Постанова
Іменем України
24 березня 2021 року
м. Київ
справа № 704/360/18
провадження № 61-396св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс-Плюс»,
третя особа - приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Левицька Елеонора Антонівна,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року в складі колегії суддів: Храпка В. Д., Бондаренка С. І., Новікова О. М.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до ТОВ «ВП «Імпульс-Плюс», третя особа - приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Левицька Е. А., про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною, визнання договору оренди землі припиненим.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2.32 га, яка знаходиться в адміністративних межах Кобринівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області.
17 вересня 2011 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ВП «Імпульс-Плюс» укладено договір оренди землі № 30, строком на 5 років, який зареєстрований у відділі Держкомзему у Тальнівському районі Черкаської області від 07 червня 2012 року за номером 712408324003710. Розмір орендної плати становить 5.5% від проіндексованої грошової оцінки земельної ділянки.
Кадастровий номер земельної ділянки 7124083200:01:000:0771 було змінено на 7124083200:00:001:0771 в зв`язку із приведенням у відповідності до чинного законодавства, відповідно до розробленої технічної документації із землеустрою та внесено в базу даних.
Позивач зазначала, що 09 березня 2017 року ОСОБА_1 направила відповідачу лист-повідомлення від 03 березня 2017 року про відмову в поновленні договору оренди землі та з проханням повернути земельну ділянку власнику з дня припинення дії договору за актом приймання-передачі земельної ділянки. Однак, будь-яких відповідей з цього питання від відповідача не було отримано. 04 березня 2018 року ОСОБА_1 стало відомо, що 10 лютого 2018 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Левицькою Е. А. було здійснено державну реєстрацію іншого речового права (права оренди земельної ділянки строком дії до 17 вересня 2026 року, з правом пролонгації) за договором оренди землі № 30 від 17 вересня 2011 року на підставі додаткової угоди від 07 квітня 2015 року, номер запису про право інше речове право 19022329 від 10 лютого 2017 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 3386598 від 15 лютого 2017 року.
Позивач указувала, що додаткової угоди № б/н від 07 квітня 2015 року не підписувала і взагалі дізналась про неї з інформаційної довідки, тобто, без її волевиявлення на пролонгацію чи укладення нових договорів.
ОСОБА_1 просила:
визнати недійсним додаткову угоду № б/н від 07 квітня 2015 року до договору оренди землі № 7 від 17 вересня 2011 року, укладену між ТОВ «ВП «Імпульс-Плюс» та ОСОБА_1 на земельну ділянку розміром 2,32 га, кадастровий номер 7124083200:01:001:0771, яка розташована на території Кобринівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і належить ОСОБА_1 на праві власності;
застосувати наслідки визнання правочину недійсним шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номеру запису про інше речове право 19022329 від 10 лютого 2015 року про право оренди ТОВ «ВП «Імпульс-Плюс» земельної ділянки розміром 2,32 га, кадастровий номер 7124083200:01:001:0771, строком до 17 червня 2026 року з правом пролонгації;
визнати договір оренди землі № 30 від 17 вересня 2011 року, укладений між ОСОБА_1 і ТОВ «ВП «Імпульс-Плюс» припиненим;
стягнути з ТОВ «ВП «Імпульс-Плюс» понесені судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 21 вересня 2020 року в складі судді: Фролова О. Л., позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсною додаткову угоду від 07 квітня 2015 року до договору оренди землі № 7 від 17 вересня 2011 року, укладену між ТОВ «Виробниче підприємство» «Імпульс-Плюс» та ОСОБА_1 на земельну ділянку розміром 2,32 га. кадастровий номер 7124083200:01:001:0771, яка розташована на території Кобринівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 009475 від 11 квітня 2003 року.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 33865987 від 15 лютого 2017 року та скасовано у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 19022329 від 10 лютого 2015 року про право оренди ТОВ «Виробниче підприємство» «Імпульс-Плюс» земельної ділянки розміром 2,32 га, кадастровий номер 7124083200:01:001:0771 на підставі додаткової угоди № б/н від 07 квітня 2015 року до договору оренди землі № 30 від 17 вересня 2011 року, строком до 17 червня 2026 року з правом пролонгації.
Визнано договір оренди землі № 30 від 17 вересня 2011 року, укладений між ТОВ «Виробниче підприємство» «Імпульс-Плюс» та ОСОБА_1 , зареєстрований у відділі Держкомзему у Тальнівському районі Черкаської області від 07 червня 2012 року за № 712408324003710, припиненим з 07 червня 2017 року.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення, які повинні бути взаємними та достовірними. Наявність підписів підтверджує наміри учасників правочину і є доказом їх волевиявлення. Оскільки почеркознавчою експертизою встановлено, що підпис на додатковій угоді до договору виконано не позивачем, тобто, волевиявлення учасника правочину відсутнє, а без волевиявлення сторони неможливе вчинення договору, що узгоджується із принципом свободи договору встановленим статтею 627 ЦК України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ «Виробниче підприємство» «Імпульс-Плюс» задоволено.
Рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 21 вересня 2020 року скасовано.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач звернулася із вимогою про визнання недійсним додаткової угоди до договору оренди, посилаючись на те, що цю угоду вона не підписувала, її умови не погоджувала, відповідач безпідставно відмовляє в поверненні використовуваної земельної ділянки позивачу як її власнику, посилаючись на умови додаткової угоди до договору оренди, підписаної невстановленою особою замість позивача. Суд першої інстанції встановив, що додаткової угоди позивач не підписувала та, відповідно, істотних умов цього договору не погоджувала. У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення. Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки (пункт 7.27 постанови Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19). Тому у позові про визнання недійсним додаткової угоди до договору оренди необхідно відмовити саме з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту.
Аргументи учасників справи
У січні 2021 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції в частині:
позовних вимог про скасування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номеру запису про інше речове право 19022329 від 10 лютого 2015 року про право оренди ТОВ «Виробниче підприємство «Імпульс-Плюс» земельної ділянки розміром 2,32 га на підставі додаткової угоди № б/н від 07 квітня 2015 року до договору оренди землі № 30 від 17 вересня 2011 року, кадастровий номер 7124083200:01:001:0771, строком до 17 червня 2026 року з правом пролонгації;
стягнення з ТОВ «Виробниче підприємство» «Імпульс-Плюс» на користь ОСОБА_1 судових витрат по оплаті судового збору в розмірі 1 409,60 грн та витрат по оплаті судової експертизи в розмірі 5 024 грн.
Касаційна скарга мотивована тим, що згідно висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 1348, 1408/19-23 від 14 серпня 2019 року підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Орендодавець» у додатковій угоді від 07 квітня 2015 року до договору оренди землі № 30 від 17 вересня 2011 року, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Відсутність підпису та інші обставини справи свідчать про те, що між сторонами не досягнуто домовленості з приводу усіх істотних умов додаткової угоди до договору оренди землі з позивачем. Позивач не є стороною тієї домовленості, яка втілена в тексті оспорюваного договору, а, відповідно, цей договір як правовий документ не може створювати для позивача будь-яких правових наслідків, на досягнення яких спрямовані його умови. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено. Апеляційний суд залишив поза увагою, що за наявності для того підстав позивач не позбавлена була права заявити вимогу про усунення перешкод у користуванні належним їй майном, зокрема шляхом пред`явлення вимоги про повернення земельної ділянки або скасування державної реєстрації речового права. Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок. Позивач заявляла вимогу про застосування наслідків визнання правочину недійсним шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 33865987 від 15 лютого 2017 року та скасування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номеру запису про інше речове право 19022329 від 10 лютого 2015 року про право оренди ТОВ «Виробниче підприємство «Імпульс-Плюс» спірної земельної ділянки. Реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю, зокрема, вказаною земельною ділянкою площею. Реєстрація права оренди ТОВ «ВП «Імпульс-Пюс» на підставі неукладеного договору оренди землі не відповідає вимогам закону. Такий спосіб захисту відповідає висновку, зробленому в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 серпня 2020 у справі № 125/702/17 (провадження № 61-48842св18).
Аналіз касаційної скарги свідчить, що постанова апеляційного суду оскаржується в касаційному порядку у частині скасування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номеру запису про інше речове право 19022329 від 10 лютого 2015 року про право оренди ТОВ «Виробниче підприємство «Імпульс-Плюс» земельної ділянки розміром 2,32 га на підставі додаткової угоди № б/н від 07 квітня 2015 року до договору оренди землі № 30 від 17 вересня 2011 року, кадастровий номер 7124083200:01:001:0771, строком до 17 червня 2026 року з правом пролонгації; стягнення з ТОВ «Виробниче підприємство» «Імпульс-Плюс» на користь ОСОБА_1 , та судових витрат. В іншій частині постанова апеляційного суду не оскаржується, а тому в касаційному порядку не переглядається.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 10 березня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 16 лютого 2021 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження:
суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц; від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19); від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18); 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19); від 16 січня 2019 року у справі № 755/9555/18 (провадження № 14-536цс18); 05 серпня 2020 року у справі № 125/702/17 (провадження № 61-48842св18); від 19 серпня 2020 року у справі № 387/970/17 (провадження № 61-35152св18); від 08 листопада 2019 року у справі № 420/914/19.
Фактичні обставини
Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 7124083200:01:000:0771 загальною площею 2.32 га в адміністративних межах Кобринівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до договору оренди землі № 30 від 17 вересня 2011 року ОСОБА_1 надала в оренду ТОВ «ВП «Імпульс-Плюс», належну їй земельну ділянку строком на 5 років. Розм