Постанова
Іменем України
22 березня 2021 року
м. Київ
справа № 199/4777/18-ц
провадження № 61-19666 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач)., Коломієць Г. В.,
Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
представник позивача - ОСОБА_2 ;
відповідач - ОСОБА_3 ;
представник відповідача - ОСОБА_4
третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Євчук Ірина Леонідівна;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня
2020 року у складі судді Остапенко Н. Г. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Деркач Н. М., Пищиди М. П.
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Євчук І. Л., про встановлення факту родинних відносин та зміну черговості одержання права на спадкування.
Позовна заява мотивована тим, що вона є племінницею ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Через непорозуміння з донькою померлого,
як спадкоємцем першої черги, розбіжності у написанні прізвища, яка виникла
у результаті довільного перекладу її прізвища з російської мови на українську мову особами, які здійснювали видачу документів, вона позбавлена можливості у подальшому оформити свої спадкові права після його смерті.
Позивач вважала, що має право на спадкування зі спадкоємцем першої черги ОСОБА_3, хоча сама є спадкоємцем другої черги за правом представлення після смерті своєї матері ОСОБА_6, яка померла
ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки саме вона, протягом семи років допомагала по господарству ОСОБА_5, купувала йому ліки та продукти харчування. ОСОБА_3 стосунки з батьком не підтримувала, не опікалась ним, проживає за межами України, залишивши його у безпорадному стані, а відтак відповідно до частини другої статті 1259 ЦК України вона має право на спадкування за законом разом із спадкоємцем першої черги.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд встановити факт родинних відносин між нею та померлим ОСОБА_5, як племінниці та дядька; змінити черговість одержання права на спадкування, визнавши за спадкоємцем за законом другої черги ОСОБА_1 право на спадкування після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із спадкоємцем першої черги ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня
2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відсутні правові підстави для встановлення факту родинних відносин, оскільки позивачем не надано доказів неможливості встановлення такого факту у позасудовому порядку. Також ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами наявність юридичних фактів у їх сукупності, зокрема, безпорадного стану спадкодавця, за наявності яких у позивача могло виникнути право на зміну черговості спадкування з підстав, передбачених частиною другою статті 1259 ЦК України. Самі по собі обставини похилого віку спадкодавця, вікові захворювання та допомога останньому по господарству не можуть бути підставами для висновку, що він знаходився у безпорадному стані.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2020 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судом першої інстанції вірно з`ясовані фактичні обставини справи та надана належна правова оцінка. ОСОБА_1 не надано суду доказів неможливості виправлення помилки у написанні її прізвища у свідоцтві про шлюб у позасудовому порядку, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову у частині встановлення факту родинних відносин. Також позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність усіх юридичних фактів у їх сукупності, зокрема, безпорадного стану спадкодавця, за наявності яких у ОСОБА_1 могло виникнути право на зміну черговості одержання права на спадкування з підстав, передбачених частиною другою статті 1259 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 15 січня 2021 року касаційне провадження у зазначеній справі відкрито
та витребувано її з суду першої інстанції.
У січні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 мотивована тим, що судом судом не дослідженно усі докази у справі та не встановленообставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи, зокрема, не оглянуто оригінал медичної картки померлого ОСОБА_5 .
Для підтвердження безпорадного стану ОСОБА_5 позивачем було заявлено клопотання про проведення судово-медичної експертизи, яке відхилено судами першої та апеляційної інстанцій. Крім того, рішення суду першої інстанції ухвалено за відсутності ОСОБА_1 та її представника, неповідомлених належним чином про дату час та місце судового засідання, позбавивши можливості позивача реалізувати права, передбачені у статті
43 ЦПК України, що є підставою для скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд відповідно пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У лютому 2021 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 надійшов відзив на касаційну скаргу представника
ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та додаткові пояснення, у яких зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими і підстави для їх скасування відсутні.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Амур-Нижньодніпровським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 198
(том 1, а. с.9).
ОСОБА_3 є спадкоємцем першої черги після смерті свого батька ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_1 є спадкоємцем другої черги за правом представлення після смерті свого дядька ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки
її мама - ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_5, який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулись ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 та 01 червня 2018 року його дочка (том 1, а. с. 60,68).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які