Постанова
Іменем України
24 березня 2021 року
м. Київ
справа № 159/2106/19-ц
провадження № 61-19140св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ковельська оптово-торгова база", Товариство з обмеженою відповідальністю "Ковельська ОТБ",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська ОТБ" на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 31 серпня 2020 року у складі судді Логвинюк І. М. та постанову Волинського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Бовчалюк З. А., Здрилюк О. І., Карпук А. К.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська оптово-торгова база" (далі - ТОВ "Ковельська оптово-торгова база"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська ОТБ" (далі - ТОВ "Ковельська ОТБ") про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 01 лютого 2013 року відбулась державна реєстрація юридичної особи - ТОВ "Ковельська оптова база". Він був учасником товариства. Відповідно до пункту 3.2 статуту ТОВ "Ковельська оптово-торгова база", розмір статутного капіталу товариства складає 440 000,00 грн, його вклад до статутного капіталу складає 26 400,00 грн, що становить 6 % статутного капіталу. 03 квітня 2017 року він звернувся до учасників ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" із заявою від 03 квітня 2017 року, в якій просив виключити його зі складу засновників ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" та провести розрахунки пов`язані з виходом із складу учасників. Товариство задовольнило його заяву, виключило його зі складу учасників товариства, провівши перерозподіл частки між іншими учасниками. 07 лютого 2018 року товариство сплатило йому на картковий рахунок у ПАТ КБ "Приватбанк" 26 412,00 грн у повернення внеску до статутного капіталу та виплатило дивіденди за період із 01 січня 2017 року до дати виключення зі складу учасників. Виплативши 26 412,00 грн, товариство фактично повернуло внесок учасника до статутного капіталу. Разом з тим, на дату виходу учасника складено баланс товариства. Так, згідно з балансом ТОВ "Ковельська оптово-торгова база", складеного відповідачем на дату виходу, власний капітал (чисті активи) товариства, тобто вартість його майна на кінець звітного періоду, становила 1 507 600,00 грн. Виходячи з відомостей балансу станом на 03 квітня 2017 року до виплати вибувшому учаснику підлягала сума 90 456,00 грн із розрахунку (1 507 600,00 грн х 6/100 %). Враховуючи, що товариством сплачено 26 412,00 грн, заборгованість товариства перед вибувшим учасником складала 64 044,00 грн (90 456,00 - 26 412,00). Товариство лише частково провело розрахунки з учасником, який вибув із товариства. Рішенням Господарського суду Волинської області від 15 січня 2019 року у справі № 903/771/18 задоволено його позов до ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" про стягнення вартості майна, пропорційної частці у статутному капіталі товариства в сумі 450 297,91 грн.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 23листопада 2018 року у справі № 903/771/18 задоволено його заяву про забезпечення позову зокрема, до вирішення спору по суті у справі № 903/771/18, заборонено суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", вчиняти реєстраційні дії щодо ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" (ідентифікаційний код 38527562 місцезнаходження реєстраційної справи - Відділ реєстрації бізнесу та дозвільних процедур Департаменту ЦНАП м Луцьк), а саме вносити запис про припинення юридичної особи в результаті ліквідації. Позовна заява про стягнення вартості майна, пропорційної частці у статутному капіталі товариства вперше подана до Господарського суду Волинської області 23 липня 2018 року за якою 26 липня 2018 року відкрито провадження у справі № 903/513/18.
Проте, вже 24 та 31 липня 2018 року боржник ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" за договорами купівлі-продажу, посвідченими приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу, відчужив всі об`єкти нерухомості Ковельській оптово-торговій базі Волинської облспоживспілки. Стверджує, що учасники обох юридичних осіб є пов`язаними особами, оскільки директором обох є ОСОБА_2, який в свою чергу є засновником (учасником) ТОВ "Ковельська оптово-торгова база". Засновником ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" та Ковельської оптово-торгової бази Волинської облспоживспілки є Волинська обласна спілка споживчих товариств, які знали про існування судового спору щодо майна. Відповідно до експертного висновку, вартість майна становить 5 996 150 грн, проте відчуження майна здійснено за ціною не вище 180 000,00 грн.
01 вересня 2018 року в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за рішенням учасників ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" внесено записи про зменшення статутного капіталу товариства з 440 000,00 грн до 30 800,00 грн, без повідомлення кредиторів. 18 вересня 2018 року в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесено запис про рішення щодо припинення юридичної особи шляхом ліквідації. Оскільки на розгляді господарського суду перебувала справа, відповідачем у якій є ТОВ "Ковельська оптово-торгова база", суд заборонив вносити запис про припинення юридичної особи в результаті ліквідації. Перераховані дії свідчать про намір ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" не виконувати рішення господарського суду, щодо сплати коштів вибувшому учаснику, оскільки у відповідача відсутні як майно так і кошти.
Вважає, що продаж об`єктів нерухомості до ухвалення судового рішення, здійснений з порушенням чинного законодавства та з метою виведення активів. Стверджує, що укладання спірного договору є нічим іншим, як ухиленням від виконання рішення господарського суду та ухиленням від виконання боргових зобов`язань, що порушує його інтереси, оскільки його укладання вчинено з метою протиправного позбавлення юридичної особи права власності на майно.
Посилаючись на викладене, позивач просив визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 31 липня 2018 року між ТОВ "Ковельська оптова-торгова база" та Ковельською оптово-торговою базою Волинської облспоживспілки, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Веремчуком С. В.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 31 серпня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 31 липня 2018 року, укладений між ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" та Ковельською оптово-торгової базою Волинської облспоживспілки, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Веремчуком С. В., зареєстрований у реєстрі за № 1 677. Встановлено, що заходи забезпечення позову, що вжиті відповідно до ухвали Ковельського міськрайсуду Волинської області від 03 квітня 2019 року у справі № 159/1792/19 провадження № 2-з/159/7/19 діють до набрання рішенням суду у цій справі законної сили та продовжують діяти протягом дев`яноста днів із дня набрання цим рішенням суду законної сили.
Додатковим рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 вересня 2020 року стягнуто з ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі в розмірі 768,40 грн. Стягнуто з ТОВ "Ковельська ОТБ" на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 768,40 грн.
Додатковим рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05 жовтня 2020 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі, що є витратами на оплату професійної правової допомоги, у розмірі 7 500,00 грн. Стягнуто з ТОВ "Ковельська ОТБ" на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі, що є витратами на оплату професійної правової допомоги, у розмірі в розмірі 7 500,00 грн. У решті вимог заяви - відмовлено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що оспорюваний договір направлений не на продаж майна підприємством - продавцем із дотриманням принципів його діяльності, що відображенні у Статуті - одержання прибутку, а за залишковою чи балансовою вартістю на "приведення у відповідність до земельної ділянки" засобом передачі нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні покупця, у власність покупця. Покупець за оспорюваним договором прийняв участь у такому договорі формально і йому було відомо, що продавець за оспорюваним договором укладає договір з метою штучного протиправного створення ситуації, коли у нього юридично спірне нерухоме майно буде відсутнім, що може убезпечити його від можливого звернення стягнення на таке майно у випадку відсутності чи недостатності грошових коштів при вирішенні майнового спору з позивачем у господарському суді, що порушений позивачем саме напередодні укладення оспорюваного договору. Продавець засобом укладення оспорюваного договору прагнув недобросовісно досягти стану відсутності у нього спірного нерухомого майна як такого, на яке могло б бути звернуто стягнення за його борговими зобов`язаннями перед ним як колишнім учасником товариства, а покупець недобросовісно прагнув допомогти продавцеві у цьому. Покупець за оспорюваним договором діяв недобросовісно в сенсі того, що він знав про майновий спір між продавцем та позивачем з огляду на те, що директором обох юридичних осіб - сторін оспорюваного договору була одна й та ж особа - ОСОБА_2, та нерозумно, придбаваючи його у продавця не як рівний з продавцем, а лише з поданням продавцеві клопотання та з одночасною позикою коштів на таке придбавання нерухомості у третьої особи.
Постановою Волинського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ТОВ "Ковельська оптово-торгова база", прийнявши рішення про вихід ОСОБА_1 з числа членів товариства, у силу вимог закону протягом 12 місяців після прийняття цього рішення зобов`язана була виплати вибувшому учаснику вартість частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному капіталі. Отже, після спливу цього строку, після 24 квітня 2018 року, товариство вважались боржником, а вибувший член його кредитором. Таким чином, ТОВ "Ковельська оптова-торгова база", діючи у законний та добросовісний спосіб, зобов`язане було здійснювати свою діяльність у такий спосіб який би дозволив їй провести повний розрахунок із кредиторами товариства. Натомість, достовірно знаючи про непроведення розрахунку з ОСОБА_1 відповідно до закону та про звернення з відповідним позовом ОСОБА_1 до господарського суду 31 липня 2018 року, ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" відчужує належне товариству майно при цьому, не проводить жодного розрахунку з позивачем. Крім того, 26 липня 2018 року Господарським судом Волинської області відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" про стягнення коштів. За таких обставин необхідно вважати, що як продавець так і покупець, за оспорюваним договором діяли недобросовісно, оскільки були обізнанім про наявність майнового спору між продавцем та позивачем з огляду на те, що директором обох юридичних осіб - сторін оспорюваного договору, є одна і та ж особа - ОСОБА_2 . Крім того, відчуження майна за оспорюваним договором відбулось по залишковій вартості такого майна - 137 595,28 грн без отримання мінімального прибутку, що прямо суперечить меті створення товариства визначеній в статуті. Покупець за оспорюваним договором прийняв участь у такому договорі формально і йому було відомо, що продавець за оспорюваним договором укладає договір з метою штучного протиправного створення ситуації, коли у нього юридично спірне нерухоме майно буде відсутнім, що в свою чергу може убезпечити його від можливого звернення стягнення на таке майно у випадку відсутності чи недостатності грошових коштів при вирішенні майнового спору, який розглядався у Господарському суді Волинської області та за результатами розгляду існує рішення про стягнення коштів з ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" на корить позивача.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У грудні 2020 року ТОВ "Ковельська ОТБ" подано до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 31 серпня 2020 року та постанову Волинського апеляційного суду від 02 грудня 2020року, в якій просить скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19).
У січні 2021 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що судами попередніх інстанцій при постановленні рішень правильно застосовано норми матеріального права із урахуванням висновків щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.
У лютому 2021 року ТОВ "Ковельська оптова-торгова база" подано відзив на касаційну скаргу у якому зазначено, що судові рішення у справі є законними та обґрунтованими, оскільки єдиною можливістю повернути майно товариству є визнання недійсним оспорюваного договору.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
За змістом статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Статтею 414 ЦПК України встановлено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові рішення - скасуванню із закриттям провадження у справі.
Обставини встановлені судами
Відповідно до Статуту ТОВ "Ковельська оптового-торгова база", затвердженого рішенням учасників цього товариства (протокол зборів учасників від 29 лютого 2016 року № 2), товариство засноване на основі Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України: "Про господарські товариства", "Про власність", іншого чинного законодавства України для здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку на основі повного госпрозрахунку, самофінансування та самоокупності. Його засновниками є: Волинська облспілка споживчих товариств, ОСОБА_2, ОСОБА_1 . Метою діяльності товариства є одержання прибутку.
Згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" від 24 квітня 2017 року № 7 розглянуто та задоволено заяву ОСОБА_1 від 03 квітня 2017 року про вихід зі складу учасників цього товариства.
Після виходу ОСОБА_1 зі складу учасників товариства виникли судові спори з приводу розміру частки у майні товариства, що належить йому при виході із складу учасників цього товариства.
Відповідно до рішення Господарського суду Волинської області від 15 січня 2019 року у справі № 903/771/18 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Ковельська оптово-торгова база", зміненим постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 405 849,00 грн вартості його частки майна у статутному капіталі товариства, 15 138,69 грн інфляційних втрат, 7 538,78 грн - 3 % річних.
Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2020 року касаційна скарга на вказані судові рішення повернута скаржникові - ТОВ "Ковельська оптово -торгова база".
31 липня 2018 року ТОВ "Ковельська оптово -торгова база" укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, що підтверджується даними з Державних реєстрів, а також копією договору купівлі-продажу нерухомого майна від 31 липня 2018 року.
Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТзОВ "Ковельська оптово-торгова база" від 30 липня 2018 року № 7 із додатком до нього, перед укладенням оспорюваного договору, зборами розглянуто клопотання Ковельської оптово-торгової бази про купівлю основних засобів, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Збори вирішили продати Ковельській оптово-торговій базі основні засоби, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а саме: склад "Д-1"; склад "О-1". Вартість продажу майна за домовленістю сторін склала 137 595,28 грн. Цей договір зі сторони продавця уповноважено підписати директору ОСОБА_2 .
За змістом оспорюваного договору, ТОВ "Ковельська оптово-торгова база", засновником якого, поряд з іншими, є Волинська облспілка споживчих товариств, в особі директора ОСОБА_2, продав Ковельській оптово-торговій базі Волинської облспоживспілки у власність нерухоме майно: нежитлове приміщення, склад "Д-1", площею 1 205,9 кв. м; склад "О-1", площею 1 047,0 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_1, за ціною 137 595,28 грн. Відчужуване нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці, що перебуває у користуванні Ковельської оптово-торгової бази контори "Облкооплісбудгосторг". За змістом цього договору, сторони обумовили, що розрахунки за придбане майно здійснюються покупцем з відстроченням платежу на один місяць.
Відповідно до копії виписки з банківського рахунка відповідача за 31 липня 2018 року, кошти перераховано покупцем продавцеві нерухомого майна в сумі 137 595,28 грн за нерухоме майно за договором купівлі-продажу від 31 липня 2018 року.
31 липня 2018 року сторонами оспорюваного договору на виконання договору купівлі-продажу майна складений та підписаний акт приймання - передачі майна, зазначеного в договорі.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що оскаржуваний договір купівлі-продажу від 31 липня 2018 року укладений з метою не проведення з ОСОБА_1 повного розрахунку вартості частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному капіталі, визначеній рішенням суду, яке набрало законної сили.