ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2021 року
м. Київ
справа №645/3044/17
адміністративне провадження №К/9901/44085/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу № 645/3044/17
за позовом ОСОБА_1 до Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року №645/3044/17 (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Зеленського В.В., суддів: П`янової Я.В., Чалого І.С.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
УСТАНОВИВ
1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, в якому просила:
- визнати нечинним рішення Індустріального об`єднаного Управління Пенсійного Фонду України м. Харкова № 277 від 24.05.2017 р. про відмову у призначенні пенсії по інвалідності відповідно до статусу державного службовця;
- зобов`язати Індустріальне об`єднане Управління Пенсійного Фонду України м. Харкова змінити позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , вид пенсійного забезпечення із звичайної пенсії по інвалідності II групи на пенсію державного службовця по інвалідності II групи, починаючи з дня звернення - з 17 травня 2017 р., у розмірі 60 відсотків заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу, премія, матеріальна допомога для оздоровлення) працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи позивача на державній службі;
- стягнути з Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , судові витрати, а саме витрати на правову допомогу у розмірі 4000,00(чотири тисячі) грн.
2. Позовні вимоги мотивовано тим, що вона є інвалідом ІІ групи у зв`язку із ураженням опорно-рухового апарату, та з 14 листопада 2005 року по теперішній час отримує пенсію за інвалідністю. У період з 14 вересня 1994 року по 04 травня 2016 року позивач працювала на відповідальних посадах у державній податковій службі України (зараз Державна фіскальна служба України) з загальним терміном 22 роки та на дату звільнення займала посаду головного державного ревізора - інспектора Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Харкові з присвоєнням 12 рангу державного службовця у 2013 році та була звільнена з займаної посади у зв`язку із скороченням штату. 17 травня 2017 року позивач звернулась до Індустріального об`єднаного УПФУ м. Харкова з заявою про переведення її з пенсії по інвалідності на інший вид пенсії - на пенсію державного службовця по інвалідності, проте рішенням Індустріального об`єднаного УПФУ м. Харкова № 277 від 24 травня 2017 року позивачу відмолено в призначенні пенсії державного службовця по інвалідності. Позивач вважає, що рішення Індустріального об`єднаного УПФУ м. Харкова є незаконним, порушує права позивача на пенсійне забезпечення, а тому підлягає скасуванню, а призначена пенсія по інвалідності зміні на пенсійне забезпечення державного службовця по інвалідності.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. 27 вересня 2017 року Фрунзенський районний суд м. Харкова вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не має необхідного стажу на посадах відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-12 та актами КМУ, вона не досягла віку, встановлено ст. 26 ЗУ «Про загальнодержавне пенсійне страхування».
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 09 липня 2017 року Харківський апеляційний адміністративний суд вирішив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2017р. по справі № 645/3044/17 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання нечинним рішення Індустріального об`єднаного Управління Пенсійного Фонду України м. Харкова № 277 від 24 травня 2017 р. про відмову у призначенні пенсії по інвалідності відповідно до статусу державного службовця та зобов`язання Індустріального об`єднаного Управління Пенсійного Фонду України м. Харкова змінити позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , вид пенсійного забезпечення із звичайної пенсії по інвалідності II групи на пенсію державного службовця по інвалідності II групи, починаючи з дня звернення - з 17 травня 2017 р., у розмірі 60 відсотків заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу, премія, матеріальна допомога для оздоровлення) працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи позивача на державній службі - задовольнити.
У задоволені інших позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
6. Апеляційний суд дійшов висновку, що позивач після припинення державної служби набув право на пенсію за Законом України "Про державну службу" № 889-VIII.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 27 листопада 2017 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду України надійшла касаційна скарга Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова.
У касаційній скарзі скаржник просить постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року у справі № 645/3044/17 скасувати, а постанову Фрунзенського районного суду м.Харкова від 27 вересня 2017 року залишити в силі.
У касаційній скарзі відповідач стверджує, що чинним Законом України «Про державну службу» № 889-VIII передбачено призначення пенсії державного службовця лише за віком. Пенсії по інвалідності та у разі втрати годувальника, а також пенсії за віком, особам, які не мають права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України № 3723-ХІІ, призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як передбачено ст. 90 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII.
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою відповідача на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року у справі № 645/3044/17.
9. 22 грудня 2017 року до Вищого адміністративного суду України від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу.
10. 22 березня 2018 року справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду.
11. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 березня 2018 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Анцупової Т. О., суддів Стародуба О.П., Кравчука В.М.
12. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 26 червня 2019 року, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценко С.Г., Тацій Л.В.
13. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 березня 2021 року прийнято до провадження касаційну скаргу відповідача.
II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до записів у трудовій книжці позивач працювала: з 14 січня 1994 року по 25 листопада 1996 року на посаді старшого та головного державного податкового інспектора Державної податкової інспекції по Ленінському району м. Харкова (на державну службу прийнята 31 травня 1994 року); з 26 листопада 1996 року по 16 лютого1998 рік на посаді головного державного податкового інспектора Державної податкової адміністрації у Ленінському районі м. Харкова; з 17 лютого1998 року по 31 серпня 2000 року на посадах головного державного податкового інспектора та головного державного податкового ревізора - інспектора Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова; з 01 вересня 2000 року по 31 січня 2002 року на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової інспекції у м. Харкові; з 01 лютого 2002 року по 20 березня 2012 року на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора Спеціалізованої ДПІ по роботі з ВПП м. Харкова; з 21 березня 2012 року по 30 червня 2013 року на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби; з 01 липня 2013 року по 15 червня 2015 року на посаді головного державного ревізора-інспектора Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС; з 16 червня 2015 року по 04 травня 2016 року на посаді головного державного ревізора-інспектора Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС.
04 травня 2016 року позивач звільнена з посади головного державного ревізора - інспектора відділу податкового супроводження підприємств транспорту і зв`язку, у зв`язку із скороченням штату працівників, згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України та з 14 червня 2016 року отримує допомогу по безробіттю, відповідно до п. 1 ст. 23 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Згідно з пенсійним посвідченням виданим ОСОБА_1 16 лютого 2006 року, останній призначено пенсію по інвалідності ІІІ гр. о/з з 14 листопада 2005 року довічно.
Згідно з Довідкою МСЕК серії 12ААА від 29 червня 2016 року, виданої 29 червня 2016 року, ОСОБА_1 отримала другу групу інвалідності з 21.06.2016 року до 01 липня 2018 року.
17 травня 2017 року позивач звернулася до відповідача із заявою про переведення його з пенсії по інвалідності другої групи призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності ІІ групи державного службовця.
Рішенням Індустріального об`єднаного УПФУ м. Харкова № 277 від 24 травня 2017 року позивачу відмолено в призначенні пенсії державного службовця по інвалідності, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не має стажу на посадах відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-12 та актами КМУ та вона не досягла віку, встановлено ст. 26 ЗУ «Про загальнодержавне пенсійне страхування».
Не погодившись із відмовою у переведенні на інший вид пенсії, позивач звернувся до суду із даним позовом.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
16. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до статті 90 Закону № 889-VІІІ, який набрав чинності з 01.05.2016, встановлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VІІІ стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як