1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова   

Іменем    України

18 березня 2021 року

м. Київ

справа № 752/17209/19

провадження № 61-18847св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за клопотанням Компанії "Вірідіс Інвест ОУ", боржник - ОСОБА_1, про надання дозволу на примусове виконання виконавчого напису, вчиненого нотаріусом за векселем в Литовській Республіці, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3, на постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: Голуб С. А., Ігнатченко Н. В., Таргоній Д. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог клопотання

У серпні 2019 року Компанія "Вірідіс Інвест ОУ" (Viridis Invest OU) звернулася до суду із клопотанням, у якому просила надати дозвіл на примусове виконання на території України виконавчого напису від 10 жовтня 2017 року, вчиненого нотаріусом 26-ого бюро м. Вільнюса Литовської Республіки Рамунасом Тречьокасом про стягнення з ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) на свою користь суму векселя у розмірі    19 263,70 євро, несплачену протягом строку оплати векселя, з належними процентами (6% річних), що обчислюються від закінчення терміну платежу до повного виконання зобов`язання, збору за виконання виконавчого напису у розмірі 96,89 євро та компенсації за перевірку даних в реєстрах у розмірі 0,84 євро; стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму векселя у розмірі 19 263,70 євро, несплаченої протягом строку оплати векселя з належними процентами                                  (6% річних), що обчислюються від закінчення терміну платежу до повного виконання зобов`язання, збору за виконання виконавчого напису у розмірі 96,89 євро та компенсації за перевірку даних в реєстрах у розмірі 0,84 євро; видати виконавчі листи.

Обґрунтовуючи вимоги клопотання Компанія "Вірідіс Інвест ОУ" посилалася на те, що ОСОБА_1 не виконує зобов`язання щодо безумовної сплати їм                19 263,70 євро за простим векселем "без протесту", виданим боржником і засвідченим установою юстиції Литовської Республіки 03 липня 2017 року. У зв`язку з невиконанням боржником зобов`язання 10 жовтня 2017 року нотаріусом 26-ого бюро м. Вільнюса Литовської Республіки Рамунасом Тречьокасом вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на його користь суму векселя у розмірі 19 263,70 євро, несплаченої протягом строку оплати векселя з належними процентами (6% річних), що обчислюються від закінчення терміну платежу до повного виконання зобов`язання, збору за виконання виконавчого напису у розмірі 96,89 євро та компенсації за перевірку даних в реєстрах - 0,84 євро. У боржника на території України наявне майно, а тому наявні підстави для подання клопотання до суду за місцезнаходженням цього майна.

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від    27 серпня 2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі за клопотанням Компанії "Вірідіс Інвест ОУ" про надання дозволу на примусове виконання виконавчого напису, вчиненого нотаріусом за векселем в Литовській Республіці.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що правовідносини між стягувачем та боржником з приводу яких заявлено клопотання, не є цивільними, оскільки виконавчий напис - це розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безпірності відповідальності боржника. Тому вчинення виконавчого напису - це не вирішення спору між кредитором та боржником, а підтвердження безспірності зобов`язань боржника.

Постановою Київського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 27 серпня 2019 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що згідно зі статтею 462 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2020 року постанову Київського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова касаційного суду мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема розгляд справи в апеляційному суді відбувся за відсутності боржника ОСОБА_1 щодо якого відсутні докази належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.

Оскаржуваною постановою Київського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від    27 серпня 2019 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду доГолосіївського районного суду м. Києва.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження була постановлена з порушенням норм процесуального права, зокрема висновки цього суду про те, що на спірні правовідносини не поширюється дія норм цивільного законодавства не відповідає положенням чинного законодавства України та є помилковими, оскільки на кредитні правовідносини поширюється дія цивільного законодавства та вони є за своїм змістом цивільно-правовими.    Крім того, положеннями глави першої розділу ІХ ЦПК України та статті 466 ЦПК України не передбачено право суду відмовляти у відкритті провадження за клопотанням про примусове виконання рішення суду.   

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, а саме те, що апеляційний суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_1, не повідомивши останнього належним чином про дату, час і місце судового засідання. Представник ОСОБА_1 - адвокат Відішенко О. В. повноважень на ведення справи в суді апеляційної інстанції під час розгляду справи та постановленні оскаржуваної постанови не мав.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу представник Компанії "Вірідіс Інвест ОУ" -    Поляков С. П. просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

25 січня 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційної скарга обґрунтована тим, що апеляційним судом порушені норми процесуального права щодо належного повідомлення боржника ОСОБА_1 про дату, час та місце судового засідання, в якому було ухвалено оскаржувану постанову апеляційного суду.

Перевіривши такі доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає їх необґрунтованими з таких підстав.

Згідно зі статтею 211 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Порядок виклику та вручення судових повісток визначено у статтях 128,

130 ЦПК України.

Частинами другою та    п`ятою статті 128 ЦПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.


................
Перейти до повного тексту