ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2021 року
м. Київ
справа № 234/7453/17
провадження № 51-5423 км 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів Маринича В.К., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря
судового засідання Крота І.М.,
прокурора Гошовської Ю.М.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Косинського В.І. (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженого на ухвалу Донецького апеляційного суду від 11 липня 2019 року стосовно
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Добропілля Донецької області,
який проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Краматорського міського суду Донецької області від 25 травня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_2 за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією всього майна, яке є його майном.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 11 липня 2019 року вказаний вирок суду першої інстанції стосовно:
- ОСОБА_1 - залишено без змін;
- ОСОБА_2 - скасовано, а кримінальне провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України закрито у зв`язку зі смертю останнього.
Судові рішення стосовно ОСОБА_2 у касаційному порядку не оскаржуються.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 07 квітня 2017 року, за попередньою змовою з ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з метою заволодіння чужим майном, незаконно проник до будинку АДРЕСА_2, де вчинив розбійний напад на ОСОБА_3, заподіявши потерпілому тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя та здоров`я, та заволодівши його майном на загальну суму 1 166 грн 35 коп.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, які її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції через неповноту досудового та судового слідства, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить її скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги засуджений мотивує тим, що:
- під час досудового та судового слідства не підтверджено факт його перебування в стані алкогольного сп`яніння під час вчинення злочину;
- матеріали кримінального провадження не містять доказів його винуватості, суд першої інстанції неправильно кваліфікував вчинені ним дії;
- судовий розгляд в суді апеляційної інстанції проведено без залучення перекладача;
- суд апеляційної інстанції не забезпечив його право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження;
- не перевірено судом апеляційної інстанції заяви ОСОБА_2 про застосування до нього під час досудового слідства фізичного та психологічного тиску;
- під час апеляційного провадження в суді апеляційної інстанції не досліджено повторно докази та безпідставно замінено склад суду;
- ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
На касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 прокурором подано письмове заперечення, в якому він просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Захисник та засуджений підтримали подану скаргу, просили її задовольнити, скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Прокурор заперечив проти касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Положенням ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Статтею 438 КПК України передбачено, що неповнота досудового розслідування та судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, перегляду в касаційному порядку не підлягають, а отже, при касаційному розгляді кримінального провадження колегія суддів касаційного суду виходить із фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених судом.
Доводи засудженого ОСОБА_1 про неналежну оцінку показань потерпілого, висновків експертів стосуються переоцінки доказів, неповноти досудового розслідування та судового слідства й не є предметом касаційного перегляду в розумінні ст. 438 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За змістом ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Згідно зі ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.
У поданій касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 ставить питання щодо відсутності доказів його винуватості та неправильної кваліфікації вчинених ним дій за ч. 3 ст. 187 КК України.
Проте зазначені доводи Суд уважає такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та вимогах кримінального й кримінального процесуального законів.
Так, при перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, та правильність кваліфікації його дій за даною нормою кримінального закону судом зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, про що у судовому рішенні наведено докладні мотиви.
Той факт, що засуджений ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_2 проник до житла ОСОБА_3, де вчинив розбійний напад на потерпілого, заподіявши останньому тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя та здоров`я, та заволодів його майном, підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_3 та даними, що містяться в протоколах огляду місця події і предметів, пред`явлення осіб для впізнання, слідчих експериментів, висновках судово-медичних та товарознавчої експертиз, речовими доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_3 показав, що 07 квітня 2017 року до його будинку АДРЕСА_2 проникли двоє осіб - ОСОБА_1 та, як йому у подальшому стало відомо - ОСОБА_2 ОСОБА_2 вимагав у нього грошові кошти та наніс йому дерев`яною палицею приблизно 10 ударів по голові, обличчю та ногах, від чого він втратив свідомість. У той час, коли ОСОБА_2 наносив йому удари, ОСОБА_1 знаходився у будинку. Коли він отямився, то залишив будинок, проте згодом, повернувшись до будинку, виявив відсутність його речей.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 259 від 15 травня 2017 року в ОСОБА_3 виявлено: дві забиті рани в області волосяної частини голови, які утворились від двох впливів тупих предметів і відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягло за собою короткочасний розлад здоров`я; синці і садна обличчя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Під час досудового розслідування ОСОБА_1 добровільно видав мобільний телефон "Samsung" GTE-1200 M, який належить потерпілому ОСОБА_3, що підтверджується протоколом огляду предмету від 08 квітня 2017 року, та який було визнано речовим доказом.
Порушень процесуального порядку збирання наведених у вироку доказів за матеріалами провадження не встановлено та судом правильно вирішено питання про їхню належність і допустимість, з дотриманням вимог статей 85-87, 89, 94, 95 КПК України.