ПОСТАНОВА
Іменем України
25 березня 2021 року
Київ
справа №583/3551/16-а
адміністративне провадження №К/9901/42511/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.
розглянувши в порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №583/3551/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Охтирка Сумської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 8 грудня 2016 року, ухвалену у складі головуючого судді Олійник О.В., та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді П`янової Я.В., суддів: Бондара В.О., Зеленського В.В.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Охтирка Сумської області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в наданні направлення на медичну соціально-експертну комісію для встановлення стійкої втрати працездатності у зв`язку з отриманням травми та призначенням йому відповідних щомісячних страхових виплат; зобов`язати відповідача видати направлення на медичну соціально-експертну комісію для встановлення стійкої втрати працездатності у зв`язку з отриманням травми та призначити йому відповідні щомісячні страхові виплати.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що у квітні 2005 року він проходив практику як студент 3 курсу Донецького професійного ліцею будівництва в Будівельному управлінні «Доменбуд» колективного підприємства «Трест Донецькметалург». Під час проходження практики 12.04.2005 з ним стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок якого він отримав перелом п`яткових кісток без суміщення та в подальшому йому визначений ступінь втрати професійної працездатності у 20 %. На даний час має ускладнення після отриманої на виробництві травми стопи, внаслідок чого у липні 2016 року перебував на стаціонарному лікуванні у Тростянецькій ЦРЛ. У вересні 2016 року позивач звернувся за місцем свого фактичного проживання до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Охтирка Сумської області з метою призначення йому щомісячних страхових виплат. Листом відділення від 23.09.2016 йому було відмовлено у призначенні виплат, оскільки існує розбіжність між прізвищем, ім`ям та по батькові зазначених в актах про нещасний випадок на виробництві та паспорті ОСОБА_1 , а також у звязку з тим, що ним не було надано копію трудової книжки із записом підтвердження працевлаштування на період отримання травми.
Вважає відмову Відділення в направленні його на МСЕК та в призначенні відповідних страхових виплат протиправною та такою, що порушує його право на соціальний захист.
Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 8 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Суди встановили, що 15.04.2005 відносно практиканта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проходив в будівельному управлінні "Доменбуд" Колективного підприємства "Трест Донецькметалургбуд" у м. Донецьку, складено акт №1 про нещасний випадок на виробництві, що стався 12.04.2005, в результаті якого потерпілий отримав перелом п`яточних кісток без зміщення.
Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги, виданої 02.09.2006 міжрайонною медико-соціальною експертною комісією №4 м. Донецька, ОСОБА_1 визначено ступінь втрати професійної працездатності у 20 %.
ОСОБА_1 у вересні 2016 року звернувся до відповідача з проханням надати направлення на МСЕК, так як він є переміщеною особою з міста Донецька, де з ним стався нещасний випадок на виробництві, при цьому надав відповідні документи.
Відділення листом від 23.09.2016 повідомило позивача про неможливість видати направлення, оскільки після ознайомлення з поданими документами не вдалося встановити факт належності позивачу Акту про нещасний випадок на виробництві № 1 від 15.04.2005, у зв`язку з наявністю розбіжностей між прізвищем, ім`ям та по-батькові, зазначених у акті та паспорті, а також у зв`язку з ненаданням копії трудової книжки з записом про підтвердження працевлаштування на період отримання травми.
Не погодившись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскільки позивач для встановлення факту належності йому акту про нещасний випадок на виробництві до суду не звертався, тому позов про визнання протиправними дій відповідача та зобов`язання видати направлення на МСЕК та призначити щомісячні виплати є передчасним.
Позивач не погодився із зазначеними рішеннями і подав касаційну скаргу з вимогами про їх скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив про те, що судами не було надано оцінки доказам, наявним в матеріалах справи, зокрема, відомостям щодо його дати народження, відповідності ідентифікаційного номера, наявного у нього та на який є посилання в Акті про нещасний випадок на виробництві. Вказує, що Акт складався російською мовою, тому по-батькові записано як « ОСОБА_1 ». При цьому, звертає увагу, що жодних інших суперечностей відповідачем установлено не було.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Верховний Суд переглянув судові рішення у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про часткове задоволення скарги з огляду на таке.
Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» встановлено соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Об`єктами такого соціального страхування є страховий ризик та страховий випадок, із настанням яких у застрахованих осіб (членів їх сімей, інших осіб) виникає право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відпові