1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 року

м. Київ

справа № 520/11744/2020

адміністративне провадження № К/9901/30641/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О.В.,

суддів: Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року (суддя - Спірідонов М.О.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Бегунец А.О., судді: Мельнікова Л.В., Рєзнікова С.С.)

І. СУТЬ СПОРУ

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - відповідач, ГУ НП в Харківській області) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

2. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі №520/11744/2020.

2.1. Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження у справі, зазначивши, що вказаний позов належить розглядати за правилами не адміністративного, а кримінального судочинства.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

3. Як слідує зі змісту позовної заяви, 02 червня 2020 року о 09:40 ОСОБА_1 звернувся із заявою до чергового слідчого про скоєний злочин в чергову Індустріального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, керуючись положеннями статті 214 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України). Позивачем вказано, що черговий Індустріального відділу поліції не представився, заяву не прийняв, будь-яких пояснень для подальших дій заявнику не роз`яснив.

4. Позивач, перебуваючи в приміщенні поліцейського підрозділу, тричі звертався до ГУ НП в Харківській області по номеру 102 щодо незадовільної праці чергової частини районного відділу поліції. Об 11 годині оперуповноважений карного розшуку Індустріального відділу поліції В.С. Павленко надав позивачу талон-повідомлення №12199 про реєстрацію заяви про скоєний злочин, що свідчить про порушення вимог статті 214 КПК України

5. На підставі зазначених фактів позивач звернувся до МВС України, та 16 липня 2020 року отримав відповідь № Д-11200/09 від 16 липня 2020 року.

6. 03 липня 2020 року за підписом керівника обласного управління поліції Сокуренко В. отримав повідомлення №Д-211/119/01/25-2020 від 23 червня 2020 року про перевірку організації прийому заяв та повідомлень працівниками Індустріального відділу поліції ГУНП в Харківській області, яка станом на 03 липня 2020 року тривала.

7. 29 вересня 2020 року позивач отримав відповідь за № Д-246/119/01/25-2020 від 31 липня 2020 року про розгляд його заяви від 02 червня 2020 року, яка 18 червня 2020 року була зареєстрована як кримінальне провадження, при цьому в отриманій відповіді відсутня будь яка інформація про результати перевірки праці чергової частини районного підрозділу поліції 02 червня 2020 року.

8. Вважаючи, що ГУ НП в Харківській області вчинило бездіяльність, яка полягає у відсутності компетенції при прийомі заяви про скоєний злочин у підпорядкованому ГУ НП в Харківській області районному підрозділі поліції, відсутності чергового слідчого при прийомі заяви про скоєний злочин та порушенні Закону України «Про звернення громадян» при перевірці праці чергової частини Індустріального відділу поліції 02 червня 2020 року Головним управлінням Національної поліції в Харківській області, позивач звернувся до суду.

9. У позові ОСОБА_1 просив:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ НП в Харківській області, яка визначилась у відсутності компетенції при прийомі заяви про скоєний злочин у підпорядкованому ГУ НП в Харківській області районному підрозділі поліції, відсутності чергового слідчого при прийомі заяви про скоєний злочин та порушенні Закону України "Про звернення громадян" при перевірці праці чергової частини Індустріального відділу поліції 02 червня 2020 року Головним управлінням Національної поліції в Харківській області, письмовим доказом чого є відповідь за підписом начальника ГУ ГП в Харківській області Сокуренко Валерія № Д-246/119/01/25-2020 від 31 липня 2020 року;

-витребувати із кримінального провадження № 120020220530001309 заяву та; пояснення від 02 червня 2020 року, складені оперуповноваженим карного розшуку B.C. Павленко, на яку наданий талон-повідомлення № 12199 від 02 червня 2020 року, що є доказом порушення прав позивача на звернення за захистом у порядку статті 214 Кримінального процесуального кодексу України(далі - КПК України), де заява та пояснення складені на ім`я начальника Індустріального відділу поліції ГУ НП в Харківській області, посада якого відсутня у частині першій статті 214 КПК України, як особи, уповноваженої на досудове розслідування.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі №520/11744/2020.

11. Приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги ґрунтуються на його незгоді з діями (бездіяльністю) чергового слідчого при прийомі заяви за скоєний злочин, а тому спір у цій справі повинен розглядатись в порядку, передбаченому КПК України. Зазначили, що адміністративний суд не наділений повноваженнями перевіряти та надавати оцінку дотриманням чергового частини Індустріального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області приписів, встановлених КПК України .

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)

12. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення, а справу передати на новий розгляд за встановленою підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду.

13. Позивач вказав, що оскаржувані судові рішення ухвалені із порушенням норм процесуального права, перешкоджають йому доступу до правосуддя, шляхом спрямування до суду, компетенція якого не розповсюджується на цей спір.

14. У касаційній скарзі наголошено, що суть звернення позивача до суду є порушення суб`єктом владних повноважень прав громадянина України, які передбачені та гарантовані Законом України «Про звернення громадян.

15. На думку ОСОБА_1 , відсутність чергового слідчого при прийомі заяви про скоєний злочин та прийняття заяви іншою уповноваженою особою є доказом відсутності компетенції у суб`єкта владних повноважень та порушення права громадянина на захист, що і свідчить про протиправну бездіяльність чергової частини Індустріального відділу поліції ГУ НП в Харківській області.

16. Відзиву на касаційну скаргу не подано.

V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

17. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

19. За частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

20. Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у передбачені цією нормою способи.

21. За визначеннями пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку з порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

22. Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).

23. За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

24. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

25. Згідно із частиною першою статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на т

................
Перейти до повного тексту