ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2021 року
м. Київ
справа № 810/4176/16
адміністративне провадження № К/9901/32760/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Екософт» на постанову Київського окружного адміністративного суду у складі судді Кушнової А.О. від 31 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Федотова І.В., суддів Губської Л.В., Оксененка О.М. від 13 червня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Екософт» до Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Екософт» (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, Інспекція), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 вересня 2016 року №0000151402 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 365400,00 грн. у зв`язку із неподанням звіту про контрольовані операції за 2015 рік.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що операції між Товариством та компанією-нерезидентом DOW EUROPE GMBH (Швейцарська Конфедерація) не можуть вважатися контрольованими, що свідчить про безпідставність висновків податкового органу про необхідність подання позивачем звіту про контрольовані операції за 2015 рік та, як наслідок, застосування штрафу за неподання такого звіту.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи такі рішення, суди дійшли висновку про наявність підстав для подання Товариством звіту про контрольовані операції за 2015 рік, оскільки на час укладення зовнішньоекономічних контрактів між позивачем та компанією компанією-нерезидентом DOW EUROPE GMBH (Швейцарська Конфедерація), а також здійснення поставок за ними при дотриманні вартісного критерію Швейцарська Конфедерація була включена до Переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, (враховуючи подані доповнення до скарги) посилаючись на неправильне застосування ними норм матеріального права, а також порушення процесуальних норм - вирішення спору без повного та всебічного з`ясування всіх обставин у справі, просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд.
Обґрунтовуючи свої вимоги, Товариство послалось на помилковість висновків судів попередніх інстанцій про наявність підстав для застосування до нього штрафних санкцій, адже у звітному річному періоді (2015 рік) Швейцарська Конфедерація на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року №977-р не входила до переліку держав (територій), що відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України; ставка податку на прибуток у кантоні Цюрих Швейцарської Конфедерації, де зареєстрований контрагент позивача, є більшою на 8,8 відсоткових пунктів, ніж в Україні. Відтак імпортні операції між позивачем та компанією-нерезидентом DOW EUROPE GMBH (Швейцарська Конфедерація) у 2015 році не були контрольованими у розумінні норм податкового законодавства, що свідчить про відсутність у позивача обов`язку по звітуванню перед контролюючим органом про ці операції в порядку підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України та виключає негативні наслідки для нього у разі неподання звіту.
Також вказує на відсутність ознак контрольованих операцій, оскільки фактичне виконання зобов`язань за договорами купівлі-продажу товарів здійснювалось DOW Belgium B.V.B.A., DOW Deutschland та DOW Italia S.R.L., що зареєстровані в державах, які не включені до затвердженого Переліку держав (територій), що відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України.
Письмових заперечень на касаційну скаргу не надходило.
Справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд виходить з такого.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекцією проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питання подання звіту про контрольовані операції за 2015 рік, за результатами якої складено акт від 15 вересня 2016 року №1491/10-08-14-02/31749798, у якому зафіксовано порушення позивачем вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України, а саме неподання до контролюючого органу звіту про контрольовані операції за 2015 рік за імпортними операціями з нерезидентом DOW EUROPE GMBH (Швейцарська Конфедерація) на загальну суму контрольованих операцій 15053528,89 грн. грн., який необхідно було подати до 04 травня 2016 року.
На підставі вказаного акту контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, незгода з яким й стала підставою для звернення до суду із цим позовом.
Так, згідно з підпунктами 16.1.3, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.
Положеннями підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України передбачено засади визначення операцій контрольованими.
Відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об`єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), яка включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Під час визначення такого переліку Кабінет Міністрів України враховує такі критерії: держави (території), у яких ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні; держави, які не розкривають у публічному доступі інформацію про структуру власності юридичних осіб; держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією.
Затверджений Кабінетом Міністрів України перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, оприлюднює щороку в офіційних друкованих виданнях та на офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток підприємств (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок оприлюднюється протягом трьох місяців з дати їх зміни.
Разом з тим, з 01 січня по 12 серпня 2015 року відповідно до підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України для визнання господарських операцій контрольованими мали одночасно виконуватись такі умови: загальний обсяг доходу платника податків та/або його пов`язаних осіб від усіх видів діяльності, що враховується під час визначення об`єкта обкладення податком на прибуток підприємств, перевищує 20 мільйонів гривень за відповідний податковий (звітний) календарний рік; обсяг групи таких господарських операцій платника податків та/або його пов`язаних осіб з одним контрагентом перевищує 1 мільйон гривень (без урахування податку на додану вартість) або 3 відсотки доходу, що враховується під час визначення об`єкта обкладення податком на прибуток підприємств, платника податків за відповідний податковий (звітний) рік.
З урахуванням змін, внесених Законом №609-VIII, набрав чинності з 13 серпня 2015 року), підпункт 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України викладено в новій редакції, у відповідності до якої для визнання господарських операцій контрольованими необхідним є одночасне виконання наступних умов: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Одночасно пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №609 визначено, що формування звіту про контрольовані операції та у випадках, передбачених ПК України, документації з трансфертного ціноутворення за господарські операції, здійснені у 2015 році, здійснюється на підставі та з ураху