ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2021 року
м. Київ
справа № 824/853/16-а
адміністративне провадження № К/9901/18779/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №824/853/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банк "Фінанси та Кредит" Валендюка Владислава Сергійовича на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Левицького В.К., та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Гонтарука В. М., суддів: Білої Л.М. Граб Л.С. ,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимо,г просила:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" щодо невключення до реєстру вкладників ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" відомостей про її банківські вклади за договорами №6972/6-13 від 25.09.2013 на суму 50627,72 грн і відсотків в сумі 13908,05 грн, та № 300131/28212/3-14 від 25.03.2014 на суму 20000,00 грн і відсотків в сумі 4371,56 грн;
- зобов`язати Уповноважену особу включити її до реєстру вкладників ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" шляхом надання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації стосовно збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо неї;
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" включити її до III черги кредиторів АТ "Банк "Фінанси та Кредит" із вимогами за договорами №6972/6-13 від 25.09.2013 на суму 50627,72 грн і відсотків в сумі 13908,05 грн, та № 300131/28212/3-14 від 25.03.2014 на суму 20000,00 грн і відсотків в сумі 4371,56 грн, а також з урахуванням визначеної розрахункової суми нарахованих відсотків за вкладами за період з 20.03.2015 по день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
В обґрунтування позовних зазначала, що вона неодноразово зверталася до відповідачів із заявами про включення її до Реєстру вкладників ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та виплату ї суми банківського вкладу і нарахованих відсотків. Проте, всупереч вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" її вимоги виконані не були.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року, позов задоволено.
Суди встановили, що 25.09.2013 між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - Банк) та ОСОБА_1 (далі - Клієнт) було укладено договір №6972/6-13 про банківський строковий вклад (депозит) "Стандарт" на 6 місяців в національній валюті.
Згідно умов вказаного договору Клієнт вносить, а Банк приймає грошові кошти в гривні на вкладний рахунок № НОМЕР_1 у сумі 50627,72 грн на строк з 25.09.2013 по 25.03.2014. За час користування коштами вкладу протягом строку, визначеного Договором, Банк нараховує та виплачує Клієнтові проценти за ставкою 18,50 % річних.
Крім того, 25.03.2014 ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - Банк) та ОСОБА_1 (далі - Клієнт) було укладено договір №300131/28212/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) "Класік" на 3 місяці в національній валюті. Сума вкладу - 20000,00 грн, процентна ставка - 22,1 % річних.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 №612 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 17.09.2015 прийнято рішення за №171 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
На підставі постанови Правління Національного банку України від 17.12.2015 №898 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.12.2015 за № 230 "Про початок процедури ліквідації" АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Фінанси та кредит", призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Банк "Фінанси та кредит" визначені зокрема, ст. 37, 38, 47-51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявській Олені Степанівні на два роки з 18 грудня 2015 року до 17 грудня 2017 року включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1703 від 01.09.2016 змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора АТ "Банк "Фінанси та Кредит", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Валендюку В.С. з 05.09.2016.
Позивачка, після розміщення оголошення про початок здійснення виплати коштів вкладникам АТ "Банк "Фінанси та Кредит", звернулася до ПАТ "Альфа - Банк", який виплачував кошти в Чернівецькій області, про повернення їй коштів банківського вкладу. Проте їй було відмовлено та повідомлено про відсутність її даних у переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
08.12.2015 позивачка звернулася до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" із заявою про повернення коштів з депозитних рахунків відповідно до укладених договорів.
Листом від 06.01.2016 відповідачем було відмовлено у задоволенні клопотання про включення ОСОБА_1 .
Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивачка звернулася з даним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачка є вкладником на підставі статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і на неї поширюються гарантії неплатоспроможного банку.
Відповідач не погодився із рішеннями судів і подав касаційну скаргу з вимогами про їх скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
У касаційній скарзі Уповноважена особа зазначає, що позивачкою не дотримано письмової форми договору банківського вкладу, а тому згідно з частиною другою статті 1059 Цивільного кодексу України такий правочин є нікчемним. Оскільки кредиторські вимоги позивачки не були підтверджені фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, кошти та договори, вказані у вимозі позивачки не обліковувались на балансі банку, а тому її кредиторські вимоги були відхилені Уповноваженою особою.
Вказує, що до III черги кредиторських вимог відносяться вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до банку, що перебуває в стані ліквідації, включення інших вимог до цієї черги Законом не передбачено.
У поданих поясненнях Фонд підтримав вимоги касаційної скарги.
Верховний Суд переглянув судові рішення у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги з огляду на таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі також - Закон № 4452-VI, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 2 Закону № 4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 1 та частиною третьою статті 12 Закону № 4452-VI виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов`язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.
За змістом частини першої статті 26 цього Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Частиною першою статті 27 Закону № 4452-VI передбачено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (далі також - Закон № 2121-III, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).
Отже, з урахуванням вищевказаних приписів Закону № 4452-VI право на відшкодування грошових коштів в межах гарантованої суми грошових коштів має вкладник банку.
Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченої Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи Уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (ст. 2, 25 цього Закону).
Аналіз наведених вище законодавчих норм дає підстави дійти висновку, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200 000,00 грн.
Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення Уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку рахунків, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачкою та ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено депозитні Договори.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначив, що, на його думку, договори позивачки, зазначені у позовній заяві, є нікчемним, оскільки в операційній системі банку такі вклади не обліковуються, а тому позивачку правомірно не включенено Уповноваженою особою Фонду до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за рахунок Фонду.
Проте, рішенням Шевченківського районного суду від 30.07.2015, залишеним в силі ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 07.10.2015, у справі №727/2186/15-ц позов ОСОБА_1 до ПАТ "Банк" "Фінанси та кредит" про стягнення суми банківського вкладу та нарахованих відсотків задоволено та стягнуто по Договору про банківський строковий вклад (депозит) "Стандарт" №6972/6-13 від 25.09.2013 суму заборгованості в розмірі 64535,77 грн та по Договору про банківський строковий вклад (депозит) "Класік" №300131/28212/3-14 від 25.03.2014 суму заборгованості в розмірі 24371,56 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Частиною 2 ст. 1060 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу на вимогу банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Умова договору банківського вкладу на вимогу про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
Згідно положень ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Відповідно до ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Клієнт зобов`язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.
Положеннями ст. 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, є тимчасовою адміністрацією.
Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України».
Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам,