Постанова
Іменем України
18 березня 2021 року
м. Київ
справа № 639/5163/19
провадження № 51-5106 км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Короля В.В., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Сингаївської А.О.,
захисника Рябка Р.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 травня 2020 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 27 серпня 2020 року та касаційну скаргу прокурора Сєряк К.В. на ухвалу Харківського апеляційного суду від 27 серпня 2020 року у кримінальному провадженні № 12019220500001146 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ),
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 травня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Вказане кримінальне провадження розглянуто із застосуванням положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 21 червня 2019 року близько 04:30, перебуваючи біля будівлі магазину "Посад", що на вул. Власенка, 5 у м. Харкові, помітив необачно залишені незачинені службові двері до приміщення вказаного магазину, діючи умисно, повторно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, проник до приміщення зазначеного магазину, де з-під прилавку таємно викрав гроші у сумі 1 800 грн, чим завдав потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на вказану суму.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 27 серпня 2020 року апеляційні скарги прокурора Сєряк К.В. та обвинуваченого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 травня 2020 року - без зміни.
Вимоги, викладені у касаційних скаргах, та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить перевірити вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду в касаційному порядку. На обґрунтування своїх вимог зазначає, що місцевим судом не належно роз`яснено йому наслідки визнання ним фактичних обставин та розгляду кримінального провадження із застосуванням положень ч. 3 ст. 349 КПК України. Наголошує, що шляхом погроз з боку прокурора та слідчого він був позбавлений права на отримання правової допомоги, як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду. Вказує, що ОСОБА_3 не може бути потерпілою у даному кримінальному провадженні, оскільки грошові кошти були викрадені з каси юридичної особи, а саме магазину "Посад" ТОВ "Родоніт-Р". Вважає, що в його діях відсутні ознаки "проникнення" до приміщення, а тому просить перекваліфікувати його дії з ч. 3 ст. 185 КК України на ч. 2 ст. 185 КК України на призначити покарання у виді арешту на строк 3 місяці. Крім того, зазначає, що апеляційний суд вказаних порушень не усунув, не надав належної правової оцінки доводам його апеляційної скарги.
У касаційній скарзі прокурор Сєряк К.В. ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. На обґрунтування своїх вимог вказує, що судами допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, а призначене покарання не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість. Зокрема зазначає, що ОСОБА_1 після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання за таким вироком вчинив новий злочин, а тому покарання йому необхідно призначати із застосуванням положень ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків. При цьому наголошує, що ОСОБА_1 належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, після постановлення вироку за аналогічне кримінальне правопорушення вчинив новий умисний тяжкий корисливий злочин, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність. Крім того, зазначає, що апеляційний суд не надав обґрунтованої оцінки доводам апеляційної скарги прокурора в цій частині, не навів належних і достатніх мотивів та підстав постановленого рішення, чим порушив вимоги ст. 419 КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
У письмових запереченнях на касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 прокурор Сєряк К.В. вказує про необґрунтованість такої скарги, просить відмовити в її задоволенні.
У судовому засіданні захисник Рябко Р.О. підтримав касаційну скаргу засудженого, просив її задовольнити, заперечував щодо задоволення касаційної скарги прокурора Сєряк К.В.
Прокурор Сингаївська А.О. підтримала касаційну скаргу прокурора Сєряк К.В. та заперечувала щодо задоволення касаційної скарги засудженого ОСОБА_1, зазначивши про відсутність підстав для задоволення такої скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційних скаргах доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга засудженого не підлягає задоволенню, а касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
У касаційній скарзі засуджений зазначає про незаконність вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду і вважає, що такі рішення постановлено з порушенням вимог матеріального та процесуального законодавства.
Зокрема, засуджений вказує, що місцевим судом йому не роз`яснено наслідків розгляду кримінального провадження із застосуванням положень ч. 3 ст. 349 КПК України, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Колегія суддів не може погодитись з такими доводами касаційної скарги засудженого виходячи із наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відповідно до звукозапису судового засідання, під час судового розгляду на запитання головуючого судді обвинувачений ОСОБА_1 повідомив, що йому зрозуміла суть пред`явленого обвинувачення, свою вину у вчиненні злочину визнає у повному обсязі та не оспорює фактичні обставини, що викладені в обвинувальному акті.
Після з`ясування думки прокурора щодо порядку та обсягу дослідження доказів, головуючим суддею роз`яснено ОСОБА_1 наслідки розгляду кримінального провадження у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, зокрема роз`яснено, що за таких обставин вирок суду можливо буде оскаржити лише в частині виду та розміру призначеного покарання, а також в частині кваліфікації його дій.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 погодився із запропонованим порядком дослідження доказів у кримінальному провадженні, місцевий суд, керуючись положеннями ч. 3 ст. 349 КПК України, визначив обсяг та порядок дослідження доказів, обмежившись при цьому допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів, які характеризують його особу, а також дослідженням матеріалів, що стосуються речових доказів та судових витрат (судове засідання від 29 серпня 2019 року).
Крім того, за клопотанням прокурора у судовому засіданні від 27 травня 2020 року обвинуваченому ОСОБА_1 було повторно роз`яснено наслідки розгляду кримінального провадження із застосуванням положень ч. 3 ст. 349 КПК України, при цьому ОСОБА_1 не заперечував щодо розгляду кримінального провадження за раніше встановленим порядком.
За таких обставин доводи касаційної скарги засудженого в цій частині колегія суддів вважає надуманими та такими, що не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду.
У касаційній скарзі засуджений зазначає, що у зв`язку із погрозами з боку прокурора та слідчого він був позбавлений можливості скористатись своїм правом на захист під час досудового розслідування, а також під час судового розгляду.
Дослідженням матеріалів кримінального провадження встановлено, що під час досудового розслідування слідчим СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області Марченко Д.С. роз`яснено підозрюваному ОСОБА_1 його процесуальні права та обов`язки, про що вручено відповідну пам`ятку (т. 1, а. с. 34-37). Відповідно до протоколу роз`яснення права на захист від 19 липня 2019 року підозрюваний ОСОБА_1 заявив, що послуг захисника не потребує (т. 1, а. с. 38).
Крім того, під час підготовчого судового засідання (судове засідання від 19 серпня 2019 року), а також під час розгляду кримінального провадження по суті (судове засідання від 29 серпня 2019 року) на запитання головуючого судді обвинувачений ОСОБА_1 повідомив, що пам`ятка про процесуальні права та обов`язки йому вручена, права зрозумілі, при цьому вказав, що свій захист буде здійснювати самостійно.
У судовому засіданні 17 жовтня 2019 року обвинувачений ОСОБА_1 залучив захисника Баранова Т.О., а розгляд справи було відкладено за клопотанням сторони захисту у зв`язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
У подальшому в судовому засіданні 29 квітня 2020 року, після надання можливості для конфіденційного спілкування обвинувачений ОСОБА_1 відмовився від захисника Баранова Т.О., зазначивши, що свій захист буде здійснювати самостійно, таке рішення є добровільним та не пов`язане з його матеріальним становищем.
Враховуючи, що під час касаційного розгляду колегією суддів не встановлено порушення права ОСОБА_1 на захист, а тому доводи касаційної скарги засудженого в цій частині є безпідставними.
У касаційній скарзі засуджений вказує, що ОСОБА_3 не може бути потерпілою у даному кримінальному провадженні, оскільки грошові кошти були викрадені у юридичної особи, а саме з каси магазину "Посад" ТОВ "Родоніт-Р".
Згідно з протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 03 липня 2019 року, ОСОБА_3 просить поліцію вжити заходів щодо невідомого їй молодого чоловіка, який 21 червня 2019 року близько 04:00 проник до кіоску " Посад ", звідки викрав належні їй гроші в сумі 1 800 грн (т. 1, а. с. 7).
Відповідно до витягу з ЄРДР на підставі повідомлення ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення вказані відомості 04 липня 2019 року внесені до ЄРДР за № 12019220500001146 (т. 1, а. с. 1).