ПОСТАНОВА
Іменем України
25 березня 2021 року
Київ
справа №280/4506/18
адміністративне провадження №К/9901/36218/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №280/4506/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року (головуючий суддя Сацький Р. В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року (головуючий суддя Добродняк І. Ю., судді: Бишевська Н. А., Семененко Я. В.),
ВСТАНОВИВ:
26 жовтня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» (далі - позивач, ТОВ «Технохімреагент») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС), в якому просило:
- визнати протиправним зарахування відповідачем коштів, сплачених платіжними дорученнями № 439 від 17 травня 2018 року, № 394 від 10 травня 2018 року, № 474 від 24 травня 2018 року, № 514 від 20 червня 2018 року, № 523 від 23 червня 2018 року та переплати з інших податків в сумі 151667,69 грн, в рахунок погашення податкового боргу, скасованого судовим рішенням у справі № 808/2464/17;
- визначити порядок і спосіб виконання судового рішення шляхом внесення до картки особового рахунку позивача зміни по сторнуванню здійсненного зарахування і спрямування коштів, сплачених платіжними дорученнями № 439 від 17 травня 2018 року, № 394 від 10 травня 2018 року, № 474 від 24 травня 2018 року, № 514 від 20 червня 2018 року, № 523 від 23 червня 2018 року, № 664 від 27 липня 2018 року та переплати з інших податків, за вказаним в платіжних дорученнях призначенням;
- визначити строк виконання судового рішення триденний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення в даній адміністративній справі.
В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач вказав, що у серпні 2018 року він отримав лист ГУ ДФС у Запорізькій області № 23423/10/08-01-17-01-10 від 3 серпня 2018 року, в якому повідомлялось, що станом на 30 липня 2018 року згідно з ІС «Податковий блок» в інтегрованій картці платника (далі - ІКП) за позивачем обліковується податковий борг у сумі 3040.6 тис. грн, який виник у тому числі з податкових декларацій №№ 9077400571, 9095894601, 9122937813, 9148150798. При цьому позивач наголошував на тому, що податковий борг, який був предметом розгляду у адміністративній справі № 808/2464/17, у розмірі задоволених позовних вимог про скасування суми податкового боргу 2 649 463,68 гривень, не був вилучений контролюючим органом, а погашався поточними коштами платника податків ТОВ «Технохімреагент» згідно з хронологічністю черговості його виникнення відповідно до норм пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суд від 26 листопада 2019 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили такі обставини.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року у справі №808/2464/17, яка набрала законної сили 21 березня 2018 року, позовні вимоги задоволено у повному обсязі, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу ГУ ДФС від 12 липня 2017 року №413-17/825 про сплату ТОВ «Технохімреагент» суми податкового боргу у розмірі 2 649 463,68 грн. У цій справі судами першої та апеляційної інстанції встановлено відсутність у позивача податкового боргу у розмірі 2 649 463,68 грн з огляду на не здійснення банківською установою обов`язку по перерахуванню в бюджет коштів у відповідному розмірі за поданим позивачем платіжним дорученням.
Також судами встановлено, що позивачем здійснювалась сплата самостійно визначених зобов`язань у повному обсязі згідно з платіжними дорученнями. Так, 22 березня 2018 року позивач подав до контролюючого органу заяву про зарахування переплати з інших податків в сумі 151667,69 грн в рахунок сплати податку на прибуток. Також, 17 травня 2018 року платіжним дорученням № 439 позивач сплатив 105270,31 грн в рахунок сплати податку на прибуток підприємств за І квартал 2018 року, який визначено в розмірі 256938 грн у податковій декларації №9077400571.
10 травня 2018 року платіжним дорученням № 394 на суму 560000 грн та 24 травня 2018 року платіжним дорученням № 474 на суму 525128 грн позивач сплатив податок на додану вартість за квітень 2018 року в сумі 1085128 грн, який визначено у податковій декларації № 9095894601.
20 червня 2018 року платіжним дорученням № 514 позивач сплатив податок на додану вартість за травень 2018 року в сумі 47839 грн, який визначено у податковій декларації № 9122937813.
23 червня 2018 року платіжним дорученням № 523 на суму 113000 грн та 27 липня 2018 року платіжним дорученням № 664 на суму 307941 грн позивач сплатив податок на додану вартість за червень 2018 року в сумі 420941 грн, який визначено у податковій декларації №9148150798.
Водночас, вказані кошти контролюючим органом з урахуванням вимог статті 87 ПК України зараховувались в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податку.
Листом № 23423/10/08-01-17-01-10 від 3 серпня 2018 року ГУ ДФС повідомило ТОВ «Технохімреагент», що станом на 30 липня 2018 року згідно ІС «Податковий блок» обліковується податковий борг у сумі 3040.6 тис. грн, який виник в т.ч. з податкових декларацій № 9077400571, № 9095894601, № 9122937813, № 9148150798.
Посилаючись на протиправність дій контролюючого органу щодо зарахування коштів, сплачених позивачем платіжними дорученнями №439, №394, №474, №514, №523, №664 та переплати з інших податків у сумі 151667,69 грн в рахунок погашення податкового боргу, відсутність якого встановлена судовим рішенням у справі №808/2464/17, ТОВ «Технохімреагент» звернулось з відповідним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що 16 жовтня 2018 року контролюючий орган привів інтегровану картку позивача у відповідність з рішенням суду у справі № 808/2464/17, станом на час розгляду справи заборгованість з податку на додану вартість та з податку на прибуток в ІКП відсутня. Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що вимога щодо визнання протиправним зарахування відповідачем коштів, сплачених за вказаними вище платіжними дорученнями в рахунок погашення податкового боргу, відсутність якого встановлена судовим рішенням у справі № 808/2464/17, задоволенню не підлягає.
Апеляційний суд додатково дослідив приписи Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 7 квітня 2016 року №422 (далі - Порядок №422) та вказав, що згідно з указаним Порядком внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, відбувається у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми. Відтак, до отримання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року у справі №808/2464/17 дії контролюючого органу з відображення в ІКП сплати позивачем сум в рахунок погашення боргу минулих періодів не можуть вважатись протиправними.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення і прийняти нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що судові рішення прийняті з порушенням вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за якою рішення першої інстанції, якщо його не скасовано, набирає законної сили за наслідками апеляційного перегляду. Посилання відповідача на отримання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року у справі №808/2464/17 лише 23 червня 2018 року є безпідставними, оскільки зазначена постанова не є тим рішенням, яке підлягає виконанню та до інформаційної системи відповідача не вноситься. На переконання скаржника, судове рішення, яке підлягало виконанню (рішення суду першої інстанції), було отримано відповідачем ще у грудні 2017 року, а 21 березня 2018 року уповноважений представник контролюючого органу у судовому засіданні отримав інформацію про набрання рішенням суду першої інстанції законної сили та виникнення у зв`язку з цим підстав для внесення відповідних даних в ІКП. Крім того, суди не надали належної правової оцінки усім обставинам у справі, зокрема, чи вносилась отримана відповідачем інформація до ІКП, оскільки картки не містять інформації про судові рішення у справі № 808/2464/17, а лише містять інформацію про рішення керівника ОДПС №1151-17 від 12 жовтня 2018 року. На переконання скаржника, суд апеляційної інстанцій надав перевагу доводам податкового органу, визнавши правомірним невиконання рішення суду до моменту отримання паперового примірника постанови апеляційного суду, що призвело до необ`єктивного розгляду цієї справи.
Відповідач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким внесено зміни, зокрема, щодо меж касаційного перегляду, підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін, підстав для задоволення касаційної скарги і скасування судових рішень.
Разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Предметом спору у цій справі є оцінка правомірності дій контролюючого органу щодо зарахування сплачених позивачем коштів та переплати з інших податків в рахунок погашення податкового боргу, який скасовано в судовому порядку, та приведення відомостей в ІКП у відповідність до встановлених обставин.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За правилами пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до приписів пункту 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 1 глави 4 розділу V Порядку № 422 працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.
Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу VІІ Порядку № 422 первинними документами, на підставі яких вносяться первинні показники до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує