ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2021 року
м. Київ
справа № 345/3651/16-а
адміністративне провадження № К/9901/19058/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Калуського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано - Франківської області про визнання бездіяльність протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області у складі судді Кардаш О.І. від 21.11.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Ліщинського А.М., Дової О.І., Запотічного І.І. від 30.01.2017,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2016 року ОСОБА_1 (далі по тексту також ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Калуського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано - Франківської області (далі по тексту також Калуське ОУ ПФ України, Управління, пенсійний орган, відповідач), у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Калуського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо ненарахування і невиплати підвищення до пенсії, як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком;
- зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 по день звернення з цим позовом з урахуванням проведених виплат, а також нараховувати і виплачувати підвищену на 30% надбавку пенсію як дитині війни у повному розмірі в подальшому (довічно);
- стягнути 50000 гривень моральної шкоди.
2. У позовній заяві наводились аргументи про те, що вона є пенсіонером та відповідно до Закону України від 18.11.2004 №2195-IV «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 01.01.2006, їй повинна виплачуватися щомісячна грошова допомога у вигляді надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
3. Однак, як зазначала позивач, відповідач виплачує їй належне підвищення не в повному розмірі й такі дії відповідача грубо порушують її конституційне право на соціальний захист.
4. Позивач наводила мотиви й про те, що посилання відповідача на урядові постанови, якими з мотивів відсутності бюджетного фінансування зменшується встановлений законом розмір підвищення до пенсії, на її думку, є необґрунтовані, а зміни, внесені у період, що охоплюється предметом спору, у законодавство, яким урегульовано питання соціального забезпечення дітей війни, порушують вимоги частини третьої статті 22 Конституції України, яка гарантує, що «при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».
5. В обґрунтуванні вимог позову ОСОБА_1 також наголошувала, що з дати набрання чинності Законом України «Про соціальний захист дітей війни» вона не одержує пенсію в повній сумі саме з вини відповідача, який уповноважений призначати і виплачувати пенсію, а тому стягнення недоплачених їй сум підвищення до пенсії має бути проведене за увесь час без обмеження будь-яким строком.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
6. Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21.11.2016, у задоволенні позову відмовлено.
7. Ухвалюючи таке судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу виплачується підвищення дитині війни у порядку та розмірах, встановлених законодавством, та в межах бюджетних призначень на виплату такого підвищення, визначеного у Законах України про Державний бюджет України на відповідні роки. Тому суд дійшов висновку, що вимога позивачки про виплату їй підвищення до пенсії дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є безпідставною та не підлягає задоволенню.
8. Відмовляючи у задоволенні вимоги позивачки виплачувати підвищення дитині війни в подальшому, суд першої інстанції зауважив, що оскільки право позивача в майбутньому ще не порушено, то така вимога позову є безпідставною і не підлягає задоволенню.
9. Суд першої інстанції, встановивши, що відповідачем здійснюються нарахування та виплата підвищення до пенсії позивачу як дитині війни на підставі та відповідно до чинного законодавства, дійшов висновку й про відсутність підстав для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди.
10. Окрім цього, суд першої інстанції, з метою повного і об`єктивного розгляду справи, дійшов висновку про необхідність поновлення позивачці строку звернення до суду.
11. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2017 ухвалене судом першої інстанції судове рішення в частині позовних вимог за період з 20.04.2016, залишене без змін, а позовні вимоги з 01.01.2006 по 20.04.2016 залишено без розгляду й скасовано постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21.11.2016 в цій частині.
12. Частково залишаючи без змін вищевказане судове рішення, апеляційний суд, виходячи з мотивів, аналогічних викладеним судом першої інстанції, погодився з висновками суду щодо безпідставності позовних вимог у межах строку звернення до адміністративного суду.
13. Разом з тим, апеляційний суд, виходячи з приписів статей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній до 15.12.2017, а також враховуючи відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до адміністративного суду, дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позовних вимог за період з 01.01.2016 по 20.04.2016 включно.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
14. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, позивачем подано касаційну скаргу в якій остання, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та задовольнити позов у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є дитиною війни, у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що вбачається з відмітки в пенсійному посвідченні.
16. Листом від 15.08.2016 №347/М-15 на заяву позивача від 05.08.2016 надано відповідь. У якій повідомлено, що їй виплачується підвищення дитині війни в межах бюджетних призначень на виплату такого підвищення визначеного у Законах України про Державний бюджет України на відповідні роки, тобто станом на 01.08.2016 в розмірі 66,43гривень. У цьому ж листі зазначалось, що підстави для проведення нарахувань до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відсутні.
17. Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
18. У касаційній скарзі відповідач наполягає на тому, що суди попередніх інстанцій не застосували до спірних правовідносин статтю 28 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка, на думку скаржниці підлягала застосуванню як правова норма, яка визначає механізм обчислення мінімальної пенсії за віком, встановлює її розмір.
19. Скаржниця висловлює незгоду й з висновками апеляційного суду про те, що виплата підвищення до пенсії здійснюється відповідачем у відповідності з вимогами законодавства, зокрема, у порядку та розмірах, визначених відповідною постановою Кабінету Міністрів України та в межах бюджетних асигнувань, передбачених Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, оскільки це, на її думку, суперечить усталеній практиці Європейського суду з прав людини і статтям 3, 8, 22, 46, 92 Конституції України.
20. Окрім цього, ОСОБА_1 звертає увагу на праву позицію, висловлену у постанові Верховного Суду України від 08.07.2014 у справі №21-222а14, відповідно до якої, підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов`язано з виплатою пенсії і також має невизначений у часі граничний термін виплати, тому, вирішуючи питання про зобов`язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі дітям війни, суди, у разі відсутності спору про право особи на отримання підвищення до пенсії або встановлення такого права в судовому порядку, не мають підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.
21. Посилаючись на такі висновки Верховного Суду України позивач вважає, що суди повинні були застосувати їх у спірному випадку, а тому, на її думку, безпідставно відмовили у задоволенні її вимог про зобов`язання виплачувати їй підвищення до пенсії в подальшому у розмірі, у якому вона просила.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Так, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції до 01.01.2015) дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість неї, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
23. Законом України від 28.12.2014 №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набув чинності з 01 січня 2015 року, внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та частина перша статті 6 цього Закону викладена у наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».
24. Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» (в редакції від 24.04.2014) дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», провадиться у розмірі 66,43 гривні
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
25. У справі, яка розглядається, апеляційний суд підтвердив встановлені судом першої інстанції обставини, що виплата позивачці підвищення до пенсії як дитині війни у період з 20.04.2016 проводилась у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення».
26. При цьому, колегія суддів наголошує, що згідно пункту 3 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує, зокрема, проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.
27. Верховний Суд звертає увагу на Рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 №20-рп/2011 та від 25.01.2012 №3-рп/2012, якими підтверджено конституційність повноважень Кабінету Міністрів України щодо реалізації політики у сфері соціального захисту, в тому числі регулювання порядку та розмірів соціальних виплат і допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави.
28. Право встановлювати порядок і розмір виплати спірного підвищення до пенсії делеговано Кабінету Міністрів України частиною першою статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і такі положення законодавства неконституційними не визнавались, а відповідні нормативно - правові акти Уряду України, прийняті на виконання таких приписів закону, в силу вимог статті 117 Конституції України, підлягали обов`язковому виконанню, в тому числі й відповідачем.
29. Отже, відповідач, виплачуючи позивачці у 2016 році підвищення до пенсії як дитині війни у порядку та розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», діяв правомірно та у межах наданих йому повноважень.
30. Аналогічна правова позиція викладена й у постанові Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №602/58/17, правовідносини у якій також виникли щодо виплати у 2016 році підвищення до пенсії як дитині війни та є подібними до правовідносин, що виникли у справі, яка розглядається. Відступу від такої правової позиції колегія суддів не вбачає.
31. Колегія суддів відхиляє аргументи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не застосували до спірних правовідносин статтю 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка, на переконання позивачки, підлягала застосуванню, оскільки починаючи з 01.01.2015 розмір підвищення до пенсії, про виплату якого ОСОБА_1 просила у своєму позові, не обчислюється виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.
32. Не свідчать про наявність підстав для задоволення касаційної ск