ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2021 року
м. Київ
справа № 820/2867/16
адміністративне провадження № К/9901/27663/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 820/2867/16
за адміністративним позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення,
за касаційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду (суддя Самойлова В. В.) від 18 липня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Шевцова Н. В., Мінаєва О. М., Макаренко Я. М.) від 09 листопада 2016 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2016 року Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (далі - КП "Харківські теплові мережі") звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (далі - Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові, в якому, з урахування уточнених позовних вимог, просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 13 травня 2016 року № 0000104100, № 0000114100, № 0000124100, № 0000144100, прийняті відносно нього.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки КП "Харківські теплові мережі" не допускало порушень податкового законодавства про які йдеться в акті перевірки зазначеного підприємства.
Позивач наголошує, що реальність здійснення фінансово-господарських операцій КП "Харківські теплові мережі" було підтверджено належним чином оформленими первинними документами, які були надані до перевірки, а посилання відповідача на податкову інформацію інших податкових органів щодо недобросовісності його контрагента не має правових наслідків.
3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року, позов задоволено.
Скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові від 13 травня 2016 року № 0000104100, № 0000114100, № 0000124100, № 0000144100, прийняті щодо КП "Харківські теплові мережі".
Стягнуто з Державного бюджету України на користь КП "Харківські теплові мережі" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 612 123,10 грн.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 28 листопада 2016 року Спеціалізована ДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 липня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити КП "Харківські теплові мережі" у задоволенні позовних вимог.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 лютого 2017 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання заперечень. Витребувані матеріали справи.
6. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.
7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.
8. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
9. 08 лютого 2018 року до Верховного Суду від КП "Харківські теплові мережі" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити касаційну скаргу Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 липня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року - без змін.
10. 22 лютого 2018 року касаційну скаргу Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 липня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року у справі № 820/2867/16 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: ОСОБА_1 - головуючий суддя, Бившева Л. І., Хохуляк В. В.).
11. 03 грудня 2018 року до Верховного Суду від Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби надійшло клопотання про заміну первісного відповідача, а саме Спеціалізовану ДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові, на належного відповідача - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби.
12. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 2233/0/78-20 від 19 листопада 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку".
13. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
14. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фахівцями Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові була проведена документальна невиїзна позапланова перевірка КП "Харківські теплові мережі" з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість (далі - ПДВ) та податку на прибуток підприємств за період 2012- 2013 роки по взаємовідносинам з ТОВ "Українська нафто-газова компанія" за серпень 2012 року - травень 2013 року, липень 2013 року - вересень 2013 року, висновки якої оформлені актом перевірки від 21 квітня 2016 року № 36/28-09-41-/31557119.
16. За висновками контролюючого органу, встановлено порушення КП "Харківські теплові мережі":
- підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів138.2, 138.8 статті 138 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого підприємством завищено собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на загальну суму 122 266 098 грн, що призвело до заниження податку на прибуток за 2012 рік на суму 10 387 322 грн, до завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік у сумі 72 802 658 грн;
- пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 23 321 153 грн, і як наслідок, до заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 17 273 117 грн, чим порушено вимоги пункту 200.1 статті 200 ПК України, і як наслідок до завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за грудень 2012 року на суму 2 679 108 грн, чим порушено вимоги пункту 200.3 статті 200 ПК України, і як наслідок до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за січень 2013 року, заявленої у зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів, на суму 3 368 928 грн, чим порушено вимоги пункту 200.4 статті 200 ПК України.
17. На підставі висновків викладених в акті перевірки від 21 квітня 2016 року № 36/28-09-41-/31557119, контролюючим органом 13 травня 2016 року були винесені податкові повідомлення-рішення, згідно до яких КП "Харківські теплові мережі" були донараховані відповідні грошові зобов`язання, а саме: № 0000104100 на загальну суму 21 591 396,25 грн, № 0000114100 на загальну суму 12 984 152,50 грн, № 0000124100 на загальну суму 2 679 108,00 грн, № 0000144100 на загальну суму 72 802 658,00 грн.
18. Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з недоведеності податковим органом факту порушення КП "Харківські теплові мережі" вимог податкового законодавства щодо завищення суми податкового кредиту, завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, завищення витрат та завищення від`ємного значення з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ "Українська нафто-газова компанія".
20. При цьому судами наголошено, що на час укладання та виконання договору контрагент позивача TOB "Українська нафто-газова компанія" був належним чином зареєстрований платником ПДВ та згідно ЄДР було зареєстроване за місцем знаходження, мало статус юридичної особи, мало ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом, наділений правоздатністю та дієздатністю, мало право укладати з позивачем будь-які договори.
У свою чергу відповідачем не було наведено доводів та надано доказів тому, що позивач діяв без належної обачності та був обізнаним про допущення його контрагентом певних порушень законодавства при створенні підприємства чи веденні господарської діяльності, оскільки, укладаючи угоду зі своїми контрагентом, позивач мав всі документальні підтвердження господарської правосуб`єктності контрагента: здійснювати господарську діяльність, реалізовувати господарську компетенцію, мати зобов`язання, нести за ними відповідальність тощо.
21. Водночас суди попередніх інстанцій визнали необґрунтованим покликання контролюючого органу на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова Харківської області від 07 вересня 2016 року у справі № 646/8865/16-к, якою засновника TOB "Українська нафто-газова компанія" ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України у зв`язку з закінченням строків давності, оскільки обставини та висновки, викладені в зазначеній ухвалі, не поширюються на предмет спору в справі, яка розглядається.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
22. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
23. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує на неврахування судами окремих положень ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), зокрема, щодо вимог оформлення первинних документів, щодо оформлення позивачем відповідних первинних документів на підтвердження відповідних даних податкового обліку, а також ненадання судами попередніх інстанцій належної оцінки встановленим в протоколах допитів свідків (уповноважених осіб контрагентів позивача) обставинам, згідно яких останні вказали на відсутність жодного відношення до діяльності відповідних підприємств, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
24. Також скаржник звертає увагу на наявності ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07 вересня 2016 року у справі № 646/8865/16-к, за якою засновника та директора ТОВ "Українська нафто-газова компанія" звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, у зв`язку із закінченням строків даності, тобто за нереабілітуючими підставами.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. Враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
26. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
27. Розглянувши клопотання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби та враховуючи реформування податкової системи і реорганізацію податкових органів, Верховний Суд в порядку, встановленому статтею 52 КАС України, допускає заміну відповідача - Спеціалізовану ДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові її правонаступником - Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби.
28. Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
29. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).
30. Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
31. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт "а").
32. Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
33. У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
34. Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.