Постанова
Іменем України
15 березня 2021 року
м. Київ
справа № 208/4556/17
провадження № 61-17357св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "Надра" в особі філії публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра" Дніпропетровського регіонального управління,
треті особи: приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу Красношлик Лариса Леонідівна, Реєстраційна служба Дніпродзержинського міського управління юстиції, Служба у справах дітей Кам`янської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3, на рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 січня 2019 року у складі судді Ізотова В. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 20 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Макарова М. О.,. Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра" в особі філії публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра" Дніпропетровського регіонального управління (далі - ПАТ КБ "Надра"), треті особи: приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу Красношлик Л. Л., Реєстраційна служба Дніпродзержинського міського управління юстиції, Служба у справах дітей Кам`янської міської ради, про зняття заборони відчуження нерухомого майна на підставі нікчемності іпотечного договору.
Позов мотивовано тим, що 02 жовтня 2002 року ОСОБА_1 набув право власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу № ВАВ № 521817.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у нього із ОСОБА_5 народилась дочка - ОСОБА_6 . Реєстрацію місця проживання ОСОБА_6 було здійснено у його квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
12 липня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Надра" було укладено іпотечний договір від 12 грудня 2007 року № 8/2007/840-МК43/33, посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Красношлик Л. Л., згідно з умовами якого іпотекодавець на забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором від 12 грудня 2007 року № 8/2007/840-МК43/33 передав в іпотеку вказану квартиру та майновий комплекс.
На підставі іпотечного договору на нерухоме майно позивача, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 79,8 кв. м, приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Красношлик Л. Л. було накладено обмеження щодо заборони відчуження нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 6214261 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та здійснена реєстрація у Державному реєстрі іпотек за реєстраційним номером 6213403 на вищевказану квартиру та майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 218, 7 кв. м.
На думку позивача, дії відповідача по укладенню договору іпотеки є неправомірними, а обтяження заборони відчуження нерухомого майна незаконне, так як, по-перше, кредитний договір від 12 грудня 2007 року № 8/2007/840-МК43/33 ним не укладався, мав місце лише договір позики, по-друге, оскільки на час укладення договору іпотеки у квартирі, що є предметом іпотеки, проживала малолітня дочка - ОСОБА_6 , то при укладенні договору іпотеки позивач мав надати нотаріусу, а останній повинен був вимагати у позивача надання дозволу органу опіки та піклування на укладання договору іпотеки, що підлягає нотаріальному посвідченню. Оскільки вказаний дозвіл позивачем не отримувався та нотаріусу не надавався, то договір іпотеки суперечить правам та інтересам малолітньої ОСОБА_6 та є нікчемним.
ОСОБА_1 , з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати недійсним договір іпотеки від 12 грудня 2007 року № 8/2007/840-МК43/33, укладений між ним та відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра", правонаступником якого є ПАТ КБ "Надра", посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Красношлик Л. Л., та зареєстрований в реєстрі за № 3261, зняти заборону відчуження квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 79,8 кв.м, накладену у зв`язку з посвідченням вказаного іпотечного договору і виключити відповідні записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 січня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що права малолітньої особи під час укладення договору іпотеки від 12 грудня 2007 року № 8/2007/840-МК43/33 порушені не були, правових підстав для витребування нотаріусом дозволу органу опіки та піклування на посвідчення правочину не було, що тягне за собою відмову у визнанні вказаного правочину недійсним та знятті заборони відчуження предмета іпотеки з виключенням відповідних записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 січня 2019 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
19 вересня 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 січня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 серпня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не повно з`ясовано усі фактичні обставини справи та не досліджено і не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, крім того, суди не сприяли повному, об`єктивному та неупередженому розгляду справи, оскільки, на думку заявника, передача нерухомості в іпотеку відбулася всупереч вимогам статті 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей" без попередньої згоди органу опіки та піклування, спірний договір не відповідає вимогам статті 203 ЦК України. Заявник вважає, що на підставі статті 215 ЦК України спірний договір іпотеки підлягає визнанню недійсним, як такий, що порушує майнові права малолітніх дітей, що узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеному у постанові від 01 липня 2015 року у справі № 6-396цс15.
Доводи інших учасників справи
16 жовтня 2019 року приватний нотаріус Кам?янського міського нотаріального округу Красношлик Л. Л. через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду відзив, у якому просить у задоволенні касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 відмовити, а рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 січня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 серпня 2019 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
У листопаді 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX"Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 січня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 серпня 2019 рокуздійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Встановлені обставини справи
02 жовтня 2002 року ОСОБА_1 набув право власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу № ВАВ № 521817.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 із ОСОБА_5 народилась дочка - ОСОБА_6 . Реєстрацію місця проживання ОСОБА_6 було здійснено у його квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
12 липня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Надра" було укладено іпотечний договір від 12 грудня 2007 року № 8/2007/840-МК43/33, посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Красношлик Л. Л., згідно з умовами якого іпотекодавець на забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором від 12 грудня 2007 року № 8/2007/840-МК43/33 передав в іпотеку вказану квартиру та майновий комплекс.
На підставі іпотечного договору на нерухоме майно позивача, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 79,8 кв. м, приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Красношлик Л. Л. було накладено обмеження щодо заборони відчуження нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 6214261 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та здійснена реєстрація у Державному реєстрі іпотек за реєстраційним номером 6213403 на вищевказану квартиру та майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 218, 7 кв. м.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права
За статтею 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 ЦК України.