що кваліфікаційне оцінювання є спеціальною процедурою, що має на меті визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
32. При цьому виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
33. Відповідно до статей 1, 3 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII
"Про Вищу раду правосуддя" прийняття рішення про звільнення судді з посади належить до компетенції ВРП.
34. Тобто вирішення питання про звільнення судді належить виключно до компетенції ВРП після розгляду на її засіданні подання ВККС про звільнення судді. За результатами такого розгляду ВРП приймає вмотивоване рішення, яке остаточно вирішує питання щодо кар`єри судді, є обов`язковим для виконання та викликає відповідні правові наслідки і може бути оскаржене в судовому порядку.
35. Водночас згідно із частинами другою і третьою статті 88 Закону України
"Про судоустрій і статус суддів" суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням ВККС щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому КАС. Рішення ВККС, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити; 2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання; 3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання; 4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
36. При цьому рішення ВККС про визнання судді таким, що не відповідає займаній посаді, саме по собі не має наслідком звільнення судді, а є лише підставою для такого звільнення. Під час розгляду подання ВККС про звільнення судді ВРП може і не погодитися з висновком ВККС.
37. Оскільки процедура кваліфікаційного оцінювання, підбиття її підсумків
(у ВККС) і застосування наслідків (рішенням ВРП) є стадіями єдиного провадження, рішення ВККС про непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді не має самостійних правових наслідків, а є частиною цього "кваліфікаційного" провадження.
38. Звільнення судді з посади є конституційною функцією ВРП. У межах "кваліфікаційного" провадження ВРП має право перевірити вмотивованість та обґрунтованість рішення ВККС. У разі виявлення недоліків, що мають суттєве значення, зокрема вплинули на об`єктивність оцінювання, ВРП має не лише право, але й обов`язок запобігти порушенню прав судді. У такий спосіб ВРП забезпечує конституційні гарантії незалежності судді, складовою якої є неможливість дострокового звільнення судді з підстав, прямо не передбачених Конституцією України.
39. ВРП може ухвалити рішення про відмову в задоволенні подання про звільнення судді з посади. У цьому випадку суддя продовжує перебувати на посаді, а рішення ВККС про непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді втрачає юридичне значення.
40. З огляду на викладене, а також статус та повноваження ВРП та ВККС у процедурі кваліфікаційного оцінювання судді Велика Палата Верховного Суду вважає, що передбачене частиною другою статті 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" оскарження рішення ВККС щодо кваліфікаційного оцінювання судді можливе лише після того, як таке рішення було предметом розгляду у ВРП. У протилежному випадку дублюються функції щодо його перегляду Верховним Судом та ВРП, що є неприпустимим.
41. Ураховуючи концепцію належного врядування, зміст якої, зокрема, розкритий у практиці Європейського суду з прав людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
42. З урахуванням послідовності (стадійності) прийняття остаточного рішення про звільнення судді, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання і, як наслідок, не відповідає займаній посаді, судовий контроль має здійснюватись щодо остаточного рішення, яке уповноважена приймати ВРП.
43. Аналогічні висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові
від 26 лютого 2020 року у справі № 9901/637/18.
44. Водночас Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне також зазначити, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.