РІШЕННЯ
Іменем України
17 березня 2021 року
Київ
справа №9901/149/20
адміністративне провадження №П/9901/149/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Гусака М.Б., Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,
за участю секретарів судового засідання Лопушенко О.В., Драги Р.В.,
позивача ОСОБА_1, представників відповідача - Склярук Ю.В., Нарольської Т.С.,
розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, встановив:
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, Рада, відповідач), в якому (з врахуванням висловлених в судовому засіданні уточнень щодо дати направленого запиту) просив: 1) визнати протиправною бездіяльність останньої щодо відмови у наданні йому інформації на запит від 21 березня 2020 року, а саме: електронних копій технічного запису засідання Першої Дисциплінарної палати ВРП від 20 березня 2020 року в частині розгляду питання відкриття дисциплінарної справи за скаргами адвоката Рєзнікова Владислава Ігоровича (далі - Рєзніков В.І.), поданими в інтересах ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ), стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ) та висновку доповідача за результатами попереднього вивчення матеріалів, який знаходиться у матеріалах справи за скаргами адвоката Рєзнікова В.І., поданими в інтересах ОСОБА_3, стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_4 ; 2) зобов`язати ВРП надати йому запитувану інформацію.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ДОВОДІВ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що 20 та 21 березня 2020 року він звернувся до ВРП із запитами на доступ до публічної інформації, в яких просив надати йому копії витягу з протоколу та технічного запису засідання Першої Дисциплінарної палати ВРП щодо розгляду 20 березня 2020 року питання про відкриття/відмову у відкритті дисциплінарної справи за скаргами адвоката Рєзнікова В.І., поданими в інтересах ОСОБА_3, стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_4, копію висновку доповідача за результатами попереднього вивчення матеріалів зазначених скарг, а також повідомити кількість голосів "за" та "проти" під час голосування за прийняття рішення по цим скаргам.
Проте Рада у своїй відповіді за №14166/0/9-20 від 30 березня 2020 року фактично лише повідомила ОСОБА_1 результати голосування під час прийняття рішення про відмову у відкритті зазначеної дисциплінарної справи й відмовила у наданні решти запитуваної інформації, посилаючись на те, що вона має статус службової та може бути надана лише стороні такого дисциплінарного провадження (скарги), тобто судді та скаржнику, до яких, в даному випадку, ОСОБА_1 не відноситься.
Втім така відповідь Ради не узгоджується як з приписами статей 1, 4, 6, 7, 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року №2939-VI (далі - Закон №2939), в яких дано визначення поняття "публічна інформація", закріплено принципи забезпечення доступу до неї (зокрема, принцип прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень), а також передбачено виключний перелік підстав, за яких в такому доступі може бути відмовлено, так і з положеннями статей 30, 43 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року №1798-VIII (далі - Закон №1798), якими встановлено, що засідання Ради проводяться відкрито, на них ведуться протоколи і здійснюється повне фіксування технічними засобами, а висновок доповідача за результатами попереднього вивчення скарги в подальшому передається на розгляд Дисциплінарної палати.
Відтак, враховуючи відкритість засідань Дисциплінарних палат, їх фіксування технічними засобами, а також наявність у будь-кого з присутніх можливості здійснювати таке фіксування на власні портативні пристрої, позиція Ради, за якою така інформація підлягає обмеженню у доступі, є для позивача незрозумілою.
Що ж стосується висновку доповідача, то, на думку позивача, він міг належати до службової інформації як рекомендація, що передувала публічному обговоренню та/або прийняттю Радою чи її органами рішення, втім на момент звернення ОСОБА_1 із запитами ця інформація вже втратила такий свій статус, адже рішення за результатами розгляду питання про відкриття дисциплінарної справи за вказаними скаргами вже було прийнято.
Водночас, вважаючи запитувану інформацію службовою, ВРП, разом з тим, при обмеженні доступу до неї не застосувала "трискладовий тест" в розумінні вимог частини 2 статті 6 Закону №2939, та не обґрунтувала підстав такого обмеження.
Саме ж лише посилання в листі на ту обставину, що інформація стосовно розгляду дисциплінарних скарг про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності обмежена у ВРП через необхідність підтримання авторитету та неупередженості правосуддя, а також пов`язана із процесом прийняття рішення за визначеною законодавством процедурою, є безпідставним, адже лише вказівка про наявність такого інтересу не є достатньою й розпорядник має обґрунтувати, чому саме, на його думку, обмеження доступу до конкретної інформації переслідує вказану мету.
Разом з тим, запитувана інформація, на думку ОСОБА_1, має значний суспільний інтерес, а тому громадськість має бути обізнана щодо підстав відмови у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_4 .
Відповідач в письмовому відзиві №26843/о/9-20 від 10 липня 2020 року на позовну заяву просив залишити останню без задоволення, вказуючи на правомірність наданої ним на запити ОСОБА_1 відповіді за №14166/0/9-20 від 30 березня 2020 року.
Так, у своїй відповіді ВРП повідомила позивача про те, що запитувана ним інформація відноситься до службової й стосується вирішення питання щодо розгляду дисциплінарної скарги відносно притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, відтак вона обмежена Радою у доступі через необхідність підтримання авторитету та неупередженості правосуддя, а також пов`язана з процесом прийняття рішення за визначеною законодавством процедурою.
Отже, враховуючи зміст пунктів 6.7 та 12.13 Регламенту ВРП, затвердженого Рішенням Ради від 24 січня 2017 року №52/0/15-17 (з наступними змінами; далі - Регламент ВРП), якими передбачено надання витягів з протоколів, копій технічних записів засідань Ради або її Дисциплінарних палат та висновків доповідача лише особам, які мають право оскаржити рішення цих суб`єктів (тобто судді, щодо якого розглядається питання, та скаржникові), й, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не був учасником дисциплінарного провадження (скарги) стосовно судді ОСОБА_4, йому відмовлено в наданні копій висновку доповідача та технічного запису засідання Дисциплінарної палати Ради.
Крім того, в своїй позовній заяві ОСОБА_1 не наводить переконливих доводів щодо порушення Радою його прав, що, в свою чергу, не узгоджується із вимогами статті 55 Конституції України.
ІІІ. КЛОПОТАННЯ СТОРІН ТА ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Відповідно до частини 4 статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановлено у статті 266 КАС України, згідно з пунктами 2 та 3 частини 1 якої її правила поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності дій, бездіяльності та актів, зокрема, Вищої ради правосуддя.
Адміністративні справи, зазначені у пунктах 1 - 3 частини першої цієї статті, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п`яти суддів (частина 2 статті 266 КАС України).
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Рибачук А.І., судді: Шарапа В.М., Мороз Л.Л., Кравчук В.М., Єзеров А.А.
Ухвалою Верховного Суду задоволено заяви суддів Верховного Суду Рибачука А.І. та Мороз Л.Л. про самовідвід від участі у справі №9901/149/20, відведено їх від її розгляду, а також передано справу до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому КАС України.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду визначено колегію для її розгляду у складі: Пасічник С.С. (головуючий суддя), Васильєва І.А., Гусак М.Б., Хохуляк В.В., Юрченко В.П.
Верховний Суд відкрив провадження в адміністративній справі, призначивши її розгляд в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач в судовому засіданні висловив свої доводи та міркування стосовно обставин справи, які за своїм змістом є аналогічними тим, що вже були наведені в самій позовній заяві, вимоги якої він просив задовольнити.
Представники відповідача проти доводів та вимог позовної заяви заперечили, вважаючи їх необґрунтованими та безпідставними, й, надавши пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву, просили відмовити в задоволенні позову.
IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
ОСОБА_1 звернувся до ВРП із запитом від 20 березня 2020 року про доступ до публічної інформації, в якому зазначив, що цього ж дня Перша Дисциплінарна палата Ради ухвалила відмовити у відкритті дисциплінарної справи за скаргами адвоката Рєзнікова В.І., поданими в інтересах ОСОБА_3, стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_4, в зв`язку з чим просив надати йому копію витягу з протоколу засідання Дисциплінарної палати при розгляді вказаного питання порядку денного, а також повідомити про кількість голосів "за" та "проти" прийняття такого рішення.
Крім того позивач засобами електронного зв`язку надіслав відповідачеві запит від 21 березня 2020 року, в якому, вказуючи на ті ж обставини, а також те, що рішення судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_4 мали значний резонанс й суспільство має бути обізнаним про причини відмови у відкритті дисциплінарного провадження щодо нього, просив надати йому електронні копії технічного запису засідання Першої Дисциплінарної палати ВРП від 20 березня 2020 року в частині розгляду питання щодо відкриття дисциплінарної справи за скаргами адвоката Рєзнікова В.І., поданими в інтересах ОСОБА_3, стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_4, а також висновку доповідача за результатами попереднього вивчення матеріалів зазначених скарг.
У відповідь на запити ВРП надіслала позивачеві лист за №14166/0/9-20 від 30 березня 2020 року, в якому, посилаючись на статті 6, 9 Закону №2939, повідомила про те, що запитувана ОСОБА_1 інформація відноситься до службової, адже стосується розгляду дисциплінарної скарги щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, відтак вона обмежена Радою у доступі через необхідність підтримання авторитету та неупередженості правосуддя, а також пов`язана з процесом прийняття рішення за визначеною законодавством процедурою; при цьому, відомості та документи (окрім прийнятих рішень за результатами розгляду дисциплінарних скарг), що містяться у матеріалах, зокрема, стосовно дисциплінарної відповідальності судді визначено у Раді такими, що мають ознаки службових (за винятком випадків, визначених Законом №1798 та Законом України "Про судоустрій і статус суддів"); крім того положеннями Регламенту ВРП передбачено надання витягів з протоколів, копій технічних записів засідань Ради або її Дисциплінарних палат та висновків доповідача лише особам, які мають право оскаржити їх рішення (тобто судді та скаржникові), проте ОСОБА_1 не був учасником дисциплінарного провадження (скарги) стосовно судді ОСОБА_4, а тому не мав права на отримання таких документів.
Водночас в листі ВРП наведені результати голосування її членів під час ухвалення 20 березня 2020 року рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи за скаргами адвоката Рєзнікова В.І., поданими в інтересах ОСОБА_3, стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_4 ("за" - 3, "проти" - 0).
Не погоджуючись із наданою йому відповіддю та вважаючи, що має право на отримання за своїм запитом від 21 березня 2020 року електронних копій технічного запису засідання Першої Дисциплінарної палати ВРП від 20 березня 2020 року в частині розгляду питання щодо відкриття вищевказаної дисциплінарної справи, а також висновку доповідача за результатами попереднього вивчення матеріалів зазначених скарг, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у даній справі.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА.
Частина 2 статті 19 Конституції України:
- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 34 Конституції України:
- кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір;
- здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Стаття 5 Закону України "Про інформацію" від 02 жовтня 1992 року №2657-XII (далі - Закон №2657):
- кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів;
- реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Стаття 20 Закону №2657:
- за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом;
- будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Стаття 1 Закону №2939:
- публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом;
- публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 5 Закону №2939:
- доступ до інформації забезпечується шляхом:
1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом;
2) надання інформації за запитами на інформацію.
Частини 1 та 2 статті 6 Закону №2939:
- інформацією з обмеженим доступом є:
1) конфіденційна інформація;
2) таємна інформація;
3) службова інформація;
- обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Стаття 9 Закону №2939:
- відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація:
1) що міститься в документах суб`єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов`язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;
2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці;
- документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф "для службового користування". Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
- перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб`єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі.
Стаття 12 Закону №2939:
- суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:
1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;
2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;
3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Пункт 1 частини 1, частина 4 статті 13 Закону №2939:
- розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;
- усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Частини 1 та 2 статті 19 Закону №2939:
- запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні;
- запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Частини 1 та 4 статті 22 Закону №2939:
- розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону (щодо обов`язкових реквізитів);
- у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:
1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;
2) дату відмови;
3) мотивовану підставу відмови;
4) порядок оскарження відмови;
5) підпис.
Стаття 1 Закону №1798:
- Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
Стаття 2 Закону №1798:
- статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначаються Конституцією України, цим Законом та Законом України "Про судоустрій і статус суддів";
- Вища рада правосуддя затверджує регламент Вищої ради правосуддя, положення якого регулюють процедурні питання здійснення нею повноважень.
Частини 1, 7 та 8 статті 30 Закону №1798:
- засідання Вищої ради правосуддя та Дисциплінарних палат проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться у виняткових випадках, за наявності підстав, визначених цим Законом;
- на засіданнях Вищої ради правосуддя, Дисциплінарних палат ведуться протоколи та здійснюється повне фіксування засідання технічними засобами;
- особи, які бажають бути присутніми на засіданнях, допускаються до зали до початку засідання за наявності вільних місць. Особи, присутні в залі засідання, мають право робити письмові записи, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби. Проведення в залі засідання фотозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускається за згодою головуючого, якщо інше не передбачено законом.
Аналогічні положення закріплено й в пунктах 5.1, 5.2, 5.10, 6.1 Регламенту ВРП. При цьому в останньому зазначено, що протоколи та повне фіксування технічними засобами засідань Ради і її Дисциплінарних палат здійснюється за винятком тієї частини засідання, що проводиться у нарадчій кімнаті.
Частини 2 та 3 статті 42 Закону №1798:
- дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя;
- дисциплінарне провадження включає:
1) попереднє вивчення матеріалів, що мають ознаки вчинення суддею дисциплінарного проступку, та прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи або відмову у її відкритті;
2) розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.
Стаття 43 Закону №1798:
- член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач):
1) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону;
2) за наявності підстав, визначених пунктами 1 - 5 частини першої статті 44 цього Закону, - повертає дисциплінарну скаргу скаржнику;
3) за наявності підстав, визначених пунктом 6 частини першої статті 44 цього Закону, - передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи;
4) за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги - готує матеріали у строки, встановлені регламентом, з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи;
- висновок доповідача разом із дисциплінарною скаргою та зібраними у процесі попередньої перевірки матеріалами передається на розгляд Дисциплінарної палати.
Стаття 45 Закону №1798:
- у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо:
1) факти неналежної поведінки судді, що повідомляються у дисциплінарній скарзі, вже були предметом перевірки та розгляду і щодо них відмовлено у відкритті дисциплінарної справи або ухвалено рішення у дисциплінарній справі;
2) закінчився встановлений законом строк для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності;
3) очевидною метою подання скарги є спонукання судді до ухвалення певного судового рішення;
4) суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням;
- рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи ухвалюється Дисциплінарною палатою та оскарженню не підлягає.
Пункт 12.13 Регламенту ВРП:
- ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи постановляється Дисциплінарною палатою з підстав, зазначених у статті 45 Закону, та оскарженню не підлягає;
- копія висновку доповідача (після постановлення Дисциплінарною палатою ухвали про відмову у відкритті дисциплінарної справи) надсилається судді, скаржнику за їхніми клопотаннями.
Частина 1 статті 46 Закону №1798:
- дисциплінарна палата розглядає висновок доповідача та додані до нього матеріали без виклику судді та особи, яка подала дисциплінарну скаргу, та за результатами такого розгляду ухвалює рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Такі ж приписи містяться й в пункті 12.11 Регламенту ВРП.
Пункт 6.7 Регламенту ВРП:
- витяг із протоколу засідання або копія технічного запису надається особі, яка має право оскаржити рішення Ради чи Дисциплінарної палати, за її клопотанням. Копія технічного запису надається за умови надання особою, яка має право оскаржити рішення, носія інформації.
Частини 1 та 2 статті 2 КАС України:
- завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень;
- у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частина 1 статті 9 КАС України:
- розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частини 1 та 2 статті 77 КАС України:
- кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу;
- в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.