ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 916/1873/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Шевчик О.Ю.,
представників учасників справи:
позивача - акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"- не з`явились,
відповідача - сільськогосподарського виробничого кооперативу "Кролик Сеня" - не з`явились,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"
на ухвалу господарського суду Одеської області від 21.09.2020 (суддя Бездоля Д.О.) та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 (головуючий суддя: Разюк Г.П., судді: Головей В.М., Савицький Я.Ф.),
у справі № 916/1873/20
за позовом акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (далі - Банк)
до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Кролик Сеня" (далі - Кооператив)
про зобов`язання вчинити певні дії.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Банк звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Кооперативу в якому просив зобов`язати відповідача визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу Кооперативу кредиторські вимоги Банку, а саме: заборгованість у сумі 137 800,58 грн, яка утворилась станом на 08.04.2020 та складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 16 000,00 грн; заборгованості за відсотками у розмірі 56 624,30 грн; заборгованості з комісії у розмірі 1 797,84 грн; заборгованості з пені у розмірі 63 378,54 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на протиправне ухилення комісії з припинення юридичної особи відповідача від виконання обов`язків щодо визнання існуючої заборгованості перед позивачем та включення кредиторських вимог позивача до проміжного ліквідаційного балансу для їх подальшого задоволення за рахунок коштів та майна відповідача.
Стислий виклад ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.09.2020 у справі № 916/1873/20, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2020, позов Банку до Кооперативу залишено без розгляду на підставі частини четвертої статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Судові рішення мотивовані тим, що Банк не з`явився у судові засідання 01.09.2020 і 21.09.2020 та не повідомив суд про причини своєї неявки, а також не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, що є підставою для залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України.
При цьому суд першої інстанції посилався на правові висновки Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладені в постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.
Разом з тим судом апеляційної інстанції у постанові зазначено, що відповідно до безпосередньої перевірки інформації на сайті Судова влада України (https://court.gov.ua) на останньому відсутня інформація щодо призначення розгляду справи на 22.09.2020.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Банк звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 21.09.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 та передати справу для продовження розгляду. Судові витрати просить покласти на відповідача.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
За твердженням Банку відповідно до даних на сайті Судова влада України (https://court.gov.ua) розгляд справи № 916/1873/20 було призначено на 22.09.2020 об 11:00 год, представник Банку з`явився у судове засідання яке було призначене на 22.09.2020, проте судом першої інстанції помилково 21.09.2020 винесено ухвалу про залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача.
Крім того, Банк зазначає, що явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, а суд першої інстанції при цьому не з`ясував, яким саме чином неявка представника позивача у засідання господарського суду перешкоджала вирішенню цього спору по суті.
Також в обґрунтування касаційної скарги Банк посилається на висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №904/11194/15 відповідно до яких, суд може залишити позов без розгляду, зокрема, якщо суд викликав позивача у судове засідання і визнав його явку обов`язковою.
На думку Банку, відповідно до статті 42 ГПК України участь у судових засіданнях є правом, а не обов`язком учасників справи, яким вони користуються на власний розсуд і лише судом явка учасника може бути визнана судом обов`язковою.
Доводи відповідача
Від Кооперативу відзив на касаційну скаргу не надходив.
Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
З урахуванням статті 300 ГПК України , переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Предметом касаційного оскарження є ухвала господарського суду Одеської області від 21.09.2020 про залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача у судове засідання та неподанням ним заяви про розгляд справи за його відсутності, яка залишена без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2020.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.
Відповідно до частини першої статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Згідно з вимогами статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.
Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.
Статтею 181 ГПК України визначено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Частиною четвертою статті 202 ГПК України унормовано, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналізуючи зміст наведених норм процесуального закону, слід дійти висновку, що обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою господарського суду Одеської області від 22.07.2020 відкрито провадження у справі №916/1873/20 за правилами загального позовного провадж