Постанова
Іменем України
18 березня 2021 року
м. Київ
справа № 288/1502/19
провадження № 61-466св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради, третя особа - ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування запису про державну реєстрацію права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 29 липня 2020 року, ухвалене суддею Рудник М. І., та постанову Житомирського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: Талько О. Б., Шевчук А. М., Коломієць О. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до комунального підприємства "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради (далі - КП "Бердичівське МБТІ"), третя особа - ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування запису про державну реєстрацію права власності.
Позов мотивовано тим, що на підставі договору дарування від 28 грудня
1991 року вона та ОСОБА_2 набули права спільної часткової власності на житловий будинок 1918 року побудови, загальною площею 32 кв. м, житловою площею 20 кв. м, що розташований у с. Романівка Попільнянського району Житомирської області, який належав ОСОБА_3 . У подальшому цьому житловому будинку присвоєно адресу: АДРЕСА_1 .
На земельній ділянці, біля цього будинку, нею було розпочато будівництво нового житлового будинку загальною площею 101,3 кв. м, яке було закінчено у 1998 році. Крім будинку на цій земельній ділянці нею були зведені господарські будівлі та споруди. Оскільки подарований житловий будинок перебував у непридатному стані та був частково зруйнований, його знесено ще до завершення будівництва нового житла.
Маючи намір оформити право власності на збудований нею житловий будинок, вона звернулась до відповідача й дізналася, що 19 березня 2007 року на підставі дублікату договору дарування від 28 грудня 1991 року, виданого виконавчим комітетом Романівської сільської ради 10 лютого 2007 року, реєстратором Державного комунального підприємства Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації Реготун В. Д. зареєстровано за нею та її сестрою ОСОБА_2 у рівних частках право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Позивачка зазначала, що вона не зверталась до КП "Бердичівське МБТІ" із заявою про реєстрацію права власності на новостворений житловий будинок. А тому проведена вище реєстрація на нерухоме майно за ОСОБА_2 порушує її права, оскільки перешкоджає їй в оформленні права власності на збудований за її власні кошти житловий будинок.
З огляду на це ОСОБА_1 просила визнати протиправним та скасувати запис № 3935 в книзі № 34 від 19 березня 2007 року, вчинений реєстратором Державного комунального підприємства Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації Реготун В. Д., про реєстрацію за нею та ОСОБА_2 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 29 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року, у задоволенні позову
ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення судів мотивовані тим, що позивачка не надала суду належних та допустимих доказів, які б свідчили порушення її прав, а саме, що проведена реєстрація права власності на нерухоме майно перешкоджає їй в оформленні права власності на зведений нею житловий будинок та її права щодо цього майна порушені і можуть бути захищені у визначений нею спосіб.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_4, у якій вона просить скасувати рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 29 липня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року й ухвалити нове рішення у справі про задоволення позову.
Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судами норм матеріального права за відсутностіправового висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах(пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
16 лютого 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.