ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2021 року
м. Київ
справа № 619/3877/19
провадження № 51-5442км20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н.С.,
судді: Голубицький С.С.,
Яновська О.Г.,
секретар судового засідання Безкровний С.О.,
учасники судового провадження:
прокурор Піх Ю.Г.,
розглянув у закритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у суді апеляційної інстанції, на ухвалу Харківського апеляційного суду від 04 серпня 2020 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220280000966, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Пархомівка Краснокутського району Харківської області,зареєстрований в АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 ,
засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 152, ч. 2 ст. 152 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування ухвали та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що потягло призначення покарання, яке не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого через м`якість.
Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор посилається на те, що суд апеляційної інстанції всупереч приписам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) не надав належної оцінки апеляційним вимогам прокурора, не навів в ухвалі достатніх доводів на їх спростування та не вказав переконливих підстав, на яких залишив апеляційну скаргу без задоволення.
Зазначає, що судамине повною мірою враховано характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень та конкретні обставини вчинення, кількість епізодів, перебування засудженого у стані алкогольного сп`яніння.
Вважає, що суд безпідставно не врахував повторності як обтяжуючої покарання обставини, оскільки засуджений вчинив два епізоди кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 КК України.
Стверджує, що вирок не містить належного обґрунтування необхідності застосування до ОСОБА_1 ст. 69 КК України та призначення йому за епізодом замаху на зґвалтування покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 2 ст. 152 КК України. Крім того, застосування ч. 3 ст. 68 КК України за цим епізодом, на думку прокурора, є зайвим.
Указує на відсутність підстав для застосування ст. 75 КК України.
Зміст судових рішень, у тому числі оскарженого, і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 07 листопада 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 80 годин, за ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 152 КК України із застосуванням ч. 3 ст. 68, ст. 69 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, за ч. 2 ст. 152 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 років, а на підставі ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК України остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1 - 3 ч. 1 ст. 76 ККУкраїни.
Цивільний позов ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на її користь 50 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
За ухвалою Харківського апеляційного суду від 04 серпня 2020 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без зміни.
ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 у її квартирі у смт Мала Данилівка Дергачівського районуХарківської області за встановлених у вироку обставин.
Так, 20 липня 2019 року близько 23:00у вищевказаній квартирі в ході словесного конфлікту, якийвиник між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , останній, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи за раптово виниклим умислом, спрямованим на зґвалтування ОСОБА_2 , застосовуючи фізичну силу, нехтуючи тим фактом, що ОСОБА_2 , з якою він перебував у близьких відносинах, не надала добровільної згоди на статевий акт, відштовхнувши його, став вчиняти дії сексуального характеру, пов`язані з вагінальним проникненням у тіло ОСОБА_2 з використанням геніталій, однак остання стала чинити активний супротив, чим зупинила незаконні дії ОСОБА_1 . Таким чином, він виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки потерпіла ОСОБА_2 вчинила активний супротив.
У цей же час, 20 липня 2019 року близько 23:10, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи, що не має можливості довести свій злочинний умисел на зґвалтування до кінця, діючи з раптово виниклим умислом, спрямованим на заподіяння тілесних ушкоджень, маючи на меті спричинення фізичного болю ОСОБА_2 , несподівано для останньої, яка в цей час перебувала в лежачому положенні на дивані, схопив її за шию та завдав одного удару кулаком в обличчя, заподіявши потерпілій легкі тілесні ушкодження у вигляді забитої рани на підборідді, синців та садна на губах та шиї.
Окрім того, 21 липня 2019 року близько 06:00 у вищевказаній квартирі між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знову виниксловесний конфлікт, якийпродовжувався до 10:00. Близько 10-ої години ОСОБА_1 , маючи на меті спричинення фізичного болю ОСОБА_2 , умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх злочинних дій та бажаючи настання негативних наслідків у вигляді заподіяння шкоди здоров`ю ОСОБА_2 , несподівано для останньої завдав їй один удар кулаком у грудну клітку, заподіявши потерпілій легкі тілесні ушкодження у вигляді синця на тулубі.
Після цього ОСОБА_1 повторно, бажаючи задоволення статевої пристрасті природнім шляхом, діючи за раптово виниклим умислом, спрямованим на зґвалтування ОСОБА_2 , з якою перебував у близьких відносинах, застосовуючи фізичну силу, нехтуючи тим фактом, що ОСОБА_2 не надала добровільної згоди на статевий акт, став вчиняти дії сексуального характеру, пов`язані з вагінальним проникненням у тіло останньої з використанням геніталій, та зґвалтував потерпілу, спричинивши при цьому легкі тілесні пошкодження у вигляді синців та садна на верхніх та нижніх кінцівках.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 152 КК України як закінчений замах на зґвалтування, тобто вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням у тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), вчинене щодо особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах, які не були закінчені до кінця з причин, що не залежали від волі винного; за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне спричинення легкого тілесного ушкодження; за ч. 2 ст. 152 КК України як зґвалтування, тобто вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи, вчинене повторно, щодо особи, з якою винний п