Постанова
іменем України
16 березня 2021 року
м. Київ
справа № 487/1637/18
провадження № 51-5762км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Лагнюка М.М., Маринича В.К.,
за участю:
секретаря судового засідання Кулініч К.С.,
прокурора Єременка М.В.,
засудженої ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 лютого 2019 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017150030004548, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 ), раніше судимої 26 січня 2015 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді штрафу у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 грн),
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 лютого 2019 рокуОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік і покладенням на неї обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Миколаївський апеляційний суд ухвалою від 17 вересня 2020 року змінив вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 в частині призначення покарання за сукупністю злочинів та виключив з мотивувальної та резолютивної частин вироку посилання суду на застосування положень ч. 4 ст. 70 КК.
В решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватою у тому, що 10 листопада 2017 року близько 8 години, реалізуючи злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою власного незаконного збагачення, перебуваючи біля торгівельного кіоску НОМЕР_1 , розташованого на перехресті АДРЕСА_2, скориставшись тимчасовою відсутністю уваги з боку потерпілої та сторонніх осіб, шляхом вільного доступу з прилавку таємно викрала майно потерпілої ОСОБА_2 на загальну суму 14874,60 грн, спричинивши останній матеріальну шкоду на зазначену суму.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, які її подала
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції (далі - прокурор), посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить змінити судові рішення щодо ОСОБА_1 та призначити їй покарання за ч. 1 ст. 185 КК у виді обмеження волі на строк два роки і на підставі ст. ст. 75, 76 КК звільнити її від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік та покладенням на неї відповідних обов`язків.
На думку прокурора, апеляційний суд при призначенні покарання ОСОБА_1 не дотримався вимог ч. 1 ст. 5 КК. Зокрема, прокурор зазначає про те, що, переглядаючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд мав призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 185 КК в редакції Закону України № 2617-VIIIвід 22 листопада 2018 року, яким законодавцем було пом`якшено кримінальну відповідальність за вказаною статтею та не передбачено у санкції частини першої такого виду покарання, як позбавлення волі.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Єременко М.В. підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Засуджена ОСОБА_1 заперечувала щодо задоволення касаційної скарги.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора Єременка М.В. та засудженої ОСОБА_1 , перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню на таких підставах.
Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин (ч. 1 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі -КПК)).