Постанова
Іменем України
16 березня 2021 року
м. Київ
справа № 362/5219/17
провадження № 61-1557св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Кооператив автомобільних гаражів "Мрія", ОСОБА_2,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 28 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Березовенко Р. В., Лівінського С. В., Суханової Є. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кооперативу автомобільних гаражів "Мрія" (далі - КАГ "Мрія"), ОСОБА_2 про скасування рішення правління кооперативу, посилаючись на те, що її чоловік ОСОБА_3 був членом КАГ "Мрія". За спільні сумісні кошти вони сплачували вступні, членські та цільові внески. Рішеннями Васильківської міської ради народних депутатів від 21 березня 1989 року та від 20 лютого 1990 року ОСОБА_3 як члену кооперативу була виділена земельна ділянка, на якій вони збудували гараж № НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік помер. Після його смерті вона як єдиний спадкоємець, яка прийняла спадщину у встановленому законом порядку, продовжувала користуватися гаражем і сплачувати внески. Періодично гаражем також користувався чоловік її внучки - ОСОБА_2, який за її дорученням передавав кошти для сплати внесків. У серпні 2017 року їй стало відомо, що рішенням правління КАГ "Мрія" від 15 жовтня 2014 року відповідач був прийнятий у члени кооперативу замість померлого ОСОБА_3 . Вважає вказане рішення незаконним, оскільки вона як дружина померлого має право на 1/2 частку паю і гаража та переважне право на вступ у члени кооперативу. 12 вересня 2017 року вона звернулася до голови правління КАГ "Мрія" із заявою про вступ до кооперативу та виключення ОСОБА_2 з його членів, на яку отримала відповідь, що питання прийняття її в члени кооперативу може бути розглянуте лише після скасування рішення правління в судовому порядку. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила: скасувати рішення правління КАГ "Мрія" від 15 жовтня 2014 року № 11 про прийняття у члени кооперативу ОСОБА_2 ; стягнути з відповідачів судові витрати.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2019 року у складі судді Кравченко Л. М. в задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження повного внесення паю, що виключає належність гаража до об`єкта спільної сумісної власності подружжя. Згідно з пунктом 6.2 статуту КАГ "Мрія" (далі - Статут) право користування гаражем померлого члена кооперативу переходить його спадкоємцям за наявності у них відповідних документів та складання заяви про вступ до кооперативу без сплати вступного внеску. Отже, положеннями Статуту визначено порядок переходу права користування гаражем, однак не визначено строк, протягом якого вказані дії мають вчинятися. На думку суду, такий строк не може бути не обмеженим у часі, а тому в даному випадку мають застосовуватися положення статті 1270 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), яким визначений шестимісячний для строк прийняття спадщини. Однак ОСОБА_1 не звернулася до кооперативу із заявою про вступ до його членів у визначений законом строк. З огляду на викладене судом не встановлено факту порушення прав позивача оспорюваним рішенням, оскільки на момент прийняття ОСОБА_2 у члени кооперативу волевиявлення позивача щодо такого членства було відсутнє.
Постановою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 задоволено. Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Скасовано рішення правління КАГ "Мрія" від 15 жовтня 2014 року № 11 про прийняття у члени кооперативу ОСОБА_2 як незаконне. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що місцевий суд безпідставно пов`язав строк складання заяви про вступ до кооперативу, який законодавством не визначений, із встановленим статтею 1270 ЦК України строком для прийняття спадщини. Єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_1, до якої згідно з пунктом 6.2 Статуту переходить право користування гаражем члена кооперативу в разі його смерті. З матеріалів справи вбачається, що рішення правління про прийняття у члени кооперативу відповідача ОСОБА_2 замість померлого ОСОБА_3 без вступного внеску, що передбачено пунктом 6.2 Статуту, було прийнято за погодженням з донькою померлого - ОСОБА_5 та внучкою - ОСОБА_6, які в розумінні статей 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України не є спадкоємцями, а тому не мали права на таке погодження та розпорядження спірним гаражем. За вказаних обставин оспорюване рішення правління кооперативу було прийняте з порушенням порядку, передбаченого пунктом 6.2 Статуту, оскільки ОСОБА_2 не є спадкоємцем померлого ОСОБА_3, а тому прийняття відповідача у члени кооперативу без вступного внеску є незаконним, безпідставним та таким, що порушує права позивача як спадкоємця.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
У січні 2020 року ОСОБА_2 подавдо Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Київського апеляційного суду від 28 листопада 2019 року, а рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2019 року залишити в силі.
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що він був прийнятий у члени кооперативу не замість померлого ОСОБА_3, як про це безпідставно зазначив апеляційний суд, а у зв`язку зі смертю останнього, тобто через наявність вільного гаража. Надання згоди на його вступ в кооператив родичами померлого (донькою ОСОБА_5 та внучкою ОСОБА_6 ) в даному випадку ніякого значення не має, окрім виникнення в нього обов`язку сплатити вступний внесок, який він виконав, про що свідчить квитанція від 21 березня 2018 року № 0247. До моменту прийняття оспорюваного рішення правління КАГ "Мрія" позивач не скористалася своїм правом на подання заяви про вступ до кооперативу.
У лютому 2020 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, ухваленим відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи.Місцевий суд безпідставно пов`язав строк складання заяви про вступ до кооперативу, який законодавством не визначений, із встановленим статтею 1270 ЦК України строком для прийняття спадщини. Вона є єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_3, у зв`язку з чим мала переважне право на членство в КАГ "Мрія". ОСОБА_2 не міг бути прийнятий в кооператив без оплати вступного внеску, оскільки на нього не поширюється дія положення пункту 6.2 Статуту.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 24 січня 2020 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Васильківського міськрайонного суду Київської області.
19 лютого 2020 року справа № 362/5219/17 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги).
Судами встановлено, що КАГ "Мрія" створений 21 березня 1989 року та зареєстрований рішенням Васильківської міської ради народних депутатів від 21 березня 1989 року № 97 шляхом об`єднання фізичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою будівництва, утримання, охорони та експлуатації гаражів.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону Союзу Радянських Соціалістичних Республік від 26 травня 1988 року № 8998-XI "Про кооперацію в СРСР", чинного на час створення КАГ "Мрія" (далі - Закон № 8998-XI), споживчі кооперативи задовольняють потреби своїх членів та інших громадян у торговельному і побутовому обслуговуванні, а також членів кооперативів у житлі, дачах і садових ділянках, гаражах і стоянках для автомобілів, у соціально-культурних та інших послугах.
Згідно з частинами першою, другою статті 7 Закону № 8998-XI власністю кооперативу є засоби виробництва та інше майно, які належать йому і необхідні для здійснення статутних завдань. Кооперативові можуть належати будинки, споруди, машини, устаткування, транспортні засоби, продуктивна і робоча худоба, вироблена продукція, товари, кошти та інше майно відповідно до цілей його діяльності. Майно кооперативу формується за рахунок грошових і матеріальних внесків його членів, виробленої ним продукції, доходів, одержуваних від її реалізації та іншої діяльності, надходжень від продажу акцій, інших цінних паперів кооперативу і кредитів банку.
Відповідно до частини першої статті 51 Закону № 8998-XIгромадяни можуть на добровільних засадах створювати житлово-будівельні, житлові, гаражно-будівельні, дачно-будівельні кооперативи, товариства індивідуальних забудовників, інші споживчі кооперативи для задоволення своїх житлово-побутових потреб. Основним напрямом діяльності цих кооперативів і товариств є участь коштами в спорудженні і наступній експлуатації об`єктів кооперативної власності (жилих будинків, гаражів тощо), а в передбачених статутами випадках і об`єктів особистої власності членів кооперативу (товариства), а, також, надання членам кооперативу (товариства) послуг, які відповідають цілям його створення.
Згідно з частиною першою статті 13 Закону № 8998-XI члени кооперативу мають право, зокрема користуватися майном кооперативу.