ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2021 року
м. Київ
справа № 814/117/18
адміністративне провадження № К/9901/58997/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.03.2018 (суддя - В.В. Птичкіна) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018 (колегія суддів: Кравченко К.В., Джабурія О.В., Вербицька Н.В.) по справі № 814/117/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" до Миколаївської митниці ДФС, третя особа: Головне управління державної казначейської служби України у Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" звернулось до суду з адміністративним позовом до Миколаївської митниці ДФС, третя особа: Головне управління державної казначейської служби України у Миколаївській області, в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Митниці щодо складання висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплачених коштів за результатами розгляду заяви Товариства від 10.11.2017 року №НГЗ-Исх-01-17-891;
- зобов`язати Митницю скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області про повернення позивачу надмірно сплачених митних платежів в сумі 413476,61 грн., в т.ч.: 363488,58 грн. ПДВ, 49988,03 грн. мита, шляхом їх перерахування на поточний рахунок позивача.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вказані суми митних платежів були з нього стягнуті Митницею в порушення вимог Митного кодексу України (далі - МК України), що доведено під час судового розгляду. Зава про повернення таких коштів йому була відхилена з неправомірних підстав.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.03.2018, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018 адміністративний позов було задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Миколаївської митниці ДФС (вул. Московська, 57-А, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 39536431), що полягає у невчиненні за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" від 10.11.2017 № НГЗ-Исх-01-17-891 дій, що передбачені затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643 "Порядком повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів". Зобов`язано Миколаївську Митницю ДФС скласти та передати для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області у відповідності до затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643 "Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів" висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" з державного бюджету надміру сплачених митних платежів в сумі 413 476,61 грн., з яких 363 488,58 грн. - податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання, 49 988,03 грн. - ввізне мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, шляхом перерахування суми 413 476,61 грн. на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" НОМЕР_1 в ПрАТ "ІНГ Банк Україна" м. Київ, код банку 300539, код ЄДРПОУ 33133003.
Суди попередніх інстанції виходили з того, що оскільки позивач звернувся до митного органу із заявою щодо повернення надмірно сплачених митних платежів та виконав всі передбачені законодавством дії для повернення надмірно сплачених коштів, то зобов`язання митного органу надати висновок до Головному управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області щодо повернення надмірно сплачених митних платежів є обґрунтованим та правомірним.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати у задоволені позову відмовити, зазначаючи, що позивач до поданої заяви про повернення йому запитуваної у заяві суми не надав належних доказів того, що така сума коштів була надмірно сплачена в якості митних платежів.
В письмовому запереченні на вказану касаційну скаргу, яке надійшло ще до Вищого адміністративного суду України, в якому позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржувані нею рішення - без змін.
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій, що постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.06.2015 року у справі №814/773/15 визнано протиправним і скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №504000003/2015/000001/1 (сума переплати митних платежів, - 171716,28 грн.); Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.07.2016 року у справі №814/1045/16 визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № 504010000/2016/000004/2 (сума переплати митних платежів, - 145789,20 грн. (115644,82 + 30144,38)); постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.04.2016 року у справі №814/336/16 визнано протиправним та скасовано Рішення №504000006/2016/000005/2 (сума переплати митних платежів, - 95971,13 грн. (19196,09 + 5003,72 + 28881,18 + 7528,27 + 28050,21 + 7311,66))
Судами було установлено, що вказані суми переплат це суми митних платежів, які позивач сплатив в порядку п.7 ст.55 МК України з метою отримання товару у вільний обіг під фінансові гарантії, і які визначені Митницею вказаними рішеннями про коригування митної вартої.
Таким чином, в результаті прийняття митницею рішень, які визнані протиправними та скасовані, позивачем надмірно сплачено податків та мита на суму 413476,61 грн. (171716,28 + 145789,20 + 95971,13).
З метою повернення вказаної суми, 10.11.2017 року Товариство, з посиланням на статтю 301 Митного кодексу України, статтю 43 Податкового кодексу України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 року №643 "Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів" (надалі - Порядок повернення), затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року №450 "Положення про митні декларації" (надалі - Положення), подало до Митниці заяву №НГЗ - Исх-01-17-891 (а.с.45-47), в якій просило: оформити аркуші коригування до відповідних митних декларацій про повернення надмірно сплачених митних платежів; скласти та надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів в сумі 413476,61 грн., в т.ч.: 363488,58 грн. - ПДВ, 49988,02 грн. - мита, шляхом їх перерахування на поточний рахунок Товариства.
У листі від 14.11.2017 №4816/10/14-70-19-38 Митниця зазначила, що постанови суду, якими були скасовані рішення про коригування митної вартості, не є підставами для підготовки висновків про повернення коштів з державного бюджету. Крім того, відповідач, з посиланням на Положення та затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 року №1145 "Порядок оформлення аркуша коригування", вказав, що передумовою для подання Товариством заяви про повернення коштів є подання заяви про внесення змін до митних декларацій.
Не погоджуючись із такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду, який поновив його право, з чим погоджується Верховний Суд, виходячи із наступного.
Системний аналіз судами попередніх інстанцій статей 301 МК України та 43 Податкового кодексу України, приписів розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 18.07.2017 № 643 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.08.2017 за № 976/30844; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі Порядок повернення), дав підстави для висновку, що контролюючий орган повинен підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
При цьому, Верховний Суд також погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач наділений правом на звернення до Митниці із заявою про повернення сплачених ним сум митних платежів, з огляду на те, що в судовому порядку були встановлені обставини за яких, визначена Митницею митна вартість (з яких обраховується митні платежі) імпортованого ним товару була відкоригована до розміру митної вартості, заявленої позивачем в поданих ним митних деклараціях, з яких спершу сплачувались відповідні розміри митних платежів.
Тому, у цьому випадку, вимога позивача зобов`язати митний орган прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, був належним способом відновлення порушеного права.
Доводи відповідача, які викладені в касаційній скарзі не спростовують зазначеного. При цьому за своїм змістом вони повторюють зміст листа від 14.11.2017, якому, на думку Верховного Суду, у повній мірі була надана оцінка судами попередніх інстанцій.
Верховний Суд вважає, що суди під час розгляду даної справи вірно визначились із необхідним обсягом спірних правовідносин, надали їм вірного правого обґрунтування.
Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -