1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 року

м. Київ

справа № 826/485/16

адміністративне провадження № К/9901/46645/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Рибачука А.І.,

суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/485/16

за позовом Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Комерційний банк «СОЮЗ» до Національного банку України (далі - НБУ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправним та скасування рішення, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ПАТ «Комерційний банк «СОЮЗ»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Шурка О.І., суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 12.01.2016 ПАТ «Комерційний банк «Союз» звернулось до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем від 30.12.2015 № 648 «Про накладення штрафу на ПАТ «Комерційний банк «Союз».

В обґрунтування позовних вимог ПАТ «Комерційний банк «Союз» вказало на те, що операція зі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, що не передбачає фактичного постачання на митну територію України товарів, робіт, послуг та операції, які по суті є технічними внутрішньобанківськими проводками для перерахування коштів на рахунки ПАТ «Банк Альянс» не підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу за ознакою, визначеною пунктом 8 частини першої статті 15 Закону України від 14.10.2014 № 1702-VII «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон № 1702-VII), оскільки в даному випадку відсутні істотні умови, за наявності яких такі операції мають відповідати зазначеній у запиті ознаці.

2. Справа розглядалась судами неодноразово.

3. За результатами нового розгляду справи Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 23.01.2018 задовольнив позовні вимоги.

4. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.03.2018 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.

5. 30.03.2018 ПАТ «Комерційний банк «Союз» звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2018 - залишити в силі.

6. Верховний Суд ухвалою від 05.04.2018 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

7. 26.04.2018 від відповідача до суду касаційної інстанції надійшов відзив на зазначену вище касаційну скаргу, у якому НБУ просить залишити останню без задоволення, а оскаржуване позивачем судове рішення - без змін.

8. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 26.06.2019 №854/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді-доповідача Гімона М.М. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №14), що унеможливлює його участь у розгляді даної справи.

9. Протоколом розподілу справи від 27.06.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г.

10. Ухвалою судді Верховного Суду від 01.07.2019 прийнято зазначену справу до провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. У справі, яка розглядається суди встановили, що рішенням Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем НБУ від 30.12.2015 № 648 «Про накладення штрафу на ПАТ «Комерційний банк «Союз» на ПАТ «Комерційний банк «Союз» накладено штраф за порушення вимог пункту 6.14 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ від 14.05.2003 №189 [у редакції постанови Правління НБУ від 31.01.2011 №22; (далі - Положення № 189)] у розмірі 33 600,00 грн.

Зазначене рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем НБУ прийнято на підставі висновків акта про результати безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу від 26.11.2015, в якому зазначено, що у період з 17.03.2015 по 24.04.2015 НБУ проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «Комерційний банк «Союз» з окремих питань дотримання ним вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, за результатами якої НБУ складено відповідну довідку від 24.04.2015 (далі - Довідка про перевірку).

Так, в ході вказаної вище перевірки НБУ були виявлені факти порушення ПАТ «Комерційний банк «Союз» Закону № 1702-VII, які полягають у невиявленні ПАТ «Комерційний банк «Союз» фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу відповідно до статті 15 Закону № 1702-VII.

В акті зазначено, що Довідку про перевірку ПАТ «Комерційний банк «Союз» отримало 27.04.2015, а вище вказані операції ПАТ «Комерційний банк «Союз» внесло до реєстру фінансових операцій тільки 29.10.2015, тобто, із порушенням строків, зазначених у пункті 6.14 Положення № 189.

Не погоджуючись із рішенням відповідача про накладення штрафу, ПАТ «Комерційний банк «Союз» звернулось до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що до 28.04.2015 момент виявлення порушення законодавства з питань фінансового моніторингу не був конкретно визначений ані у Положенні про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 № 346 (далі - Положення № 346), ані в інших нормативних актах; будь-які порушення норм пункту 6.14 розділу VI Положення № 189 з боку позивача не могли відбутись, оскільки внесення позивачем 29.10.2015 операцій до реєстру фінансових операцій здійснювалось на підставі Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ від 26.06.2015 № 417 (далі - Положення № 417), з огляду на те, що та той момент Положення № 189 вже втратило свою чинність. Також суд першої інстанції вказав на те, що у НБУ були відсутні правові підстави для прийняття оспорюваного рішення у зв`язку з пропущенням ним встановленого статтею 74 Закону України від 07.12.2000 № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» (далі - Закон № 2121-III) шестимісячного строку з дня виявлення порушення.

13. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що відповідно до пункту 1.3 розділу І Положення про застосування Національним банком України санкцій за порушення законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.06.2011 № 192 (далі - Положення № 192), яке було чинне з 25.07.2011 до 13.05.2015, днем виявлення порушення Закону та/або нормативно-правових актів є дата складення, зокрема, довідки про виїзну перевірку банку - юридичної особи, у якій зафіксовані факти порушень, вчинені банком - юридичною особою та відокремленими підрозділами банку (діяльність яких була об`єктом виїзної перевірки), акта про результати безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу. Отже, отримавши 27.04.2015 Довідку про перевірку із зафіксованими порушеннями вимог пункту 22 частини другої статті 6 Закону № 1702- VII та пункту 3 частини другої статті 6 Закону № 1702-VІІ, позивач був чітко поінформований про факти вчинених порушень у частині невиявлення ним як суб`єктом первинного фінансового моніторингу фінансових операцій, що підлягали обов`язковому фінансовому моніторингу, та зобов`язаний був вчинити передбачені пунктом 6.14 Положення №189 дії не пізніше наступного робочого дня з дня отримання Довідки, тобто 28.04.2015.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. Касаційна скарга позивача мотивована, зокрема тим, що висновки суду апеляційної інстанції є помилковими, оскільки після взаємного узгодження відповідного порушення з НБУ, 20.10.2015, та в межах строків, визначених пунктом 85 Положення № 417, тобто до спливу десяти днів із дати отримання від НБУ остаточних висновків проведеної перевірки, ПАТ «Комерційний банк «СОЮЗ» 29.10.2015 вніс відповідні операції до реєстру фінансових операцій, що не заперечується НБУ та відображено в Акті про результати безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу від 26.11.2015.

15. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ «Комерційний банк «СОЮЗ» НБУ вказує на законність своїх дій та рішень в межах прийняття оспорюваного позивачем рішення посилаючись на те, що законодавством України з питань фінансового моніторингу, яке діяло на момент вчинення позивачем порушення, було чітко визначено строк (не пізніше наступного робочого дня з дати отримання Банком довідки перевірки) внесення до реєстру інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, виявлені за результатами здійснення попередньої перевірки Банку НБУ. Також відповідач зазначає, що чинним законодавством України наявність виявленого НБУ факту порушення в діяльності Банку не поставлено в залежність від наявності чи відсутності заперечень банку з цього приводу. Окрім цього, НБУ зазначає про те, що оспорюване позивачем рішення ухвалене ним у строк, визначений частиною третьою статті 74 Закону № 2121-III, оскільки моментом виявлення зазначеного вище порушення є 26.11.2015 - дата складання акта про результати безвиїзного нагляду.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України виходить із такого.

17. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Відповідно до статті 2 Закону України від 20.05.1999 № 679-XIV «Про Національний банк України» (далі - Закон № 679- XIV) НБУ є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

19. Частиною третьою статті 6 Закону № 679- XIV передбачено, що Національний банк України у межах своїх повноважень сприяє дотриманню стабільності банківської системи, і відповідно до пункту 8 статті 7 вказаного Закону здійснює банківське регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі.

20. Головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів.

Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України.

Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті (стаття 55 Закон № 679- XIV).

21. Згідно із частиною першою статті 9 Закону № 2121-III банківський нагляд на консолідованій основі - це нагляд, що здійснюється Національним банком України за банківською групою з метою забезпечення стабільності банківської системи та обмеження ризиків, на які наражається банк внаслідок участі в банківській групі, шляхом регулювання, моніторингу та контролю ризиків банківської групи у визначеному Національним банком України порядку.

22. Відповідно до частини першої статті 72 Закону № 2121-III НБУ має право здійснювати перевірку осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України, з метою дотримання законодавства щодо банківської діяльності. При здійсненні перевірки Національний банк України має право вимагати від цих осіб подання будь-якої інформації, необхідної для здійснення перевірки. Інспектовані особи зобов`язані подавати Національному банку України затребувану інформацію у визначений ним строк.

23. За правилами пункту 9 частини першої статті 73 Закону № 2121-III у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об`єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об`єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, шляхом накладення штрафів на банк відповідно до положень, затверджених Правлінням Національного банку України, але у розмірі не більш як 1 відсоток суми зареєстрованого статутного капіталу.

24. У справі, яка розглядаються оспорюваним рішенням Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем від 30.12.2015 № 648 «Про накладення штрафу на ПАТ «Комерційний банк «Союз» на позивача накладено штраф у розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку за порушення строку внесення до реєстру фінансових операцій інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, визначені пунктом 6.14 Положення № 189 та

................
Перейти до повного тексту