ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/3434/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О. М. - головуючий, Мамалуй О.О., Студенець В. І.,
за участю секретаря Низенко В.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Джарти В.В.
від 10.06.2020
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Пономаренка Є.Ю., Поляк О.І., Дідиченко М.А.
від 26.10.2020
за позовом 1. ОСОБА_1,
2. ОСОБА_2
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфундамент"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ОСОБА_3
про визнання недійсними рішення та статуту
за участю представників:
від позивача-1: не з`явилися
від позивача-2: не з`явилися
від відповідача: не з`явилися
від третьої особи: Амельченко В.П.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог.
У березні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфундамент" про:
- визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфундамент" від 12.08.2015, яке оформлене протоколом № 7;
- визнання недійсним статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфундамент" в новій редакції, зареєстрованого 02.12.2014.
В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що не приймали участі у загальних зборах учасників 25.03.2014 та 12.08.2015, оскаржуваного рішення, оформленого у вигляді протоколу № 7, та статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфундамент" в новій редакції не підписували, на дату їх підписання були відсутні на території України, а відтак вважать, що новий статут відповідача та рішення вищого органу управління товариства прийняті без їх волевиявлення, та, як наслідок, є недійсними.
Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
Суди попередніх інстанцій встановили, що у січні 2007 року було створено Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримфундамент" (далі - Товариство) з розміром статутного капіталу - 19 690 000 грн, сформованого 28.11.2008. Учасниками Товариства виступили:
- ОСОБА_1, розмір внеску до статутного фонду - 9 845 000,00 грн (50 % в статутному капіталі) (далі - ОСОБА_1 ),
- ОСОБА_2, розмір внеску до статутного фонду - 8 860 500,00 грн (45 % в статутному капіталі) (далі - ОСОБА_2 ),
- ОСОБА_4, розмір внеску до статутного фонду - 984 500,00 грн (5 % в статутному капіталі) (далі - ОСОБА_4 ).
На засіданні загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфундамент", призначеному на 25.03.2014, прийнято рішення, оформлене протоколом № 3, про затвердження статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфундамент" у новій редакції, зареєстрованого 02.12.2014.
У подальшому на засіданні загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфундамент", призначеному на 12.08.2015, прийнято рішення, оформлене протоколом № 7, про звільнення ОСОБА_5 з посади директора та призначення на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфундамент" ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ).
Як стверджують позивачі, участі у загальних зборах Товариства, призначених на 25.03.2014 та 12.08.2015, вони та ОСОБА_4 не приймали, статуту Товариства та протоколу № 7 від 12.08.2015 не підписували, що підтверджується численними висновками експертів № 16/19 від 11.03.2019, № 15/19 від 11.03.2019, № 19/19 від 11.03.2019 та № 18/19 від 11.03.2019 по кожному протоколу окремо.
Крім того, у протоколі № 7 вказано, що його підписала ОСОБА_6, хоча учасником Товариства є інша особа - ОСОБА_4 .
На думку позивачів, оскаржуваний статут та рішення, оформлене у вигляді протоколу, порушують права позивачів як засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфундамент", оскільки ними не приймались та не підписувались, у зв`язку з чим є недійними.
Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій і мотиви їх прийняття.
Господарський суд міста Києва рішенням від 10.06.2020 у справі № 910/3434/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2020, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди дійшли висновку, що сама по собі незгода учасників із призначенням директора товариства, не може бути покладена в основу позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів, оскільки позивачі належними та допустимими доказами не довели наявності у них порушеного права внаслідок ухвалення відповідного рішення загальних зборів.
Крім того, судами брались до уваги обставини вчинення позивачами дій, які свідчили про визнання нового директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфундамент" - ОСОБА_3, що підтверджується наявними у матеріалах справи документальними свідоцтвами.
Судові рішення також мотивовані тим, що для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів відповідно до положень Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, мають надаватися лише оригінали документів, у зв`язку з чим висновки експертів № 16/19 від 11.03.2019, № 15/19 від 11.03.2019, № 19/19 від 11.03.2019 та № 18/19 від 11.03.2019, подані на підтвердження обставин непідписання позивачами оскаржуваного рішення, оформленого у вигляді протоколу, та статуту, не є належними доказами.
Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновків про вжиття судом першої інстанції усіх можливих заходів з метою призначення судової почеркознавчої експертизи, яка з незалежних від суду обставин так і не була проведена.
Так, у своєму рішення Північний апеляційний господарський звернув увагу на те, що третьою особою до суду першої інстанції подавалося клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи із зазначенням при цьому про готовність заявника сплатити витрати за проведення експертизи та надати для проведення дослідження оригінали статуту та протоколу. За наслідками підготовчого засідання, проведеного 10.01.2020, суд першої інстанції ухвалив викликати для участі у судовому засіданні особисто позивачів для відбору експериментальних зразків підписів, явку у судове засідання визнати обов`язковою, зобов`язати позивачів надати до суду вільні зразки підписів, повторно запропонувати позивачам у строк подати до суду письмові пояснення щодо клопотання третьої особи про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, перелік запитань, роз`яснення яких потребує висновку експерта, перелік експертів або експертних установ, яким доручити проведення експертизи. Представник позивача у свою чергу підтримав викладену у поясненнях від 13.02.2020 позицію щодо неможливості проведення експертизи за копіями документів (на підтвердження надано відповідь Кропивницького відділення КНДІСЕ на адвокатський запит) та просив відмовити в задоволенні клопотання третьої особи про призначення експертизи. Адвокатом позивачів також повідомлено суду про обізнаність довірителя про визнання їх явки до суду обов`язковою та витребування у них вільних зразків підписів, проте причини невиконання ухвали суду в зазначеній частині йому невідомі.
При цьому суд апеляційної інстанції взяв до уваги те, що клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи станом на дату прийняття апеляційним господарським судом рішення жодною із сторін не подавалось.
Суд першої інстанції також відзначив, що визнання недійсним статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфундамент" є передчасною вимогою без визнання факту недійсності рішення загальних зборів учасників, якими було затверджене таку редакцію, а суд апеляційної інстанції вказав, що позивачами не подано жодних доказів на підтвердження обставин їх відсутності на території України 25.03.2014 (дата затвердження статуту).
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що відсутність позивачів на території України, на підтвердження чого позивачами подано лист Державної прикордонної служби України від 29.05.2019 № 0.184-19180/0/15-19, не може бути достатнім доказом для задоволення вимог про визнання недійсним рішення, оформленого протоколом № 7 від 12.08.2015, за обставин вчинення позивача дій, які свідчать про погодження обрання ОСОБА_3 директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфундамент".
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2020 у справі № 910/3434/19 на підставі пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: порушення судами норм процесуального права - вимог статей 7, 45, 73, 86, 98, 99, 102 та частини четвертої статті 191 Господарського процесуального кодексу України.
Так, скаржники зазначають, що суди попередніх інстанцій передчасно дійшли висновку, що оспорювана редакція статуту та прийнятий на загальних зборах протокол відповідає дійсному волевиявленню позивачів, оскільки Законом України "Про господарські товариства" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) імперативно передбачено, що підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) господарського товариства є позбавлення учасника (акціонера) товариства можливості взяти участь у загальних зборах.
Позивачі вважають, що суд першої інстанції, посилаючись на неможливість подання сторонами оригіналів оскаржуваного рішення та статуту, не вжив усіх заходів для повного та всебічного встановлення обставин справи шляхом витребування оригіналів таких документів у районної державної адміністрації для проведення судової почеркознавчої експертизи. Судом апеляційної інстанції, за поясненнями позивачів, взагалі не розглянуто клопотання позивачів про призначення судової почеркознавчої експертизи, яке надійшло до суду 25.10.2020 (до прийняття оскаржуваної постанови).
Позивачі також наголошують, що судами попередніх інстанцій не надано правової оцінки такому письмовому доказу як листу Державної прикордонної служби України від 29.05.2019 № 0.184-19180/0/15-19-Вих, який підтверджує знаходження позивачів за межами України 12.08.2015, а також наявній у матеріалах справи заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфундамент" про визнання позову.
18.02.2021 до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_3 на касаційну скаргу, надісланий засобами поштового зв`язку 15.02.2021, у якому він просить у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити повністю, постановлені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін, а 24.02.2021 - позивачами подано відповідь на відзив третьої особи.
Інші учасники своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористались.
Склад суду у даній справі визначений згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 08.12.2020.
У судове засідання, призначене на 18.03.2021, з`явився представник третьої особи. Позивачі та відповідач (їх представники) не з`явилися, були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання. З огляду на те, що участь позивачів та відповідача (їх представників) у судовому засіданні не є обов`язковою, колегією суддів прийнято рішення про проведення судового засідання за їх відсутності.
Розгляд клопотань.
17.03.2021 до Верховного Суду надійшла заява представника третьої особи про залишення касаційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без розгляду на підставі частини третьої статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Так, ОСОБА_3 вважає, що поданий позивачами позов має очевидно штучний характер, оскільки:
1. ОСОБА_1 є позивачем у даній справі та керівником відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфундамент",
2. адвокат Нікіташ С.П. одночасно представляє інтереси позивачів у справі № 910/3434/19 та інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфундамент" у справі № 572/5000/19,
3. адвокат Сікач О.М. представляв інтереси позивачів при вчиненні реєстраційних дій та представляє інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфундамент" у справі № 910/3434/19.
При цьому причиною такого позову, як припускає третя особа, є незадовільний фінансовий стан ОСОБА_1 .
Згідно положеннями частини першої, другої і третьої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Таким чином, статтею 43 Господарського процесуального кодексу України не визначено жодних критеріїв штучного позову, у зв`язку з чим штучний позов є оціночною категорією.
У свою чергу частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У частині другій статті 4 Господарського процесуального кодексу України зазначається, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення прав чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звертається з таким позовом. При цьому реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб`єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або охоронюваних законом інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.
У свою чергу суд перевіряє доводи позивача і, в залежності від встановленого, вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Судами попередніх інстанцій було надано повну оцінку змісту порушеного права позивачів, підставам їх позову та обраному способу захисту, а висновок про штучний характер позову не може ґрунтуватися виключно на припущеннях третьої особи.
Враховуючи викладене, Верховний Суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви представника третьої особи та залишення касаційної скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2020 у справі № 910/3434/19 без розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
В силу вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.