1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 року

м. Київ

справа № 520/4577/19

адміністративне провадження № К/9901/117/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Соколова В.М.,

суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року (головуючий суддя - Саросєльцева О. В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року (головуючий суддя - Подобайло З. Г., судді: Ральченко І. М., Бартош Н. С.) у справі № 520/4577/19 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації, Міністерства охорони здоров`я України про визнання протиправними та скасування висновків, стягнення судових витрат та моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У травні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати висновок складений за результатами проведення клініко-експертної оцінки Клініко-експертної комісії (далі також - КЕО КЕК) Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації за профілем «хірургічна допомога» від 05 квітня 2017 року (далі також - Висновок КЕО КЕК від 05 квітня 2017 року, Висновок № 1) з приводу надання ОСОБА_1 медичної допомоги та медичного обслуговування у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Он Клінік Харків» (далі - ТОВ «Он Клінік Харків»);

- визнати протиправним та скасувати висновок складений за результатами проведення КЕО КЕК Міністерства охорони здоров`я України від 19 лютого 2019 року (далі - Висновок КЕО КЕК від 19 лютого 2019 року, Висновок № 2), щодо надання ОСОБА_1 медичної допомоги та медичного обслуговування у ТОВ «Он Клінік Харків»;

- стягнути з відповідачів у рівних частинах судові витрати у розмірі 1 536,80 грн;

- стягнути з Міністерства охорони здоров`я України (далі - Міністерство, відповідач -2) на користь позивача моральну шкоду у розмірі 21 000,0 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв`язку із незадовільною якістю отриманої медичної допомоги та медичного обслуговування у ТОВ «Он Клінік Харків» 07 березня 2017 року він звернувся із скаргою до Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації (далі - Департамент охорони здоров`я, відповідач-1). Складений за наслідками вирішення скарги Висновок КЕО КЕК від 05 квітня 2017 року Департаменту охорони здоров`я не задовольнив заявника ані за процедурою прийняття, ані за змістом остаточного документу, у зв`язку з цим ОСОБА_1 звернувся із скаргою до Міністерства. Висновок КЕО КЕК Міністерства від 19 лютого 2019 року (відповідно до якого надання медичної допомоги та медичного обслуговування відповідає стандартам та протоколам надання медичної допомоги) також не задовольнив заявника. На думку позивача, складені відповідачами Висновки КЕО КЕК є незаконними, протиправними, необґрунтованими, некваліфікованими, виготовлені без вивчення необхідної документації та з чисельними порушеннями строків проведення та всупереч вимогам Наказу Міністерства від 05 лютого 2016 року № 69 «Про організацію клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування».

З огляду на вищезазначене, позивач звернувся з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування Висновків № 1 та № 2. Крім того стверджує, що у зв`язку із тривалим розглядом його скарги відповідачем-2 йому завдано моральні страждання, які він оцінює у 21 000,00 грн.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року позов задоволено частково.

Зобов`язано Міністерство в особі КЕК повторно розглянути питання якості надання ТОВ «Он Клінік Харків» медичної допомоги ОСОБА_1 з дотриманням вимог пункту 2 розділу IV Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров`я України (затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України № 69 від 05 лютого 2016 року) та пункту 7 Порядку контролю якості медичної допомоги (затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України № 752 від 28 вересня 2012 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2012 року за № 1996/22308). У решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Міністерство в особі КЕК була порушена процедура розгляду скарги пацієнта на якість медичної допомоги, скарга не була розглянута за усіма складовими елементами перевірки, вжиті дії управлінського характеру не свідчать про повноту та об`єктивність перевірки, а спростування, піддане сумніву скаржника відносно Висновку № 1, у процедурі оскарження залишилося невиконаним. Отже, оскільки не було дотримано процедуру розгляду скарги ОСОБА_1 адресованої до Міністерства, суд першої інстанції дійшов висновку, що Висновок від 19 лютого 2019 року при проведенні КЕО КЕК Міністерства складено суб`єктом владних повноважень без дотримання вимог частини другої статті 19 Конституції України, а належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов`язання Міністерства в особі КЕК повторно розглянути питання якості надання ТОВ «Он Клінік Харків» медичної допомоги ОСОБА_1 .

Водночас, щодо скасування Висновку КЕО КЕК Департаменту охорони здоров`я від 05 квітня 2017 року, суд першої інстанції зазначив, що такий Висновок, як і Висновок № 2 не є рішенням суб`єкта владних повноважень, адже не створює змін у стані суб`єктивних прав і обов`язків особи, відтак, не може бути скасований ані в судовому, ані в позасудовому порядку. При цьому суд відзначив, що процедуру проведення КЕО КЕК Департаментом охорони здоров`я- дотримано.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 04 грудня 2019 року апеляційну скаргу позивача задовольнив частково. Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування Висновку КЕО КЕК від 19 лютого 2019 року скасував. В цій частині прийняв нове рішення, яким позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував Висновок КЕО КЕК Міністерства від 19 лютого 2019 року. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду залишив без змін.

Другий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що відповідно до пункту 9 розділу IV Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров`я України, затвердженого Наказом № 69, засідання КЕК має відбуватись за обов`язкової участі Голови комісії або заступника Голови комісії. Оскільки на засіданні комісії (19 лютого 2019 року) одночасно були відсутні як Голова комісії, так і заступник Голови Комісії, а заміна вказаних осіб зазначеним Положенням не передбачено, то відповідачем-2 було недотримано порядок проведення засідання КЕК щодо розгляду скарги заявника. Отже Висновок КЕО КЕК від 19 лютого 2019 року, складений за результатами проведення КЕК Міністерства підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги. Позиція інших учасників справи.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального й порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення у частині відмови у задоволенні його позовних вимог, що стосуються Висновку КЕО КЕК від 05 квітня 2017 року. Ухвалити нове рішення, яким визнати протиправним та скасувати Висновок КЕО КЕК від 05 квітня 2017 року Депрартаменту охорони здоров`я. Стягнути судові витрати та моральну шкоду.

В обґрунтування своєї скарги вказує, що відповідачем-1 порушено процедуру проведення КЕО. Зазначає, що всупереч пункту 7 Розділу IV Положення № 69 у складі Комісії, до того ж не затвердженої нормативно-правовими актами, був відсутній голова Комісії. Це підтверджується тим, що голова КЕК Смецков Д. О. був головуючим на КЕК 05 квітня 2017 року без відповідного на те наказу. Також зазначив, що відповідно до пункту 13 Розділу IV Положення № 69 Комісія, розглядаючи питання якості надання медичних послуг позивачу у ТОВ «Он Клінік Харків» не приймала накази про залучення експертів різних направлень. Більше того, експертний висновок лікаря-проктолога ОСОБА_2 від 03 квітня 2017 року не був затверджений Висновком КЕО 05 квітня 2017 року, що є порушенням пункту 4 Розділу II Наказу № 69. Саме тому, на переконання позивача, оскаржуваний Висновок КЕО КЕК від 05 квітня 2017 року відповідача-1 прийнятий з порушенням частини другої статті 19 Конституції України та підлягає скасуванню.

27 січня 2020 року від представника відповідача-1 надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення без змін. У відзиві Департамент охорони здоров`я вказує на те, що оскаржуваний Висновок КЕО КЕК від 05 квітня 2017 року є підсумком вжиття суб`єктом владних повноважень управлінських дій з приводу контролю за якістю надання медичних послуг. Тому предметом судового контролю у порядку адміністративного судочинства є саме відповідність вимогам чинного законодавства контрольно-управлінської діяльності, яка передувала складанню Висновку, а не сам Висновок. Стверджує, що КЕК Департаменту охорони здоров`я діяла у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та здійснила усіх заходів для всебічної та об`єктивної перевірки фактів, викладених у зверненні ОСОБА_1 .

Цього ж дня відповідач-2 також надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення без змін. Вказує, що позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували ступінь моральних страждань та причинно-наслідковий зв`язок між виникненням зазначених страждань та діями відповідача, що є обов`язковою умовою для встановлення судом обґрунтованості заявленої моральної шкоди.

Позивач надіслав до суду відповідь на відзив Департаменту охорони здоров`я та Міністерства. Крім того, у доповнення до касаційної скарги ОСОБА_1 просить постановити окрему ухвалу відповідно до статті 249 КАС України щодо притягнення до відповідальності винних посадових осіб Департаменту охорони здоров`я, Міністерства та членів КЕК.

Також, у зв`язку із прийняттям Другим апеляційним адміністративним судом додаткової постанови про розподіл судових витрат у справі, позивач змінив заявлені у касаційній скарзі вимоги про відшкодування судових витрат щодо їх розміру.

10 березня та 21 серпня 2020 року позивач надіслав до суду додаткові пояснення у справі.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року.

Ухвалою судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Соколова В. М. від 24 березня 2021 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду у порядку письмового провадження відповідно до статі 345 КАС України.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

ОСОБА_1 починаючи з 2011 року отримував медичну допомогу та медичне обслуговування в ТОВ «Он Клінік Харків».

Уважаючи лікування неякісним та неефектним ОСОБА_1 звернувся 07 березня 2017 року з відповідною скаргою до Департаменту охорони здоров`я.

За результатами розгляду скарги оформлено Висновок КЕО КЕК за профілем «хірургічна допомога» Департаменту охорони здоров`я Харківської ОДА від 05 квітня 2017 року (Висновок № 1).

26 квітня 2017 року ОСОБА_1 оскаржив вищезазначений Висновок № 1 до МОЗ України.

10 серпня 2017 року заявник звернувся із скаргою до Міністерства з приводу перевірки КЕК Міністерства якості медичного обслуговування ТОВ «Он Клінік Харків» та МЦ «Глорі» ФОП ОСОБА_3

Якість та обсяги медичної допомоги від ТОВ «Он Клінік Харків» були предметом звернення ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

15 листопада 2017 року листами №17-06/М-17753, М-16572/17424-зв Міністерство для проведення КЕО витребувало від Департаменту охорони здоров`я перелік відповідних документів.

У зв`язку з ненаданням відповідних документів, Міністерство 07 лютого 2018 року листами №17-06/М-17753, М-16572/1924-зв витребувало документи для проведення КЕО від ТОВ «Он Клінік Харків» та ТОВ «Глорі ЛТД» ФОП ОСОБА_3 .

Листом від 04 липня 2018 року №17-06/М-7105/8307-зв Міністерство сповістило ОСОБА_1 про поточний стан виконання роботи з оцінки якості наданих медичних послуг. Повідомлено позивача, що у разі надходження від зазначених суб`єктів господарювання копій документів, необхідних для проведення КЕО якості надання медичної допомоги, Міністерство забезпечить експертизу зазначених документів та розгляд звернення заявника на засіданні КЕК МОЗ України.

Листом від 04 липня 2018 року №17-06/М-7105/8306-зв Міністерство вкотре витребувало від ТОВ «Медичний центр Он клінік Харків» та ФОП ОСОБА_3 перелік відповідних документів.

Також судами попередніх інстанцій установлено, що Міністерство листом від 07 грудня 2018 року №17-06/М-16359/14718-зв повідомило заявника про розгляд одержаного від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (лист від 07 листопада 2018 року № 21.4/8-М321155.18-4/20-82) звернення стосовно проведення КЕО якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування заявнику в умовах ТОВ «Он Клінік Харків» і ФОП ОСОБА_3 та сповістило, що для надання об`єктивної та обґрунтованої оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування у цьому випадку та у зв`язку із залученням до проведення КЕО якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування експертів КЕК Міністерства за декількома напрямками, Міністерством було вирішено подовжити термін проведення експертизи медичної документації.

Суди зауважили, що оскільки звернення заявника від 07 березня 2017 року стосувалося саме діяльності ТОВ «Он Клінік Харків», то відповідачами перевірялася діяльність саме цього закладу охорони здоров`я.

Наказом Міністерства від 15 лютого 2019 року №14-Адм було оформлено рішення про проведення КЕО надання медичної допомоги та медичного обслуговування, зокрема і заявникові, та призначено засідання постійно діючої КЕК Міністерства на 19 лютого 2019 року.

Результати виконання цього наказу та проведення КЕО оформлені Висновком від 19 лютого 2019 року (Висновок №2), відповідно до якого надання медичної допомоги та медичного обслуговування заявнику у ТОВ «Он Клінік Харків» відповідає стандартам та протоколам надання медичної допомоги.

Вважаючи вищезазначені Висновки КЕО КЕК №1 та №2 незаконними, протиправними, необґрунтованими, некваліфікованими, складеними без вивчення необхідної документації та з чисельними порушеннями порядку проведення та строків проведення визначених Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05 лютого 2016 року №69 «Про організацію клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування», ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Норми матеріального права, в цій справі, Верховний Суд застосовує у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19 листопада 1992 року № 2801-XII (далі - Закон № 2801-XII, законодавство України про охорону здоров`я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров`я.

Згідно приписів статті 6 Закон № 2801-XII кожний громадянин України має право на охорону здоров`я, що передбачає, в тому числі, достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров`я і здоров`я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь.

У відповідності до положень статті 7 Закон № 2801-XII, зокрема, держава згідно з Конституцією України гарантує всім громадянам реалізацію їх прав у сфері охорони здоров`я шляхом здійснення державного і можливості громадського контролю та нагляду в сфері охорони здоров`я.

Водночас, відповідно до частини першої статті 12 та частини першої статті 14 Закону № 2801-XII охорона здоров`я - один з пріоритетних напрямів державної діяльності. Держава формує політику охорони здоров`я в Україні та забезпечує її реалізацію.

Реалізація державної політики охорони здоров`я покладається на органи виконавчої влади.

Так, наказом МОЗ України від 28 вересня 2012 року № 752 затверджено Порядок контролю якості медичної допомоги (Порядок № 752), який згідно його пункту 1, було розроблено з метою впровадження та організації роботи щодо управління якістю медичної допомоги.

Цей Порядок, відповідно до пункту 2, спрямований на забезпечення одержання пацієнтами медичної допомоги належної якості.

За приписами пунктів 7 та 8 Порядку № 752, контроль якості надання медичної допомоги здійснюється за такими складовими: структура, процес та результати медичної допомоги; організація надання медичної допомоги; контроль за реалізацією управлінських рішень; відповідність кваліфікаційним вимогам медичних працівників, у тому числі керівників закладів охорони здоров`я; вивчення думки пацієнтів щодо наданої медичної допомоги; забезпечення прав та безпеки пацієнтів під час надання їм медичної допомоги.

Контроль якості наданої медичної допомоги проводиться у випадках смерті пацієнтів, первинного виходу на інвалідність осіб працездатного віку, розбіжності встановлених діагнозів, недотримання закладами охорони здоров`я стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), клінічних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжувалися скаргами пацієнтів та/або близьких осіб, які доглядають за пацієнтами, шляхом клініко-експертної оцінки якості та обсягів медичної допомоги.

Клініко-експертна оцінка якості та обсягів медичної допомоги здійснюється шляхом експертизи клінічних питань діагностики, лікування та реабілітації медичними радами закладів охорони здоров`я, клініко-експертними комісіями Міністерства охорони здоров`я України та/або управлінь охорони здоров`я протягом 30 днів з дня надходження відповідного звернення або з ініціативи Міністерства охорони здоров`я України, про що складається висновок за результатами клініко-експертної оцінки за формою, наведеною в додатку до цього Порядку.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про організацію клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування» від 05 лютого 2016 року № 69 (далі - Наказ № 69) було затверджено, Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров`я України (далі - Положення про КЕК МОЗ) та Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі - Положення про КЕК відповідного органу охорони здоров`я).

Відповідно до цих Положень робота КЕК (МОЗ та відповідного органу охорони здоров`я) забезпечується ідентично.

Відмінним є те, що КЕО якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування КЕК МОЗ проводиться після розгляду скарг КЕК відповідного органу охорони здоров`я. Також КЕО якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування КЕК МОЗ проводиться у разі незгоди заявника з висновком за результатами КЕО КЕК відповідного органу охорони здоров`я.

МОЗ здійснює координаційну, консультативну та дорадчу функції з питань організації роботи КЕК чи відповідного органу охорони здоров`я.

За загальними принципами вищезгаданих Положень затверджених наказом № 69, КЕК (КЕК МОЗ) є консультативно-дорадчим органом, діючим на постійній (без виїзду на місце конкретного випадку) або тимчасовій основі (у разі виїзду на місце конкретного випадку), що утворюється для колегіального розгляду звернень фізичних та юридичних осіб, правоохоронних органів щодо клініко-експертних питань профілактики, діагностики, медичного лікування, реабілітації, оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування за конкретними випадками у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування (далі - ЗОЗ) та фізичних осіб - підприємців, що провадять господарську діяльність у сфері охорони здоров`я у відповідній адміністративно-територіальній одиниці України (далі - ФОП ).

Підставою для розгляду КЕК (КЕК МОЗ) відповідних клінічних питань профілактики, діагностики, медичного лікування та реабілітації у ЗОЗ та ФОП і здійснення клініко-експертної оцінки якості медичної допомоги та медичного обслуговування відповідно до цього Положення є наказ відповідного органу (МОЗ/відповідний орган охорони здоров`я).

Рішення про утворення або ліквідацію КЕК (КЕК МОЗ), її кількісний та персональний склад затверджуються наказами відповідного органу (МОЗ/відповідний орган охорони здоров`я).

Основним завданням КЕК (КЕК МОЗ) є проведення експертної оцінки запитуваної КЕК (КЕК МОЗ) документації, яка передбачає клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування шляхом експертизи первинної облікової документації, клінічних питань профілактики, діагностики, лікування та реабілітації, наявності відповідної кваліфікації спеціалістів за напрямом надання медичної допомоги та медичного обслуговування відповідно до вимог клінічних протоколів надання медичної допомоги, нормативно-правових актів у сфері охорони здоров`я.

Клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування проводиться у випадках смерті пацієнтів, розбіжності встановлених діагнозів, недотримання ЗОЗ або ФОП стандартів медичної допомоги та медичного обслуговування, клінічних локальних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжувалися скаргами заявника та/або особи, яка представляє інтереси заявника.

Клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування проводиться протягом 30 календарних днів з дня надходження запиту чи звернення фізичної або юридичної особи. У разі неможливості прийняття рішення за цей час строк розгляду може бути продовжений на 15 календарних днів.

За результатами проведеної клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування складається Експертний висновок за формою, наведеною у додатку до цього Положення, який затверджується висновком за результатами клініко-експертної оцінки КЕК (КЕК МОЗ) за формою, наведеною у додатку до Порядку контролю якості медичної допомоги, затвердженого наказом МОЗ України від 28 вересня 2012 року № 752, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2012 року за № 1996/22308 (далі - висновок КЕО).

Повторна клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування одного й того самого громадянина з одного й того самого питання КЕК (КЕК МОЗ) не проводиться.

На засіданні КЕК (КЕК МОЗ) у разі потреби або за особистою ініціативою може бути присутній заявник та/або особа, яка представляє інтереси заявника.

До прав та обов`язків КЕК (КЕК МОЗ), у відповідності до приписів розділу III Положень затверджених наказом № 69, належать, зокрема: залучення до проведення клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування експертів КЕК (КЕК МОЗ) та/або інших спеціалістів за наявності відповідної кваліфікації за напрямом надання медичної допомоги та медичного обслуговування (за їх згодою) для надання Експертного висновку; витребування у Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, ЗОЗ, установ, підприємств, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування або ФОП інформації (матеріалів) з питань, що належать до повноважень КЕК (КЕК МОЗ).

У пунктах 1-3 розділу IV Положень затверджених наказом № 69 зазначено, що до складу КЕК (КЕК МОЗ) входять працівники відповідного органу охорони здоров`я (МОЗ), спеціалісти, які мають відповідну кваліфікацію за спеціальністю, а також можуть входити інші фахівці та представники громадських організацій, асоціацій у сфері охорони здоров`я, представники професійних спілок, їх об`єднань у сфері охорони здоров`я, організацій роботодавців, їх об`єднань у галузі охорони здоров`я (за їх згодою).

КЕК (КЕК МОЗ) проводить клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування, а саме оцінює: структуру, процеси та результати медичної допомоги та медичного обслуговування; якість надання медичної допомоги та медичного обслуговування; дотримання Основ законодавства України про охорону здоров`я; відповідність кваліфікаційним вимогам медичних працівників, у тому числі керівників ЗОЗ; вивчення думки пацієнтів щодо наданої медичної допомоги та медичного обслуговування; забезпечення прав та безпеки пацієнтів під час надання їм медичної допомоги та медичного обслуговування.

Під час проведення КЕК (КЕК МОЗ) клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування без виїзду на місце конкретного випадку опрацьовуються офіційно надіслані копії (з печаткою закладу та підписом головного лікаря або заступника головного лікаря) або оригінали запитуваної документації.

Відповідно до пунктів 7, 8, 9,12, 13 Розділу IV Положень затверджених наказом

№ 69 до складу КЕК (КЕК МОЗ) входять: голова, заступники голови (не більше двох), секретар та члени комісії.

Члени КЕК (КЕК МОЗ) беруть участь у засіданнях КЕК (КЕК МОЗ) особисто та повинні забезпечувати конфіденційність отриманої інформації.

У разі відсутності члена КЕК (КЕК МОЗ) (відрядження, хвороба, відпустка) на засіданні КЕК повинна бути особа, кандидатуру якої надає відсутній член КЕК за погодженням голови комісії.

Персональний склад КЕК (КЕК МОЗ) затверджується наказом відповідного органу охорони здоров`я (МОЗ).

Голова КЕК (КЕК МОЗ), що очолює комісію: контролює підготовку документів до засідання КЕК (КЕК МОЗ) та дотримання строків їх розгляду; визначає строк роботи експерта; визначає дату, час, місце проведення та порядок денний засідання; контролює питання щодо уникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів членів КЕК (КЕК МОЗ). У випадку відсутності голови КЕК (КЕК МОЗ) роботу організовує один із його заступників.

До роботи в КЕК (КЕК МОЗ) можуть бути залучені експерти з вищою освітою (за їх згодою).

Експерт КЕК (КЕК МОЗ) проводить експертизу наданої документації (далі - експертиза) згідно з наказом відповідного органу охорони здоров`я (МОЗ) та за дорученням голови КЕК (КЕК МОЗ).

Експерт КЕК (КЕК МОЗ) має право: відмовитись від проведення експертизи до її початку, мотивуючи причину відмови (відпустка, відрядження, хвороба, сімейні обставини) з наданням копій підтвердних документів; запитувати додаткову інформацію (матеріали) від ЗОЗ та/або ФОП, щодо яких пр

................
Перейти до повного тексту