ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2021 року
м. Київ
справа № 718/4/17
провадження № 61-1085св17
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Берегометська сільська рада Кіцманівського району Чернівецької області, ОСОБА_2,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіцманівського районного суду Чернівецької області від 31 липня 2017 року, ухвалене у складі судді Мізюка В. М., та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 13 жовтня 2017 року, постановлену колегією у складі суддів: Міцнея В. Ф., Височанської Н. К., Литвинюк І. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Берегометської сільської ради Кіцманівського району Чернівецької області, ОСОБА_2 про визнання недійсними свідоцтва про право власності на житловий будинок та договору дарування житлового будинку.
Позов ОСОБА_1 мотивувала тим, що ОСОБА_3, яка є її бабусею, та ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які є її батьками, з 1947 року проживали у будинку АДРЕСА_1 . Будинок належав колгоспному двору, головою якого була ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина на вказаний будинок, яку прийняла мати позивача - ОСОБА_4 як спадкоємець першої черги.
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 позивачу стало відомо про те, що на підставі рішення Виконавчого комітету Берегометської сільської ради Кіцманського району від 12 квітня 1995 року її батьку ОСОБА_5 видано свідоцтво про право власності на житловий будинок з погосподарськими будівлями і спорудами, що знаходиться на АДРЕСА_1, який ОСОБА_5 4 серпня 1995 року подарував своєму сину - ОСОБА_6 .
Відповідно до повідомлення архівного відділу Кіцманської районної державної адміністрації у Книзі протоколів засідань Виконавчого комітету Берегометської сільської ради за 1995 рік рішення про визнання за ОСОБА_5 права власності на житловий будинок з погосподарськими будівлями і спорудами, що знаходиться на АДРЕСА_1, не значиться.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просить визнати недійсним свідоцтво про право власності на житловий будинок з погосподарськими будівлями і спорудами, що знаходиться на АДРЕСА_1, видане 24 травня 1995 року ОСОБА_5, та визнати недійсним договір дарування вказаного будинку, укладений 4 серпня 1995 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 31 липня 2017 року у позові відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з тих підстав, що право власності ОСОБА_5 на житловий будинок з погосподарськими будівлями і спорудами, що знаходиться на АДРЕСА_1, набуте у встановленому законом порядку. Договір дарування від 4 серпня 1995 року, укладений ОСОБА_5 та ОСОБА_6, відповідає вимогам закону. Позивачем не доведено в судовому засіданні обставин, які б свідчили про порушення Виконавчим комітетом Берегометської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області закону при оформленні права власності на вказаний житловий будинок за ОСОБА_5 та укладенні договору дарування.
Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 13 жовтня 2017 року апеляційна скарга залишена без задоволення, а судове рішення - без змін.
Апеляційний суд визнав, що рішення суду першої інстанції від 31 липня 2017 року ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій просила скасувати ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 13 жовтня 2017 року та рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 31 липня 2017 року в повному обсязі з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є незаконними, прийняті без належного дослідження наявних доказів, зокрема, довідки № 41/1/487 від 26 вересня 2016 року, виданої архівним відділом Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області, з якої вбачається, що в Книзі засідань Виконавчого комітету Берегометської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області за 1995 рік рішення про визнання права власності на житловий будинок на АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 не значиться. Крім того, рішенням Виконавчого комітету Берегометської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області від 12 квітня 1995 року № 24/4 оформлено опіку над обмежено дієздатним ОСОБА_7, а не оформлено право власності на спірний житловий будинок на ОСОБА_5 .
Посилаючись на зазначене, заявник просила судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд.
Позиція інших учасників справи
У лютому 2018 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, в якому послалась на безпідставність її доводів, стверджуючи, що оспорювані свідоцтво про право власності та договір дарування ніяким чином не порушують права позивача на спірний будинок, оскільки ОСОБА_1 у господарстві не проживає з 1974 року, про виділ своєї частки з майна колгоспного двору питання не ставила. Щодо успадкування ОСОБА_4 після ОСОБА_3 майна, в тому числі і спірного будинку, посилається на вимоги частини першої статті 563 ЦК Української РСР, за якою в разі смерті члена колгоспного двору спадщина в майні колгоспного двору не відкривається.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Хопти С. Ф. від 10 квітня 2017 року касаційна скарга ОСОБА_1 залишена без руху та надано строк для усунення недоліків до 27 грудня 2017 року
Розпорядженням в.о. керівника апарату Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 грудня 2017 року за № 465/0/32-17 призначено повторний автоматизований розподіл справи і справу призначення судді-доповідачеві Гримич М. К.
Відповідно до пункту 6 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом у складі, визначеному цим Законом.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за якими судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу.
У грудні 2017 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О. від 5 січня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у липні 1970 року ОСОБА_5 видано свідоцтво на забудову індивідуальної садиби в селі Реваківці Берегометської сільської ради з відведенням присадибної земельної ділянки розміром 0,25 га для будівництва індивідуального жилого будинку і господарських будівель на землях земельного фонду колгоспу "Радянська Україна" на підставі рішення Виконавчого комітету Берегометської сільської ради від 3 квітня 1970 року на старому місці.
Також встановили, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 члена колгоспного двору ОСОБА_3 спадщина не відкрилась в силу частини першої статті 563 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року), згідно якої у разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство у майні двору не відкривається.
ОСОБА_1 у 1974 році вибула із колгоспного двору і питання про виділ своєї частки не порушувала, на квітень 1991 року членом колгоспного двору не була.
Житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 мав статус колгоспного двору, членами якого на 15 квітня 1991 року були ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Отже, цей житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами належав ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на праві сумісної власності як членами колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_5
12 квітня 1995 року Виконавчий комітет Берегометської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області прийняв рішення № 24/4, яким визнав власником житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1, ОСОБА_5 . На підставі цього рішення 24 травня 1995 року ОСОБА_5 отримав свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок з належними до нього будівлями і спорудами, зареєструвавши його в Чернівецькому обласному бюро технічної інвентаризації на праві особистої власності, про що внесений відповідний запис у реєстрову книгу за реєстровим № 141 (книга № 1, сторінка № 141).
Крім цього, апеляційним судом із записів у погосподарській книзі Берегометської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області за 1991-1995 роки, оригінал якої був оглянутий судом, встановлено, що у вказаному господарстві проживали ОСОБА_5 - голова двору та його дружина - ОСОБА_4 ; у особистій власності господарства знаходився жилий будинок.