ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2021 року
м. Київ
справа № 120/3325/19-а
адміністративне провадження № К/9901/20242/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Калашнікової О.В., Соколова В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року (суддя Крапівницька Н. Л.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року (судді: Кузьмишин В.М., Сушко О.О., Сапальова Т.В.) у справі за адміністративним позовом Північного офісу Держаудитслужби, в особі управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області до Комунального некомерційного підприємства "Тиврівська центральна районна лікарня" Тиврівської районної ради про зобов`язання виконати вимогу,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
У жовтні 2019 року Північний офіс Держаудитслужби в особі управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Тиврівська центральна районна лікарня" Тиврівської районної ради (далі - відповідач), в якому просило зобов`язати відповідача виконати вимоги, викладені у листі - вимозі від 16 червня 2019 року №26-02-04-14/3166.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що на виконання пункту 2.3.2.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на І квартал 2019 року проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності комунального некомерційного підприємства "Тиврівська центральна районна лікарня" Тиврівської районної ради за період з 01 січня 2016 року по 31 січня 2019 року, під час проведення якої встановлено ряд порушень законодавства, які задокументовані в акті ревізії від 30 травня 2019 року №04- 30/06. Керуючись пунктом 7 частини першої статті 10 Закону №2939, позивач листом від 13 червня 2019 року №26-02-04-14/3166 на адресу відповідача направив вимогу про усунення виявлених порушень. Однак, виявлені порушення відповідачем не усунуто, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанцій дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції про те, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов`язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування.
У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються відповідачем відповідно до вимог пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що в основу рішення суду першої інстанції покладено висновки Верховного Суду викладені у постанові від 17 грудня 2019 року у справі №808/2102/15, а також у справах №21-63а14 та №21-603а14, які в подальшому відображені у постанові суду апеляційної інстанції. Однак, судами не вірно застосовано норми матеріального права та, як наслідок, прийнято необґрунтоване рішення щодо невідповідності позову про зобов`язання вчинити дії, для примусового стягнення виявлених збитків.
Скаржник вказує, що предметом позову є зобов`язання вчинити дії з виконання вимоги Управління. Оскільки відшкодування збитків в цьому випадку виступає як спосіб виконання дій (вимоги).
Позиція інших учасників справи.
До Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтованими та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Рух касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 24 березня 2021 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.
На виконання пункту 2.3.2.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на І квартал 2019 року проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності комунального некомерційного підприємства "Тиврівська центральна районна лікарня" Тиврівської районної ради за період з 01 січня 2016 року по 31 січня 2019 року.
Під час проведення ревізії встановлено ряд порушень законодавства, які задокументовані в акті ревізії від 30 травня 2019 року №04- 30/06.
Листом від 13 червня 2019 року за №26-02-04-14/3166 позивач на адресу Комунального некомерційного підприємства "Тиврівська центральна районна лікарня" Тиврівської районної ради направив вимогу про усунення виявлених порушень, а саме: протягом травня - грудня 2018 року Лікарнею, за рахунок коштів медичної субвенції державного бюджету, виділеної на лікування мешканців Тиврівського району проведено видатки на суму 108,76 тис. грн на лікування мешканців Гніванської об`єднаної територіальної громади без послідуючого відшкодування зазначених видатків останньою, що є порушенням вимог частини першої статті 103-4 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року №2456 - VI, частини третьої статті 8 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" від 05 лютого 2015 року №157-УІІІ та пункту 3 Порядку та умов надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 січня 2015 року №11; у порушення вимог статті 31 Закону України "Про оплату праці", Лікарнею протягом періоду з 01 січня 2017 року по 31 січня 2019 року проведено нарахування та виплату доплати до мінімальної заробітної плати працівникам госпрозрахункового підрозділу при "виконанні ними встановлених умовних одиниць працеємкості (норм праці) на суму 68,59 тис. грн, та як наслідок проведено нарахувань єдиного соціального внеску на суму 11,82 тис. грн; протягом ревізійного періоду Лікарнею не перераховане в дохід районного бюджету кошти, як такі, за якими видатки були проведені в минулих бюджетних періодах, а саме кошти, які були утримані із заробітної плати працівників, у січні 2017 року за грудень 2016 року, в січні 2018 року за 2017 року, на суму 4,40 тис. грн та відповідно на суму 0,97 тис. грн, на яку було зменшено єдиний соціальний внесок, чим не дотримано вимог пункту 2.4 "Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов`язань бюджетних установ", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 квітня 2014 року №372, яким завдано матеріальної шкоди на загальну суму 05,37 тис. грн; протягом ревізійного періоду, через несплату квартирної плати мешканцями гуртожитку (двома кімнатами, які перебувають на балансі Лікарні), Лікарнею недоотримано доходів (квартплату) в загальній сумі 0,42 тис. грн, що є порушенням вимог частини четвертої статті 13 Бюджетного кодексу.
Спірною вимогою від 13 червня 2019 року за №26-02-04-14/3166 зобов`язано усунути комунальним некомерційним підприємством "Тиврівська центральна районна лікарня" Тиврівської районної ради виявлені порушення, шляхом забезпечення:
1. Повернення до районного бюджету коштів на суму 108,76 тис. грн використаних на лікування мешканців населених пунктів, які відносяться до новоутвореної Гніванської об`єднаної територіальної громади відповідно до норм cт. 1212-1214 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-І;
2. Відшкодування до районного бюджету коштів на суму 68,59 тис. грн, використаних на неправомірне нарахування та виплату до мінімальної заробітної плати, відповідно до статей 130-135 Кодексу законів про працю від 10 грудня 1971 року за №322-VІІІ; повернення до районного бюджету зайво перерахованого соціального внеску на суму 11,82 тис. грн, відповідно до вимог пункту 13 частини другої статті 11 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року за №2464-11 та Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16 січня 2016 року №6;
3. Відшкодування до районного бюджету матеріальної шкоди на суму 4,40 тис. грн, заподіяної внаслідок неперерахування коштів, як такі за якими видатки були проведені в минулих бюджетних періодах, відповідно до ст. 22, 610-625 ЦКУ та з урахуванням норм, визначених статтею 136 КЗпП України; повернення до районного бюджету зайво перерахованого соціального внеску на суму 0,97 тис. грн, відповідно до вимог п.13 ст.9, п.2 ч.2 ст. 11 Закону №2464 та Порядку №6;
4. Надходження до спеціального фонду Лікарні коштів на суму 0,42 тис. грн за користування кімнатами гуртожитку (квартплати) Лікарні відповідно до cт. 22, 610-625 ЦКУ, cт.216-229 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-VII, з урахуванням норм, визначених cт. 130 КЗпП;
5. Недопущення у подальшій роботі фактів встановлених порушень законодавства.
Усунути виявлені ревізією порушення вимагалось до 15 липня 2019 року, з одночасним інформуванням про вжиті заходи, з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушення.
Однак пункти 1-4 вимоги залишились невиконані, що стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ (далі - Закон №2939-ХІІ).
Згідно з статтею 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірки закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 28 жовтня 2015 року створено Державну аудиторську службу України, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (далі - Положення № 43) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
За приписами пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль у: міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страх