Постанова
іменем України
22 березня 2021 року
м. Київ
справа № 308/6335/16-к
провадження № 51-722км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Ковтуновича М. І.,
суддів Луганського Ю. М., Фоміна С. Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Лагоди І. О.,
прокурора Кузнецова С. М.,
захисника Різак Н. М.,
засудженого ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 27 січня 2020 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Поляна Свалявського району Закарпатської області, жителя АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судом апеляційної інстанції обставини
За вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 жовтня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах та посади, пов`язані з виконанням функцій представника влади, на строк 3 роки з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
Вирішено питання щодо запобіжного заходу та речових доказів у кримінальному провадженні.
Закарпатський апеляційний суд ухвалою від 27 січня 2020 року відмовив засудженому ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження вказаного вироку суду та повернув його апеляційну скаргу на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 , посилаючись на норми Конституції України, КПК, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), просить скасувати ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 27 січня 2020 року і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи свої вимоги, скаржник зазначає, що ухвала суду апеляційної інстанції прийнята з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Як стверджує засуджений, вирок місцевого суду було проголошено без нього, у зв`язку із чим йому не було роз`яснено змісту рішення, порядку та строків його оскарження. Вказує на відсутність у матеріалах провадження даних про те, що його було належно повідомлено про дату і час проголошення вироку.Крім того, за твердженням ОСОБА_1 , копії вироку місцевого суду йому та захиснику Різак Н. М. були надіслані місцевим судом лише 31-го, а не 21 жовтня 2019 року, як зазначив апеляційний суд в ухвалі від 27 січня 2020 року. При цьому засуджений вказує на порушення міськрайонним судом таємниці нарадчої кімнати та незабезпечення судом апеляційної інстанції участі прокурора під час розгляду кримінального провадження.
Також наголошує на невідповідності ухвали суду апеляційної інстанції вимогам ст. 419 КПК.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 та його захисник Різак Н. М. підтримали доводи, викладені у касаційній скарзі, просили скасувати ухвалу і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Прокурор Кузнецов С. М. висловив думку про обґрунтованість доводів касаційної скарги та вважав, що вона підлягає до задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Істотним є таке порушення вимог цього Кодексу, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
За вимогами статей 370, 419 КПК ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою, має містити належні і достатні мотиви та підстави для її ухвалення.
Доступ до правосуддя є одним з основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24 КПК).
Крім того, забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 14 Закону України від 02 червня 2016 року «Про судоустрій і статус суддів»). Згадані правові норми конкретизовано в пунктах 1, 2 та 17 ст. 7 КПК, де вказано, що зміст та форма кримінального провадження повинні узгоджуватися із загальними засадами кримінального провадження і, зокрема, із забезпеченням права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Суд наголошує, що відповідно до ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Механізм реалізації кримінально-процесуальних гарантій є по суті всією системою кримінально-процесуальних норм, які спрямовують кримінальне провадження на досягнення його завдань. Такими завданнями є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження та щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру.
Порядок і строки апеляційного оскарження визначені в ст. 395 КПК, згідно з якою апеляційна скарга може бути подана, зокрема, на вирок - протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Згідно зі ст. 117 КПК пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду.
Відповідно до правової позиції Верховного Су