У Х В А Л А
24 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/378/20
Провадження № 11-429заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Князєва В. С.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Крет Г. Р., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
перевірила матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування рішення, відшкодування моральної шкоди за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на ухвали судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 грудня та від 24 грудня 2020 року,
УСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Третьої Дисциплінарної палати ВРП щодо порушення строку здійснення дисциплінарного провадження;
- визнати протиправними дії члена Третьої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_3. щодо складання висновку від 20 жовтня 2020 року;
- визнати протиправною та скасувати ухвалу відповідача від 04 листопада 2020 року № 3019/3дп/15-20 у частині відмови у відкритті дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_1 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_2 ;
- відшкодувати за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 75 000,00 грн моральної шкоди.
Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою
від 03 грудня 2020 року відмовив у відкритті провадження в частині визнання протиправною та скасування ухвали Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 04 листопада 2020 року № 3019/3дп/15-20, а також в частині визнання протиправними дій члена Третьої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_3. щодо складання висновку
від 20 жовтня 2020 року; позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Третьої Дисциплінарної палати ВРП щодо порушення строку здійснення дисциплінарного провадження та відшкодування за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 75 000,00 грн моральної шкоди залишив без руху для усунення недоліків позовної заяви.
16 грудня 2020 року до Верховного Суду надійшла заява від позивача про усунення недоліків позовної заяви, в якій, уточнюючи позовні вимоги, ОСОБА_1 просив зобов`язати ВРП спростувати недостовірну інформацію про те, що його скарга не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_2 ; визнати протиправною бездіяльність Третьої Дисциплінарної палати ВРП щодо порушення строку здійснення дисциплінарного провадження та зобов`язати вчинити дії щодо виправлення цієї ситуації; відшкодувати за рахунок Державного бюджету України на його користь 75000,00 грн моральної шкоди.
Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою від 24 грудня 2020 року відмовив у відкритті провадження в указаній справі в частині зобов`язання спростувати недостовірну інформацію щодо скарги № Г-4487/1/7-19 та відшкодування за рахунок Державного бюджету України моральної шкоди на користь ОСОБА_1 та відкрив провадження в іншій частині позовних вимог.
На ці судові рішення у частині відмови у відкритті провадження позивач подав апеляційні скарги.
Велика Палата Верховного Суду ухвалами від 24 грудня 2020 року та від 20 січня
2021 року відкрила апеляційні провадження у справі.
Згідно з вимогами статті 306 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) здійснено підготовку справи до апеляційного розгляду.
Відповідач у відзиві на апеляційні скарги заявив клопотання про апеляційний розгляд справи у судовому засіданні за участю представника ВРП.
Згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Водночас Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 травня 1988 року у справі "Екбатані проти Швеції" зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність "публічності" при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 зазначеної Конвенції можуть бути дотримані й тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим в апеляційному чи касаційному суді особисто.
Зокрема, як зазначив Європейський суд з прав людини, це стосується суду тієї інстанції, перед яким не ставиться завдання встановлення фактичних обставин, а лише перевірка правильності застосування норм права.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини третьої статті 311 КАС Велика Палата Верховного Суду як суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи
(у порядку письмового провадження), якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають участі сторін.
Велика Палата Верховного Суду враховує, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають участі сторін, а сторони у справі не обмежені у праві подавати додаткові пояснення та докази у справі суду апеляційної інстанції шляхом їх направлення на адресу суду.
Крім того, слід зауважити, що доводи апеляційної скарги зводяться до необхідності переоцінки судом апеляційної інстанції застосування судом першої інстанції матеріальних та процесуальних норм права, проте не містять посилань на необхідність витребування та/або дослідження нових доказів.
З`ясувавши обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, та ознайомившись із відзивом та клопотанням відповідача, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення цього клопотання з огляду на те, що у ньому не наведено обставин, які б свідчили про необхідність заслуховування учасників справи, а судом таких обставин під час підготовки справи до розгляду не встановлено.
Оскільки зібраних у справі матеріалів достатньо для її розгляду, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне завершити підготовчі дії та призначити справу до розгляду у порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 КАС.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 306, 311 КАС, Велика Палата Верховного Суду