1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду





Постанова

Іменем України

16 березня 2021 року

м. Київ

справа № 736/1855/18

провадження № 61-18607св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,


учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення,

треті особи: директор Чернігівської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення Ковальов Сергій Аркадійович, адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України,


провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою    ОСОБА_1 на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 22 травня 2019 року у складі судді Чурупченка М. І. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Мамонової О. Є., Висоцької Н. В., Шитченко Н. В.,


ВСТАНОВИВ:


Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.


У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (далі - Концерн РРТ) про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що наказом Чернігівської філії Концерну РРТ від 26 вересня 2018 року № 24/ОК його було звільнено з роботи з посади інженера засобів радіо та телебачення цеху № 3 Радіотелевізійної передавальної станції "Холми" Чернігівської філії Концерну РРТ (далі - РТПС "Холми") у зв`язку із скороченням штату працівників філії на підставі пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). У своїй заяві від 26 липня 2018 року, адресованій Чернігівській філії Концерну РРТ, він зазначав про наявність у нього права на першочергове залишення на роботі згідно з частиною першою статті 42 КЗпП України, оскільки в його сім`ї немає інших працівників із самостійним заробітком, він є працівником з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві та йому залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого він має право на отримання пенсійних виплат. У відповідача були відсутні зміни в організації виробництва і праці, не відбулося ліквідації, реорганізації або перепрофілювання підприємства, а також відсутні підстави для скорочення чисельності або штату працівників. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив: визнати його звільнення з роботи незаконним та поновити його на роботі на посаді інженера засобів радіо та телебачення цеху № 3 РТПС "Холми"; стягнути з Концерну РРТ на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26 вересня 2018 року по дату винесення судового рішення про поновлення на роботі включно; стягнути з Концерну РРТ на його користь два розміри середньої заробітної плати за видом економічної діяльності Концерну РРТ у регіоні його роботи до звільнення у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати; постановити окрему ухвалу, в якій зазначити про порушення чинного законодавства України, яке призвело до дискримінації працівників Концерну РРТ виданням наказу від 17 липня 2018 року № 161-ОП про внесеннязмін до штатного розпису Чернігівської філії Концерну РРТ та зобов`язати Концерн РРТ скасувати зазначений наказ протягом 10 днів з дати набрання законної сили окремою ухвалою.


Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 22 травня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.


Рішення місцевого суду мотивоване тим, що у відповідача дійсно мали місце зміни в організації виробництва і праці, що призвело до скорочення чисельності та штату його працівників, у зв`язку з чим позивач був звільнений на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. При звільненні ОСОБА_1 із займаної посади було додержано норми законодавства, що регулюють вивільнення працівників, зокрема відповідач своєчасно та належним чином повідомив позивача про наступне вивільнення, розглянув питання щодо наявності обмежень на звільнення та переважного права на залишення на роботі, ознайомив позивача з попередженням про скорочення та з переліком вакантних посад Концерну РРТ, а також отримав згоду профспілкового комітету на його звільнення.


Постановою Чернігівського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 22 травня 2019 року - без змін.


Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.


Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.


У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 22 травня 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.


Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що при перевірці виконання вимог частини третьої статті 49-2 КЗпП України суди не з`ясували, чи надав відповідач інформацію щодо наявності (відсутності) в нього в період з 24 липня по 26 вересня 2018 року посад, вакантних на період перебування основного працівника у відпустці по догляду за дитиною. Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом України в постанові у справі № 6-2487цс15. Порушивши положення статті 49-2 КЗпП України та частини четвертої статті 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди не з`ясували, чи запропонував відповідач всі вакантні посади, які існували на підприємстві, звузивши коло вакансій до посад цеху № 3 РТПС "Холми". Крім того, всупереч вимогам частин першої та другої статті 42 КЗпП України суди не провели об`єктивний порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації всіх інженерів засобів радіо та телебачення Концерну РРТ за посадовими обов`язками і не врахували висновків Верховного Суду України, зазначених в постанові від 18 жовтня 2017 року у справі № 6-1723цс17 та в постанові Верховного Суду від 05 квітня 2018 року у справі № 303/3785/16-ц. Висновок апеляційного суду про те, що переведення позивача до складу змінного персоналу не стосується питання законності його звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, є таким, що суперечить положенням частини третьої статті 43 Конституції України, згідно з якою використання примусової праці забороняється.


У січні 2020 року адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила виключити її з числа третіх осіб, посилаючись на те, що прийняття рішення про скорочення чисельності працівників та звільнення позивача до повноважень адміністрації не належить.


У лютому 2020 року директор Чернігівської філії Концерну РРТ Ковальов С. А. та Концерн РРТ також подали відзиви на касаційну скаргу, в якому просили залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи.


Рух справи в суді касаційної інстанції.


Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Штелик С. П. від 26 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Корюківського районного суду Чернігівської області.


16 січня 2020 року справа № 736/1855/18 надійшла до Верховного Суду.


Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду від 14 грудня 2020 року, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Штелик С. П. призначений повторний автоматизований розподіл цієї справи.


Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 грудня 2020 року справу № 736/1855/18 передано судді-доповідачеві Стрільчуку В. А.


Позиція Верховного Суду.


Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.


08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.


Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.


Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.


Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги).


Судами встановлено, що    ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з Концерном РРТ, з 01 січня 2010 року був переведений на посаду інженера засобів радіо та телебачення Холминського цеху РТПС.


Листом від 25 квітня 2018 року за № 1522/6-ОПО Концерн РРТ повідомив голову об`єднаної профспілкової організації Концерну РРТ про планове проведення змін в організації виробництва і праці з метою оптимізації витрат в умовах впровадження Концерном РРТ заходів щодо модернізації та оновлення обладнання і інфраструктури підприємства, у зв`язку з чим передбачається скорочення штату та чисельності Концерну РРТ: виведення окремих посад у штатних розписах філій (дирекції) Концерну РРТ, що може призвести до вивільнення (згідно із пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України) працівників, які обіймають ці посади.


04 травня 2018 року директорам філій Концерну РРТ, в тому числі Чернігівської філії, було направлено лист Концерну РРТ № 1660/6-09 про плани щодо проведення змін в організації виробництва і праці, спрямовані на оптимізацію та скорочення витрат Концерну РРТ в умовах впровадження заходів з модернізації та оновлення обладнання і інфраструктури підприємства, за результатами якого передбачається певне скорочення штату та чисельності Концерну, в тому числі адміністративного персоналу.


На виконання вказаного листа 25 червня 2018 року Чернігівська філія звернулася до голови ППО Чернігівської філії Концерну РРТ з інформацією щодо запланованого скорочення штату філії, а саме виведення окремих посад, та Додатком 1 до листа визначила перелік посад, які підлягають виведенню зі штатного розпису філії, в якому зазначена, зокрема посада позивача - цех № 3 РТПС "Холми", інженер засобів радіо та телебачення з посадовим окладом 4 538 грн - 1 штатна одиниця.


Наказом генерального директора Концерну РРТ від 17 липня 2018 року № 161-ОП "Про скорочення штату та чисельності Чернігівської філії Концерну РРТ" вирішено з 27 вересня 2018 року внести зміни до штатного розпису Чернігівської філії Концерну РРТ, вивести із штатного розпису ряд посад, в тому числі посаду, яку обіймав позивач.


На виконання вказаного наказу 18 липня 2018 року директором Чернігівської філії Концерну РРТ видано наказ № 91/АГ "Щодо попередження про наступне вивільнення", з яким позивача було ознайомлено 24 липня 2018 року, про що свідчить його особистий підпис.


На підставі доповідної інженера ІІ категорії ОСОБА_3 на ім`я директора Чернігівської філії Концерну РРТ 18 липня 2018 року були розглянуті питання щодо наявності обмежень на звільнення з ініціативи роботодавця працівників філії та переважного права на залишення на роботі.


24 липня 2018 року ОСОБА_2 був ознайомлений під підпис з переліком вакантних посад у Концерні РРТ станом на 24 липня 2018 року та йому було вручено попередження про очікуване скорочення його посади, від підпису про отримання якого він відмовився.


26 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Чернігівської філії Концерну РРТ із заявою про надання документів, в якій зазначав про право на першочергове залишення його на посаді згідно з частиною першою статті 42 КЗпП України, посилаючись на те, що в його сім`ї немає інших працівників із самостійним заробітком, він є працівником з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві та йому залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку.


У відповідь на вказану заяву Чернігівська філія Концерну РРТ листом від 20 серпня 2018 року № 231/2 відмовила в наданні запитуваних документів у зв`язку з відсутністю правових підстав для цього.


За результатами розгляду подання Чернігівської філії Концерну РРТ від 07 вересня 2018 року № 250/2 профспілковий комітет Чернігівської філії Концерну РРТ 21 вересня 2018 року ухвалив рішення про надання згоди на звільнення з роботи за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України ОСОБА_1 з наданням йому гарантій і компенсацій при звільненні, передбачених чинним законодавством. На засідання профспілкового комітету позивач запрошувався двічі з врученням письмових повідомлень, проте жодного разу не прибув, обґрунтованих пояснень щодо відсутності не надав.


Наказом т. в. о. директора Чернігівської філії Концерну РРТ від 26 вересня 2018 року № 24/ок ОСОБА_1, інженера засобів радіо та телебачення РТПС Холми Цеху № 3 Чернігівської філії Концерну РРТ, звільнено з роботи 26 вересня 2018 року у зв`язку із скороченням штату працівників філії на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.


Того ж дня позивач отримав свою трудову книжку та копію наказу про звільнення, від ознайомлення з переліком посад, на яких може бути запропонована робота в Концерні РРТ станом на 26 вересня 2018 року, відмовився.


................
Перейти до повного тексту