Постанова
Іменем України
22 березня 2021 року
м. Київ
справа № 390/1700/19
провадження № 61-16236 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Коломієць Г. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, приватний нотаріус Кіровоградського районного нотаріального округу Коваленко Галина Григорівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області
у складі судді Гершкула І. М. від 19 травня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Чельник О. І., Дуковського О. Л., Письменного О. А. від 11 вересня 2020 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до
ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
ОСОБА_5 , ОСОБА_6, ОСОБА_7, приватний нотаріус Кіровоградського районного нотаріального округу Коваленко Г. Г., про визнання договорів міни недійсними.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід ОСОБА_8, у зв`язку із чим відкрилася спадщина на земельні ділянки: кадастровий номер 3522580300:03:000:0601, площею 6,2549 га, кадастровий номер 3522580300:03:000:0602, площею 5,9547 га, які розташовані на території Аджамської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області. Він, як спадкоємець за законом, 28 вересня
2015 року отримав витяги з Державного земельного кадастру про вказані земельні ділянки, з яких стало відомо, що 13 листопада 2013 року
ОСОБА_8 уклав два договори міни, згідно з якими передав у власність ОСОБА_2 вказані земельні ділянки, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_8 належні їй на праві приватної власності земельні ділянки кадастровий номер 3522580300:03:000:2498 та 3522580300:03:000:2498 загальною площею по 0,01 га, які розташовані на території Аджамської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області. Обмін земельних ділянок проведено без грошової доплати. Договори міни укладено з порушенням пункту 15 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, яким встановлено заборону відчуження земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельних часток (паїв).
Зазначав, що відповідно до висновків Верховного Суду України обмінюватися земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть тільки за схемою "пай на пай".
З урахування наведеного, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсними договори міни від 13 листопада 2013 року, зареєстровані за № 1268
та № 1264.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області
від 19 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 11 вересня 2020 року, у задоволенні позову
ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що відповідно до норм Земельного кодексу України дозволено, як виняток, обмін земельної ділянки сільськогосподарського призначення на іншу земельну ділянку відповідно до закону. Спірні договори міни укладені з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому підстави для визнання цих договорів недійсним відсутні. При вирішенні спору суди попередніх інстанцій застосували правовий висновок, викладений
у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 227/1506/18. Тому положення пункту 15 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України не порушені.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
08 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду
із касаційною скаргою на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 19 травня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 11 вересня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 20 жовтня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто заявнику з підстав, передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України (провадження № 61-14862ск20).
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Верховного Суду
із касаційною скаргою на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 19 травня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 11 вересня 2020 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити нове судове рішення про задоволення його позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 06 листопада 2020 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження судових рішень, касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме запропоновано заявнику сплатити судовий збір за подання касаційної скарги і надати документи, що підтверджують його сплату. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
У наданий судом строк заявник направив матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 06 листопада 2020 року. Крім того, подав доповнення до касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 390/1700/19 з Кіровоградського районного суду Кіровоградської області, у прийнятті доповнень до касаційної скарги ОСОБА_1 відмовлено та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У грудні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшли пояснення ОСОБА_1 на касаційну скаргу.
У грудні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний
суд помилково застосував правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 227/1506/18, провадження №14-66цс19, не врахувавши правову позицію, викладену
у постанові Верховного Суду від 11 червня 2020 року у справі №281/129/17, провадження №61-14661св19 та постанові Верховного Суду України
від 16 березня 2016 року у справі №6-93цс16. При цьому, суд апеляційної інстанції не врахував правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 12 жовтня 2016 року у справі №6-464цс16 у частині висновку про те, що законодавець не закріпив у ЗК Україні чи інших законах України порядок міни земельних часток (паїв) в інших випадках.
Крім того, вказує на те, що суд апеляційної інстанції розглянув справу з порушенням норм процесуального права, у спрощеному порядку без повідомлення учасників справи, чим порушив його права на справедливий розгляд, його не було повідомлено про дату, час і місце судового засідання.
Також вказує, що Верховному Суду необхідно відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 227/1506/18, провадження №14-66цс19, оскільки судом касаційної інстанції не сформовано правової позиції та не надано висновків щодо правових наслідків правочину, укладеного сторонами та посвідченого нотаріально при не виконанні нотаріусом обов`язків, передбачених
статтями 5, 44, 49, 54 Закону України "Про нотаріат" у їх логічному поєднанні з вимогами статей 203, 215 ЦК України.
Крім того, зазначає, що суди не в повній мірі дослідили обставини справи, не надали оцінку доводам та доказам у справі.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив від ОСОБА_2 на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законним та обґрунтованим, а доводи касаційної скарги - безпідставними, оскільки зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками судів про відмову у задоволенні позовних вимог.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального
кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень
ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема:
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права
у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України та Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
- існує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 227/1506/18 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України);
- суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 та інших учасників, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання. Крім цього, суди попередніх інстанції належним чином не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції