ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2021 року
м. Київ
справа № 826/8565/17
адміністративне провадження № К/9901/36054/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/8565/17
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД" на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: О. В. Карпушова, Л. В. Губська, О. В. Епель) від 25 листопада 2020 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД" (далі - позивач, Товариство, скаржник) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі - відповідач), в якому просить:
рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 06 грудня 2016 року вих. № 40825/10/26-55-08-05 визнати незаконним та скасувати;
зобов`язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийняти одержану податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць листопад 2016 року з додатками та доповненням до неї із введенням до інформаційних баз даних ДФС України відомостей з цих поданих Позивачем документів від 05 грудня 2016 року.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року у задоволені позову відмовлено.
3. До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли клопотання ОСОБА_1, який ідентифікує себе, як представник ТОВ "Нікея-ЛТД", про ознайомлення з матеріалами справи та про надання запису фіксування усіх судових засідань технічними засобами у справі № 826/8565/17.
4. Проте, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2020 року вказане клопотання повернуто без розгляду.
5. Не погодившись із прийнятим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року, член виконавчого органу ТОВ "Нікея-ЛТД" ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року апеляційну скаргу повернуто заявникові на підставі частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з тим, що апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати.
7. 28 грудня 2020 року, не погоджуючись з судовим рішенням, позивачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року, оскільки вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції є необґрунтованою, яка прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
8. Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2021 року відкрито провадження за касаційною скаргою позивача та встановлено десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу.
9. 05 лютого 2021 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а судове рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
10. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції, керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходив з того, що апеляційну скаргу підписано, як зазначено апелянтом, членом виконавчого органу товариства ОСОБА_1 . Однак, з наданих апелянтом документів на підтвердження повноважень ОСОБА_1 як представника Товариства, не вбачається, що він виступає в якості адвоката. При цьому, судом першої інстанції було визначено, що справа № 826/8565/17 не є справою незначної складності, а отже представництво ОСОБА_1, як фізичною особою, інтересів Товариства на підставі довіреності суперечить частини другої статті 57 процесуального закону.
12. Крім того, судом апеляційної інстанції зазначено, що подані ОСОБА_1 копії Витягу зі статуту Товариства та Витягу з протоколу № 6 загальних зборів, відхиляються судом, як належний доказ повноважень останнього, оскільки не засвідчені в установленому законом порядку.
13. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що додані до апеляційної скарги документи не є такими, що посвідчують повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу, а отже в розумінні статей 55, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, останній є неналежним представником у даній справі.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджуються з висновками суду апеляційної інстанції, вважає її необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі та перешкоджає відповідачу у доступі до правосуддя.
15. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив, що висновок апеляційного суду про те, що ОСОБА_1 підписував апеляційну скаргу позивача як представник позивача, вважає помилковим, зважаючи на те, що у апеляційній скарзі прямо зазначено, що статус її підписанта - член колегіального виконавчого органу позивача, в особі якого позивач здійснює самопредставництво.
16. Довіреність, яку пред`являє ОСОБА_1 і копію якої додає до підписаних ним, як членом виконавчого органу позивача процесуальних документів позивача, виконує роль необхідного елементу (ключа), передбаченого статутом позивача, адже якщо у ОСОБА_1 не буде при собі чинної довіреності, його дії не будуть вважатися діями особи, через яку позивач здійснює самопредставництво. Такий механізм самопредставництва розробив, затвердив і запровадив єдиний власник Товариства, і він не підлягає судовому контролю чи розгляду.
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норми процесуального права, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), виходить з такого.
18. Положенням частини п`ятої статті 5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
19. Частиною третьою статті 43 КАС України передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
20. Згідно з частинами першою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
21. Отже, стаття 55 КАС України передбачає дві форми участі сторін в адміністративній справі, а саме: участь через представника (представництво) і особисту участь (самопредставництво).
22. Так, з урахуванням положень Конституції України, з 01 січня 2020 року представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах здійснюється виключно прокурорами або адвокатами. Питання самопредствництва не закріплені в нормах Конституції України, але ці питання регламентовані положеннями відповідних кодексів.
23. Зокрема, частиною третьою статті 55 КАС України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.