ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2021 року
м. Київ
справа № 686/20634/16-а
адміністративне провадження № К/9901/18015/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №686/20634/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 9 лютого 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Стефанишина С.Л., та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Білоуса О.В., суддів: Совгири Д.І., Курка О. П.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила визнати незаконними дії відповідача щодо невиплати їй адресної допомоги у період з 16 квітня 2016 року по 21 червня 2016 року, стягнути з відповідача на її користь невиплачену допомогу.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 9 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2017 року, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради щодо невиплати позивачці адресної допомоги з 16 квітня 2016 року по 21 червня 2016 року.
Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради на її користь грошову допомогу в сумі 884 грн. та судовий збір.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
У поданих запереченнях позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.
Суди встановили, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради від 15.10.2014.
З 15.10.2014 по 14.04.2015 позивачка отримувала адресну грошову допомогу у сумі 442 грн відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг».
Рішенням Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради від 26.05.2015 позивачку виключено із розрахунку для призначення допомоги на проживання.
Вказане рішення відповідача було оскаржено позивачкою в судовому порядку.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.06.2016 (яке набрало законної сили) позовні вимоги задоволено. Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради щодо припинення виплати адресної допомоги з квітня 2015 року незаконними. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради від 26.05.2015 щодо невключення позивача до розрахунку призначення допомоги переміщеним особам на проживання та стягнуто з нього на допомогу у сумі 5304 грн за період з квітня 2015 року по квітень 2016 року.
Проте, за період з 16 квітня 2016 року по 21 червня 2016 року відповідач не виплатив адресну грошову допомогу та не прийняв жодного рішення щодо призначення (відновлення) або відмови у призначенні (відновленні) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
ОСОБА_1 , вважаючи таку бездіяльність протиправною, звернулася до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позов, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що Управлінням праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради було протиправно не виплачено позивачці грошову адресну допомогу за період з 16.04.2016 по 21.06.2016.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків зброй