Постанова
Іменем України
18 березня 2021 року
м. Київ
справа № 357/1404/20
провадження № 51-3572 км 20
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Анісімова Г.М., Ємця О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Чабанюк Т.В.,
засудженого ОСОБА_1 ,
захисника Тилика Т.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2020 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 28 травня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110030001185, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, жителя АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України такий, що немає судимості,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Строк відбування покарання постановлено рахувати з моменту фактичного затримання.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 травня 2020 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
За вироком суду встановлено, що ОСОБА_1 , 20 квітня 2019 рокуприблизно о 23.00 год., спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у будинку останнього, за адресою: АДРЕСА_2 , вживали алкогольні напої, а останні троє - також наркотичні засоби. Після чого, ОСОБА_3 ліг спати на підлозі в одній із кімнат. У подальшому, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, підійшов до ОСОБА_3 та, діючи з особистої неприязні до останнього, усвідомлюючи протиправність своїх дій та, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, з метою нанесення тілесних ушкоджень, умисно, наніс не менше 7-8 ударів руками в голову ОСОБА_3 , чим спричинив останньому тяжкі тілесні ушкодження, від яких потерпілий помер на місці події.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
В обґрунтування своєї позиціїзазначає, що місцевий суд розглянув справу в порядку ч.3 ст.349 КПК України, проте не з`ясував чи правильно він розуміє наслідки застосування даної норми, оскільки фактично вину у пред`явленому обвинуваченні не визнавав.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції допущене місцевим судом порушення залишив поза увагою.
Позиції інших учасників судового провадження
В судовому засіданні, засуджений ОСОБА_1 та захисник Тилик Т.М. вимоги касаційної скарги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити.
Прокурор Чабанюк Т.В., посилаючись на безпідставність доводів, викладених у скарзі засудженого, заперечила проти її задоволення.
Мотиви суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. При цьому він переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Із будь-яких інших підстав касаційний суд не вправі втручатися у рішення судів нижчих ланок.
Касаційні доводи засудженого ОСОБА_1 про те, що місцевий суд розглянув кримінальне провадження у порядку ч.3 ст.349 КПК України, однак не з`ясував чи правильно він розуміє наслідки застосування даної норми, оскільки фактично вину у пред`явленому обвинуваченні він не визнавав, є неприйнятними з огляду на таке.
Приписами ч. 3 ст. 349 КПК України регламентовано, що суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Варто звернути увагу, що роз`яснення учасникам судового провадження спрощеного порядку розгляду не повинно носити формальний характер. Це означає, що суд, перш ніж постановити рішення про здійснення розгляду кримінального провадження на підставі ч.3 ст.349 КПК України, повинен роз`яснити їм суть даної норми, однак, не обмежитися цитуванням самої статті, а у доступній, чіткій та конкретизованій формі викласти її зміст, тим самим дати розгорнуте пояснення сторонам. Метою такого роз`яснення є однакове, правильне і точне розуміння усіма учасниками судового провадження змісту цієї норми, виявлення її сутності, яку законодавець вклав у словесне формулювання. Водночас, суд має упевнитися і в тому, що учасниками судового провадження суть такого роз`яснення сприйнята пра