ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2021 року
м. Київ
справа № 805/2065/17-а
адміністративне провадження № К/9901/4589/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 805/2065/17-а
за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Діанівська птахофабрика" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду (суддя Христофоров А. Б.) від 27 червня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Арабей Т. Г., Геращенко І. В., Міронова Г. М.) від 04 жовтня 2017 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2017 року Приватне акціонерне товариство "Діанівська птахофабрика" (далі - ПрАТ "Діанівська птахофабрика") звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати складене Головним управлінням ДФС у Донецькій області податкове повідомлення-рішення від 10 травня 2017 року форми "Р" № 0000561406 про грошове зобов`язання за платежем з податку на додану вартість на загальну суму 142 890 грн, з яких 114 312 грн сума основного платежу з податку на додану вартість, 28 578 грн за штрафними санкціями.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки, зазначені в акті перевірки щодо нереальності господарських операцій ПрАТ "Діанівська птахофабрика" з ТОВ "Інтертех" є помилковими, оскільки взаємовідносини з вказаним контрагентом підтверджуються первинними документами, які оформлені відповідно до діючого законодавства, та які були надані під час перевірки. Зазначає, що товариство є добросовісним платником податків та здійснює господарську діяльність у відповідності до вимог чинного законодавства, не виконання контрагентами обов`язків податкового законодавство не може тягнути відповідальність для товариства.
3. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькі області № 0000561406 від 10 травня 2017 року про грошове зобов`язання за платежем з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 142 890 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями у сумі 114 312 грн, за штрафними санкціями - 28 578 грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькі області на користь ПрАТ "Діанівська птахофабрика" судовий збір у сумі 2 143,35 грн.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 26 жовтня 2017 року Головне управління ДФС у Донецькі області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року.
Водночас в касаційній скарзі відповідачем заявлено клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
5. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.
6. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
7. 26 грудня 2017 року касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року у справі № 805/2065/17-а передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: ОСОБА_1 - головуючий суддя, Бившева Л. І., Хохуляк В. В.).
8. Ухвалою Верховного Суду від16 січня 2018 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання заперечень. Витребувані матеріали справи.
9. 31 січня 2018 року до Верховного Суду від ПрАТ "Діанівська птахофабрика" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року - без змін.
10. Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Донецькій області про зупинення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року у справі № 805/2065/17-а.
11. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 2319/0/78-20 від 26 листопада 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку".
12. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
13. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПрАТ "Діанівська птахофабрика" є юридичною особою, місцезнаходження: вул. Миру, б.1А, с. Діанівка, Волноваського району Донецької області, діє на підставі Статуту. Основний вид економічної діяльності позивача є розведення свійської птиці (01.47).
15. На підставі направлення на перевірку від 23 березня 2017 року № 209 та наказу Головного управління ДФС у Донецькій області від 23 березня 2017 року № 210, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ "Діанівська птахофабрика" з питань достовірності формування та віднесення сум ПДВ до податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом постачальником ТОВ "Інтертех", висновки якої оформлені актом перевірки від 06 квітня 2017 року № 82/05-99-14-06/30492941.
16. За висновками контролюючого органу, встановлено порушення ПрАТ "Діанівська птахофабрика":
- підпункту "а" п.198.1 та абзаців1, 2 пункту 198.3 статті 198, підпункту "а" пункту 209.2 статті 209, підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду за квітень 2016 року у сумі 114 312 грн.
17. На підставі акту перевірки Головним управлінням ДФС у Донецькі області сформовано податкове повідомлення-рішення № 0000561406 від 10 травня 2017 року про грошове зобов`язання за платежем з ПДВ на загальну суму 142 890 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями у сумі 114 312 грн, за штрафними санкціями - 28 578 грн.
18. Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що матеріалами справи підтверджено право позивача та правильність формування ним податкового кредиту за спірний період та спростовано посилання відповідача на відсутність реальності господарських операції з контрагентом.
20. Такий висновок судів попередніх інстанцій обґрунтовано тим, що позивачем надані усі необхідні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують його право на формування податкового кредиту. За висновками судів в діях позивача як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.
21. При цьому апеляційний суд зауважив, що транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, а тому суд відхилив посилання контролюючого органу про неповне заповнення реквізитів в товарно-транспортних накладних та не надання до перевірки доказів оплати транспортних послуг.
22. Судом апеляційної інстанції також визнано необґрунтованими припущення відповідача щодо нереальності здійснення господарських операцій позивача з його контрагентом тільки з підстав неможливості проведення зустрічних перевірок інших контрагентів по ланцюгу їх постачання, оскільки діючий ПК України не ставить в залежність право віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
23. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
24. В доводах касаційної скарги відповідач виключно цитує висновки акту перевірки від 06 квітня 2017 року № 82/05-99-14-06/30492941 стосовно порушень податкового законодавства, які на думку контролюючого органу, були допущені ПрАТ "Діанівська птахофабрика".
25. Зокрема скаржник наголошує про неврахування судами попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи висновків контролюючого органу, які відображено в зазначеному акті перевірки, стосовно порушень позивачем вимог податкового законодавства.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
26. Враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
27. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
28. Як вже зазначалось в цій постанові, фактичною підставою для прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, слугувало відображене в акті перевірки судження про відсутність у позивача права формувати податковий кредит по господарським операціям з ТОВ "Інтертех", які не мали реального характеру.
29. Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі у редакції, що діяла на момент спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
30. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).
31. Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
32. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт "а").
33. Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
34. У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
35. Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.