ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2021 року
м. Київ
справа № 820/4673/18
адміністративне провадження № К/9901/36373/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 820/4673/18
за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Іванової Юлії Вікторівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Іванової Ю.В.
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2019, ухвалене судом у складі судді Бадюкова Ю.В.
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2019, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Бегунца А.О., суддів: Русанової В.Б., Рєзнікової С.С.,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
1. 15.06.2018 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Іванової Ю.В., в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила суд:
- визнати незаконними дії відповідача щодо державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 , номер запису 24909242;
- скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , номер запису 24909242, здійснену відповідачем 19.02.2018.
2. Позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що у приватного нотаріуса не було правових підстав для посвідчення угоди купівлі-продажу та проведення державної реєстрації права власності на квартиру з огляду на наявність арешту та встановленої судом заборони на вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна. Вказані протиправні дії відповідача, на переконання позивача, спричинили їй майнову шкоду, яка підлягає відшкодуванню страховою компанією, з якою відповідачем як приватним нотаріусом укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Однак відповідач не визнає своєї вини, а відповідно відмовляється визнати її письмову вимогу, що в свою чергу є перешкодою для виплати їй страхового відшкодування страховою компанією.
3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2019, задоволено позовні вимоги.
Визнано незаконними дії відповідача щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису 24909242).
Скасовано державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , (номер запису 24909242), здійснену відповідачем 19.02.2018.
4. Не погодившись із рішеннями судів першої та другої інстанцій, 24.12.2019 відповідач звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2019, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2019 та закрити провадження у цій справі.
5. Протоколом розподілу справи від 08.01.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: ОСОБА_3 - головуючий суддя, судді: Берназюк Я.О., Кравчук В.М.
6. Верховний Суд ухвалою від 22.01.2020 відкрив касаційне провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
7. Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 24.04.2020 № 658/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 09.04.2020 № 923/0/15-20 «Про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку».
8. Протоколом розподілу справи від 27.04.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.
9. Ухвалою судді Верховного Суду від 28.04.2020 прийнято зазначену касаційну скаргу до провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна від 19.02.2018, а саме: квартири АДРЕСА_1 , який було посвідчено відповідачем та зареєстровано в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 24909242.
Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 14.02.2018 у справі № 643/1707/18 накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , шляхом заборони будь-яким особам здійснювати її відчуження та розпоряджатися нею.
14.02.2018 державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Гетьманом П.С. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано заяву про арешт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ухвали слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 14.02.2018 № 643/1707/18 (номер запису про обтяження 24912642).
Рішенням від 15.02.2018 № 39686838 державного реєстратора прав на нерухоме майно Гетьмана П.С. розгляд заяви про державну реєстрацію обтяження нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 було зупинене на підставі пункту 1 частини першої статті 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004
№ 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV) у зв`язку з відсутністю в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 14.02.2018 у справі № 643/1707/18.
20.02.2018 державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Гетьманом П.С. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 39759272 про реєстрацію обтяження - арешт нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , про що зроблено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Позивач звернулась до відповідача з письмовою вимогою від 26.03.2018 в порядку статті 13 Порядку і правил проведення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 624 (далі - Порядок № 624) щодо визнання відповідачем письмової вимоги з метою отримання страхового відшкодування внаслідок заподіяння приватним нотаріусом майнової шкоди позивачу під час вчинення ним нотаріальних та реєстраційних дій.
Відповідачем листом від 13.04.2018 надано відповідь на вказану вимогу позивача, якою її повідомлено про те, що договір, який посвідчував право власності на спірне майно за ОСОБА_2 був вчинений на підставі підроблених правовстановлюючих документів, а тому не визнається страховим випадком відповідно до положень Порядку № 624.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо здійснення реєстрації права власності нерухомого майна, яке на момент вчинення такої перебувало під арештом та було об`єктом злочину, що призвело до заподіяння позивачу шкоди, позивач звернувся із цим позовом до суду.
ІІІ. ВИСНОВКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА ДРУГОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що відповідачем вчинено дії щодо державної реєстрації нерухомого майна за позивачем з порушенням вимог законодавства, оскільки під час проведення державної реєстрації спірного нерухомого майна, відповідач не перевірив наявність інших заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на те саме майно та судових рішень про заборону вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією таких прав у базі даних про реєстрацію заяв і запитів, що призвело до протиправної реєстрації нерухомого майна, на яке накладено арешт.
Крім того, суд апеляційної інстанції відхиляючи доводи скаржника щодо розгляду цієї справи з порушенням правил юрисдикції виходив з того, що розгляд справи адміністративними судами з порушенням юрисдикції є формальним порушенням, яке, само по собі не може бути підставою для скасування рішення та закриття провадження у справі. У контексті обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що не можна скасовувати оскаржувані судові рішення через порушення юрисдикції, оскільки юрисдикційний спір вже було вирішено раніше судовим рішенням, яке набрало законної сили. З посилання на практику Верховного Суду (справа №826/6879/16) суд апеляційної інстанції вказав на наявність конкуренції правових норм частини другої статті 14 (щодо обов`язковості виконання судового рішення, що набрало законної сили) та абзацу 2 частини першої статті 354 КАС України (щодо обов`язковості скасування судового рішення, що ухвалено з порушенням правил предметної юрисдикції), під час розв`язання якої перевагу слід надавати конституційному принципу обов`язковості судового рішення, з огляду на пріоритет прав людини та необхідність забезпечення їх ефективного захисту. Судом зазначено, що суспільний інтерес, що полягає у дотриманні судової юрисдикції, не може превалювати над інтересом забезпечення обов`язковості судового рішення.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. Касаційна скарга обґрунтована посиланням скаржника на те, що розгляд цієї справи здійснений з порушенням правил юрисдикції, а тому суд, який розглянув справу не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція). Отже, на думку відовідача, не може бути надано перевагу обов`язковості рішення того суду, який не є встановленим законом (діє поза межами встановленої юрисдикції), у зв`язку з чим, скаржник вказує на помилковість висновків суду апеляційної інстанції щодо конкуренції правових норм у випадку якої перевагу слід надавати конституційному принципу обов`язковості судового рішення. Крім того, скаржник вказує, що підставою для звернення до суду з цим позовом слугувала незгода позивача з правочином, укладеним на підставі підроблених документів, з метою отримання страхового відшкодування внаслідок заподіяння їй майнової шкоди під час вчинення нотаріальних та реєстраційних дій, що свідчить про наявність майнового спору та відсутність в даному випадку публічно-правових відносин.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
14. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права судами попередніх інстанцій, Суд дійшов таких висновків.
15. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
16. Статтею 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;
публічно-правовий спір - це спір, у