ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 927/791/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Мамалуя О. О., Студенця В. І.,
за участю секретаря судового засідання Низенко В. Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Челайн медіа груп"
на рішення Господарського суду Чернігівської області
у складі судді Федоренко Ю. В.
від 30 червня 2020 року
та на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Яковлєва М. Л., Куксова В. В., Шаптали Є. Ю.
від 12 січня 2021 року
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Челайн медіа груп"
про захист ділової репутації юридичної особи та спростування недостовірної інформації
за участю представників:
позивача: Йовенко О. В.
відповідача: Постой О. В.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14" звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Челайн медіа груп", у якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 18 січня 2019 року просило:
1) визнати недостовірною і такою, що завдає шкоди діловій репутації Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14", інформацію, поширену у мережі Інтернет, розміщену на вебсайті Товариства з обмеженою відповідальністю "Челайн Медіа Груп" "ЧеLine/Челайн - чесні новини" (режим доступу: https: //cheline.com.ua), а саме:
- ІНФОРМАЦІЯ_10 о 16:42 у інформаційній статті під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_9", (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в частині того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14" є фактичним монополістом в асфальтній роботі;
- ІНФОРМАЦІЯ_2 о 11:38 у інформаційній статті під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_13" (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_3 ), в частині того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14" є підконтрольним меру дорожнім монополістом; Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14" здійснює багатомільйонний дерибан міського бюджету; засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14" є діловий партнер мера Чернігова ОСОБА_4 - ОСОБА_8; ОСОБА_3 тривалий час був підписантом в "ШБУ - 14"; в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14" ОСОБА_4 вчиняв певні дії, що у тексті статті викладено наступним чином: "До речі, раніше ремонтом доріг і між дворових проїздів займалося "Комунальне шляхо-будівельне підприємство". Але ОСОБА_4 знищив це підприємство і завів на солоденькі багатомільйонні підряди свою фірму. Окрім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14" пасеться не лише в міській казні. ОСОБА_4 домовився про "співпрацю" й з іншими структурами. Одне з найбільш корумпованих управлінь Чернігівської ОДА (управління капітального будівництва) замовило робіт у "ШБУ-14" на понад 50 мільйонів гривень. Служба автомобільних доріг області уклала договір із підконтрольною мером фірмою на 135 мільйонів гривень. Для Комунального підприємства "Чернігівводокана" "ШБУ-14" майже за 2 мільйони виконувало роботи по відновленню асфальтобетонного покриття після ремонту колектора. Навіть через освітян вийшло перегнати майже півмільйона гривень. "ШБУ-14" на замовлення управління освіти міської ради відремонтувало дорожнє покриття біля колегіуму № 11". Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14" є фірмою ОСОБА_4; Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14" є підконтрольною мером фірмою; Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14" обкрадає чернігівців, висмоктуючи бюджет; за фактами розкрадання бюджетних коштів службовими особами ТОВ "ШБУ-14" відкрито кілька кримінальних проваджень;
- ІНФОРМАЦІЯ_15 о 13:16 у інформаційній статті під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_4 " (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_5) в частині того, що у діях Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14", яке пов`язують із Чернігівським міським головою ОСОБА_4 наявна корупційна складова, пов`язана з монопольним освоєнням мільйонів з міської казни Чернігова на ремонт доріг;
- ІНФОРМАЦІЯ_16 о 17:35 у інформаційній статті під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_14" (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_6) в частині того, що: Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14" є монополістом.
- ІНФОРМАЦІЯ_17 о 17:50 у інформаційній статті під заголовком " ІНФОРМАЦІЯ_7 " (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_8) в частині того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14" пов`язане з Чернігівським міським головою ОСОБА_4 ; Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14" монопольно освоює сотні мільйонів гривень бюджетних коштів;
2) зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Челайн медіа груп" не пізніше наступного дня після набрання законної сили рішенням суду спростувати недостовірну та таку, що завдає шкоди діловій репутації Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14", інформацію шляхом опублікування на головній сторінці офіційного вебсайту Товариство з обмеженою відповідальністю "Челайн медіа груп" (https://cheline.com.ua/) повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію повного тексту такого рішення.
Позовні вимоги з посиланням на частину другу статті 124 Конституції України та статтю 277 Цивільного кодексу України мотивовані тим, що розміщена відповідачем на своєму офіційному сайті зазначена інформація містить фактичні твердження стосовно позивача, є недостовірною, дискредитує Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14", принижує його ділову репутацію, знижує його престиж та довіру до його діяльності.
2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Челайн медіа груп" зареєстроване як засіб масової інформації (свідоцтво № ЧГ 577-226Р від 08 червня 2016 року).
Інтернет портал новин "ЧеLine/Челайн - чесні новини. Новини Чернігова" © Copyright 2016, http://cheline.com.ua (Інформаційний портал "Челайн") використовується Товариством з обмеженою відповідальністю "Челайн медіа груп" для здійснення журналістської діяльності та висвітлення суспільно-політичної, культурної та соціально-корисної інформації.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Челайн медіа груп" розмістило у мережі Інтернет на вебсайті "ЧеLine/Челайн-чесні новини" (режим доступу: https://cheline.com.ua) (далі - вебсайт) наступні публікації:
- ІНФОРМАЦІЯ_10 о 16:42 публікацію під заголовком " ІНФОРМАЦІЯ_9 ", режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (далі по тексту - публікація від ІНФОРМАЦІЯ_10 );
- ІНФОРМАЦІЯ_2 об 11:38 публікацію під заголовком " ІНФОРМАЦІЯ_13", режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі по тексту - публікація від ІНФОРМАЦІЯ_2);
- ІНФОРМАЦІЯ_15 о 13:16 публікацію під заголовком " ІНФОРМАЦІЯ_4 ", режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_5, (далі по тексту - публікація від ІНФОРМАЦІЯ_15);
- ІНФОРМАЦІЯ_16 о 17:35 публікацію під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_14", режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_6 (далі по тексту - публікація від ІНФОРМАЦІЯ_16);
- ІНФОРМАЦІЯ_17 о 17:50 публікацію під заголовком " ІНФОРМАЦІЯ_7 ", режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_8 (далі по тексту - публікація від ІНФОРМАЦІЯ_17).
У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14" звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Челайн медіа груп", у якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 18 січня 2019 року просило: визнати недостовірною і такою, що завдає шкоди діловій репутації Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14", інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_15, ІНФОРМАЦІЯ_16 та ІНФОРМАЦІЯ_17 у зазначених вище публікаціях, а також просило зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Челайн медіа груп" не пізніше наступного дня після набрання законної сили рішенням суду спростувати недостовірну та таку, що завдає шкоди діловій репутації Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14", інформацію шляхом опублікування на головній сторінці офіційного вебсайту Товариства з обмеженою відповідальністю "Челайн медіа груп" (https://cheline.com.ua/) повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію повного тексту такого рішення.
За твердженням позивача відповідач у зазначених публікаціях поширив недостовірну інформацію, яка порочить ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління №14", а саме:
1) у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_10 була поширена недостовірна інформація про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14" є фактичним монополістом в асфальтній роботі;
2) у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_2 була поширена недостовірна інформацію про те, що:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14" є підконтрольним меру дорожнім монополістом;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14" здійснює багатомільйонний дерибан міського бюджету;
- засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14" є діловий партнер мера Чернігова ОСОБА_4 - ОСОБА_8;
- ОСОБА_3 тривалий час був підписантом в "ШБУ - 14";
- в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14" ОСОБА_4 вчиняв певні дії.
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14" є фірмою ОСОБА_4;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14" є підконтрольною мером фірмою;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14" обкрадає чернігівців, висмоктуючи бюджет;
- за фактами розкрадання бюджетних коштів службовими особами Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14" відкрито кілька кримінальних проваджень;
3) у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_15 була поширена недостовірна інформація про те, що у діях Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14", яке пов`язують із Чернігівським міським головою ОСОБА_4, наявна корупційна складова, пов`язана з монопольним освоєнням мільйонів з міської казни Чернігова на ремонт доріг;
4) у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_16 була поширена недостовірна інформація про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14" є монополістом;
5) у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_17 була поширена недостовірна інформація про те, що:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14" пов`язане з Чернігівським міським головою ОСОБА_4 ;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14" монопольно освоює сотні мільйонів гривень бюджетних коштів.
3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.
Справа № 927/791/18 розглядалася господарськими судами неодноразово.
Господарський суд Чернігівської області рішенням від 30 червня 2020 року, ухваленим за результатами нового розгляду справи та залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12 січня 2021 року, позов задовольнив частково: визнав недостовірною і такою, що завдає шкоди діловій репутації Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14" інформацію, поширену у мережі Інтернет, розміщену на вебсайті Товариства з обмеженою відповідальністю "Челайн Медіа Груп" "ЧеLine/Челайн-чесні новини" (режим доступу: https: //cheline.com.ua):
- ІНФОРМАЦІЯ_10 о 16:42 в інформаційній статті під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_9", (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в частині того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14" є фактичним монополістом в асфальтній роботі;
- ІНФОРМАЦІЯ_2 об 11:38 в інформаційній статті під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_13" (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_3 ), в частині того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14" є підконтрольним меру дорожнім монополістом, здійснює багатомільйонний дерибан міського бюджету; ОСОБА_3 тривалий час був підписантом в "ШБУ - 14"; в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14" ОСОБА_4 вчиняв певні дії, що у тексті статті викладено наступним чином: "До речі, раніше ремонтом доріг і міждворових проїздів займалося Комунальне шляхо-будівельне підприємство. Але ОСОБА_4 знищив це підприємство і завів на солоденькі багатомільйонні підряди свою фірму. Окрім того, ТОВ "ШБУ 14" пасеться не лише в міській казні. ОСОБА_4 домовився про "співпрацю" й з іншими структурами. Одне з найбільш корумпованих управлінь Чернігівської ОДА (управління капітального будівництва) замовило робіт у "ШБУ-14" на понад 50 мільйонів гривень. Служба автомобільних доріг області уклала договір із підконтрольною мером фірмою на 135 мільйонів гривень. Для комунального підприємства "Чернігівводоканал" "ШБУ-14" майже за 2 мільйони виконувало роботи по відновленню асфальтобетонного покриття після ремонту. Навіть через освітян вийшло перегнати майже півмільйона гривень. "ШБУ-14" на замовлення управління освіти міської ради відремонтувало дорожнє покриття біля колегіуму № 11"; Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14" є фірмою ОСОБА_4, є підконтрольною мером фірмою, обкрадає чернігівців, висмоктуючи бюджет;
- ІНФОРМАЦІЯ_15 о 13:16 в інформаційній статті під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_4 " (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_5) в частині того, що у діях Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14", яке пов`язують із Чернігівським міським головою ОСОБА_4, наявна корупційна складова, пов`язана з монопольним освоєнням мільйонів з міської казни Чернігова на ремонт доріг;
- ІНФОРМАЦІЯ_16 о 17:35 в інформаційній статті під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_14" (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_6) в частині того, що: Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14" є монополістом;
- ІНФОРМАЦІЯ_17 о І7:50 в інформаційній статті під заголовком " ІНФОРМАЦІЯ_7 " (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_8) в частині того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14" пов`язане з Чернігівським міським головою ОСОБА_4 та монопольно освоює сотні мільйонів гривень бюджетних коштів.
Зобов`язав Товариство з обмеженою відповідальністю "Челайн медіа груп" не пізніше наступного дня після набрання законної сили рішенням суду спростувати недостовірну інформацію шляхом опублікування на головній сторінці офіційного вебсайту Товариства з обмеженою відповідальністю "Челайн медіа груп" (https://cheline.com.ua/) повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію повного тексту такого рішення.
При цьому суд відмовив у задоволенні позову в частині визнання недостовірною і такою, що завдає шкоди діловій репутації позивача інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_2 об 11:38 у мережі Інтернет у інформаційній статті під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_13", розміщеній на вебсайті Товариства з обмеженою відповідальністю "Челайн медіа груп" "ЧеLine/Челайн - чесні новини" (режим доступу: https://cheline.com.ua) (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_3 ), в частині того, що: "за фактами розкрадання бюджетних коштів службовими особами ТОВ "ШБУ-14" відкрито кілька кримінальних проваджень", "засновником ТОВ "ШБУ-14" є діловий партнер мера Чернігова ОСОБА_4 - ОСОБА_8 ".
Також суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Челайн медіа груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління № 14" 10 572 грн судового збору, 18 000 грн витрат за проведення судової лінгвістичної експертизи та 26 000 грн витрат на послуги адвоката.
В частині задоволення позовних вимог судові рішення мотивовані тим, що поширена відповідачем спірна інформація стосується позивача, виражена у формі тверджень, не є оціночними судженнями, що підтверджується висновком судової лінгвістичної експертизи № 056/118-1 від 26 квітня 2019 року, у тексті публікацій зі спірною інформацією відсутні гіперпосилання на першоджерела цієї інформації, інформація є недостовірною (відповідач не довів належними та допустимими доказами достовірність спірної інформації) та завдає немайнову шкоду позивачу, формує негативну оцінку читача щодо підприємницької діяльності позивача, знижує його престиж, принижує його ділову репутацію, дає хибне уявлення та підриває довіру суспільства про діяльність позивача.
Суди дійшли висновку про те, що заявлений позивачем спосіб спростування недостовірної інформації шляхом опублікування на головній сторінці офіційного веб-сайту позивача повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію повного тексту такого рішення, відповідає положенням частин шостої та сьомої статті 277 Цивільного кодексу України та узгоджується з принципами справедливості, добросовісності та розумності, закріпленими у пункті 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що
- поширена відповідачем у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_2 інформація про те, що засновником позивача є діловий партнер мера Чернігова ОСОБА_4 - ОСОБА_8 є достовірною, оскільки сторони не заперечують той факт, що ОСОБА_8 є засновником позивача, інформація підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та ця інформація не порушує права і охоронювані законом інтереси позивача, оскільки стосується ділових (партнерських) стосунків фізичних осіб: ОСОБА_8 та ОСОБА_4
- поширена відповідачем у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_2 інформація про те, що "за фактами розкрадання бюджетних коштів службовими особами ТОВ "ШБУ-14" відкрито кілька кримінальних проваджень", відповідає дійсності, оскільки підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Челайн медіа груп" просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 30 червня 2020 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 січня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
Як на підстави касаційного оскарження судових рішень у цій праві скаржник послався на пункти 1 та 3 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, та зазначив про те, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права та неправильно застосували норми матеріального права, а саме:
- неправильно застосували статтю 277 Цивільного кодексу України без урахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2019 року у цій же справі № 927/791/18. Зокрема скаржник зазначає про те, що Верховний Суд у пункті 5.12. постанови від 21 листопада 2019 року фактично встановив наявність гіперпосилань в текстах спірних публікацій та дійшов висновку про необхідність дослідження судами обставин відповідності спірної інформації тексту публікацій за гіперпосиланнями, які є належною формою посилання та можуть стати підставою для звільнення від відповідальності. Однак суди попередніх інстанцій всупереч вказівок Верховного Суду зазначені обставини не дослідили та дійшли помилкового висновку про відсутність у спірних публікаціях гіперпосилань на першоджерела спірної інформації, чим фактично спростували висновки Верховного Суду, що є процесуальним порушенням відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Також зазначає про те, що суди не дослідили надані відповідачем докази, які підтверджують факт незмінності вигляду та структури спірних публікацій (скриншоти з панелі адміністрування вебсайту) та ухвалили помилкове рішення про спростування інформації, яка не підлягає спростуванню, оскільки містить гіперпосилання, які направляють до першоджерела інформації;
- неправильно застосували норми, закріплені у статті 277 Цивільного кодексу України, висновок Верховного Суду щодо застосування якої стосовно можливості спростування повторно поширеної інформації, за умови, що перша її редакція не оскаржувалась та не була спростована, відсутній. Зокрема скаржник зазначає про те, що суди попередніх інстанцій помилково зобов`язали спростувати опубліковану повторно у публікаціях від ІНФОРМАЦІЯ_15 та ІНФОРМАЦІЯ_17 інформацію про пов`язаність позивача з Чернігівським міським головою, оскільки первісно поширена у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_10 ідентична інформація не була визнана недостовірною чи такою, що завдає шкоди немайновим інтересам позивача. На думку позивача поширена вдруге інформація відповідно до статті 277 Цивільного кодексу України не може бути спростована, якщо така поширена вперше аналогічна інформація не спростована;
- неправильно застосували норми, закріплені у статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та пункті 20 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" в частині тлумачення спірної інформації в дифамаційних спорах під час визначення статусу інформації, як негативної та недостовірної. При цьому скаржник зазначає про те, що висновки Верховного Суду щодо можливості застосування цих норм матеріального права у подібних правовідносинах відсутні.
Зокрема скаржник зазначає про те, що суди попередніх інстанцій при тлумаченні термінів, що містяться у публікаціях від ІНФОРМАЦІЯ_10 та ІНФОРМАЦІЯ_2, помилково застосували зазначені норми законів та необґрунтовано відхилили інші можливі джерела тлумачення цих слів (термінів) в контексті опублікованої інформації. Суди дійшли помилкового висновку про те, що інформація, що міститься у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_10, була поширена в контексті Закону України "Про захист економічної конкуренції" та як наслідок помилково застосували статтю 12 цього Закону до спірних правовідносин, яка не підлягає застосуванню. Цей Закон взагалі не містить такого терміну, як "монополіст", який був вжитий журналістом у спірній публікації від ІНФОРМАЦІЯ_10.
Також скаржник зазначає про те, що суди попередніх інстанцій під час дослідження інформації, розміщеної у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_2, для визначення статусу та значення слова "підконтрольний" помилково застосували пункт 20 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", в якому міститься лише юридичне тлумачення терміну "контролер", та не застосували норму, закріплену у статті 320 Господарського кодексу України, яка підлягає застосуванню як належна, оскільки у самій публікації мова йде про виконання підрядних робіт (з ремонту доріг), а норма вказує на право замовника підрядних робіт здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості і якості виконаних робіт проектам і кошторисам. Позивач зазначає про те, що у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_2 автор статті застосував слово "підконтрольний" у значенні "як той, що підлягає контролю в межах виконання договірних зобов`язань". За твердженням позивача суди помилково ототожнили слово "підконтрольний" з юридичним терміном "контролер", визначення якого надане в Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", не обґрунтували виключення можливості використання вказаного слова в значенні, відмінному від юридичного терміну. Суди дійшли помилкового висновку про те, що слова "контролер" та "підконтрольний" мають ідентичне значення, не врахували те, що слово "підконтрольний" має більш ширше значення та значно ширше коло суб`єктів застосування, ніж термін "контролер", і як наслідок допустили неправильне застосування пункту 20 статті 1 цього Закону.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів - без змін, посилаючись на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, а оскаржувані судові рішення прийняті судами попередніх інстанцій на підставі повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, які підтверджені належними та допустимими доказами, з правильним застосуванням та дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Позиція Верховного Суду.
7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанцій.
Касаційний господарський суд, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 34 Конституції України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
За змістом частини першої статті 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
Згідно зі статтею 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 201 Цивільного кодексу України ділова репутація належить до особистого немайнового блага, яке охороняється цивільним законодавством.
Згідно з частиною другою статті 34 Господарського кодексу України дискредитацією суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних з особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.
При цьому Верховний Суд зазначає, що під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка її підприємницької, громадської чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
Відповідно до частини першої статті 200 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про інформацію" інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про інформацію" кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
За змістом статті 91 Цивільного кодексу України право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 Цивільного кодексу України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб`єкта (підприємця).
Отже юридична особа так само як і фізична особа має право на спростування недостовірної інформації відповідно до частини першої статті 277 Цивільного кодексу України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до частини першої статті 299 Цивільного кодексу України, про що правильно зазначили суди попередніх інстанцій.
Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, ділової репутації фізичної та юридичної особи, а також про спростування недостовірної інформації, є сукупність таких обставин як:
- поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;
- поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
- поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;
- поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
При цьому при вирішенні зазначених спорів суди мають враховувати, що під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). При цьому обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має подати докази недостовірності поширеної інформації.
Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Відповідно до частин першої та другої статті 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Отже за своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Судження є такою думкою, у якій при її висловлюванні дещо стверджується про предмет дійсності і яка об`єктивно є або істиною чи хибною і при цьому неодмінно однією із двох. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.
Ознаками оціночного судження є відсутність у його складі посилань на фактичні обставини та відсутність можливості здійснити перевірку такого судження на предмет його відповідності дійсності.
Фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Ураховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.
Як встановили суди попередніх інстанцій спірна інформація була поширена відповідачем протягом ІНФОРМАЦІЯ_10 - ІНФОРМАЦІЯ_17 у мережі Інтернет на вебсайті "ЧеLine/Челайн-чесні новини" (режим доступу: https://cheline.com.ua) у вигляді публікацій п`яти статей під заголовками (1) "ІНФОРМАЦІЯ_9" (публікація від ІНФОРМАЦІЯ_10), (2) "ІНФОРМАЦІЯ_13" (публікація від ІНФОРМАЦІЯ_2), (3) "ІНФОРМАЦІЯ_4" (публікація від ІНФОРМАЦІЯ_15), (4) "ІНФОРМАЦІЯ_14" (публікація від ІНФОРМАЦІЯ_16) та (5) "ІНФОРМАЦІЯ_7" (публікація від ІНФОРМАЦІЯ_17).
Відповідно до частин першої та другої статті 22 Закону України "Про інформацію" масова інформація - інформація, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб.
Засоби масової інформації - засоби, призначені для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації.
Визначення поняття "аудіовізуальна інформація" міститься у статті 1 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", відповідно до якої аудіовізуальна інформація - будь-які сигнали, що сприймаються зоровими і слуховими рецепторами людини та ідентифікуються як повідомлення про події, факти, явища, процеси, відомості про осіб, а також коментарі (думки) про них, що передаються за допомогою зображень та звуків.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про телекомунікації" інтернет - всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв`язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про інформацію" визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
З огляду на викладене інформація, яка поширюється через мережу інтернет, орієнтована на необмежене коло осіб, відповідно є масовою інформацією. При цьому інтернет-видання (вебсайт) є засобом, призначеним для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації, є засобом масової інформації, про що правильно зазначили суди попередніх інстанцій.