Постанова
Іменем України
22 березня 2021 року
м. Київ
справа № 757/43966/16-ц
провадження № 61-19254св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Факти та коментарі", ОСОБА_2,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Панченка Олександра Віталійовича на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 07 травня 2019 року у складі судді Новака Р. В. та постанову Київського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Мараєвої Н. Є., Заришняк Г. М., Рубан С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Факти та коментарі" (далі - ТОВ "РГ "Факти та коментарі"), ОСОБА_2 про захист честі та ділової репутації, визнання недостовірною розповсюдженої інформації та її спростування.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 07 травня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач повторно не з`явився в судове засідання, не повідомив про причини своєї неявки та не подав заяви про розгляд справи за його відсутності.
Постановою Київського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 07 травня 2019 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що позивач повторно не з`явився в судове засідання, свого представника в суд не направив, підстави для чергового відкладення розгляду справи були відсутні, а тому місцевий суд дійшов правильного висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
У жовні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Панченко О. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 07 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року, асправу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що ні позивач, ні його представник не були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому в місцевого суду не було підстав для залишення позову без розгляду. В матеріалах справи відсутні відомості щодо належного повідомлення позивача про судове засідання, призначене на 18 травня 2018 року, судова повістка повернулася без вручення (а. с. 94). ОСОБА_1 лише один раз був належним чином повідомлений про розгляд справи, призначений на 07 травня 2019 року, проте в день розгляду справи суду не було відомо про причину його неявки, а тому суд повинен був перенести розгляд справи на іншу дату, повторно повідомивши про це позивача.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Штелик С. П. від 27 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Печерського районного суду міста Києва.
20 грудня 2019 року справа № 757/43966/16-ц надійшла до Верховного Суду.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду від 10 грудня 2020 року у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Штелик С. П. призначений повторний автоматизований розподіл цієї справи.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 грудня 2020 року справу № 757/43966/16-ц передану судді-доповідачеві Стрільчуку В. А.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги).
Встановлено, що у вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ "РГ "Факти та коментарі", ОСОБА_2 про захист честі та ділової репутації, визнання недостовірною розповсюдженої інформації та її спростування.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 16 вересня 2016 року в складі судді Васильєвої Н. П. відкрито провадження в цій справі.
На підставі розпорядження керівника апарату Печерського районного суду міста Києва Ліннік Н. В. від 29 вересня 2017 року у зв`язку з перебуванням судді Васильєвої Н. П. на довготривалому лікуванні призначений повторний автоматичний розподіл цієї справи та передано її судді Новаку Р. В.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 29 вересня 2017 року у складі судді Новака Р. В. справу № 757/43966/16-ц прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18 травня 2018 року.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників процесу розгляд справи відкладено на 20 листопада 2018 року.
Представник ОСОБА_1 - Панченко О. В., яка діяла на підставі довіреності, виданої 07 вересня 2016 року, була належним чином повідомлена про день та час судового засідання, призначеного на 20 листопада 2018 року, що підтверджується її розпискою (а. с. 96). Крім того, інший представник позивача - ОСОБА_5, яка діяла на підставі цієї ж довіреності, також була повідомлена про розгляд справи, призначений на вказаний день, про що свідчить подана нею суду заява про відкладення розгляду справи (а. с. 102).
У зв`язку з неявкою в судове засідання, призначене на 20 листопада 2018 року, всіх учасників процесу розгляд справи відкладено на 07 травня 2019 року.
Позивач був належним чином повідомлений про день та час судового засідання, призначеного на 07 травня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 107).
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).