ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2021 року
м. Київ
справа № 2а-100/12
адміністративне провадження № К/9901/22801/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 2а-100/12
за позовом ОСОБА_1 до Долинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 21 квітня 2017 року, прийняту у складі судді Монташевич С.М. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді головуючого судді Пліша М.А., суддів Ільчишин Н.В., Шинкар Т.І.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Долинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в нарахуванні та виплаті пенсії за віком із застосуванням середньомісячного індивідуального коефіцієнта заробітної плати за період роботи з 01 лютого 1959 року по 31 січня 1964 року, який враховується при обчисленні пенсії в розмірі 3.36875 з 01 липня 2011 року та зобов`язати провести перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням середньомісячного індивідуального коефіцієнта заробітної плати за період роботи з 01 лютого 1959 року по 31 січня 1964 року, який враховується при обчисленні пенсії в розмірі 3.36875 з 01 липня 2011 року з врахуванням виплачених сум.
Постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 21 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2017 року, у задоволенні позовних вимого відмовлено.
Як встановлено, ОСОБА_1 з 02 січня 1993 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" при страховому стажі 35 років 01 місяць 14 днів. При призначенні пенсії розмір заробітної плати взятий за період з 01 березня 1991 року по 28 лютого 1993 рік відповідно до довідки від 22 квітня 1993 року, виданої Прилуцьким управлінням бурових робіт. Коефіцієнт заробітної плати за період з 1991 року по 1993 рік складав 2.29318. Розрахунок пенсії ОСОБА_1 здійснюється згідно його заяви про перерахунок пенсії на підставі довідки 05/910 від 25 березня 2013 року за період роботи з 1986 по 1990 роки. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати складає 2.54722. 30 березня 2004 року ОСОБА_1 звертався до УПФ України в Долинському районі з заявою про перерахунок пенсії згідно довідки № 625 від 22 квітня 2004 року, виданої Прикарпатським управлінням бурових робіт ВАТ "Укрнафта", за періоди роботи з 01 лютого 1959 року по 31 січня 1964 року, на підставі якої йому було проведено перерахунок пенсії та визначено індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії 3.36875. Під час здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 як дитині війни та при проведенні перевірки його пенсійної справи працівниками УПФ України в Долинському районі виявлено помилку при видачі Прикарпатським УБР довідки про заробітну плату № 625, оскільки щомісячні суми заробітної плати були зазначені в ній без застосування грошової реформи 1961 року, що призвело до безпідставного завищення індивідуального коефіцієнта заробітної плати, який становив 3.36875, та відповідно до завищення розміру пенсії. Згідно довідки № 625 від 22 квітня 2004 року, виданої Прикарпатським управлінням бурових робіт ВАТ "Укрнафта", заробіток за періоди роботи з 01 лютого 1959 року по 31 січня 1964 року вказаний, зокрема, за лютий 1959 року - 425,26, березень 1959 року - 498,16, ..., січень 1964 року - 181,44. Згідно копії акта зустрічної перевірки правильності та повноти відображення заробітної плати ОСОБА_1 від 29 серпня 2011 року при перевірці відомостей нарахування заробітної плати за період з 1959 року по 1964 рік, розбіжностей з довідкою № 625 від 22 квітня 2004 року, виданою ОСОБА_1, не виявлено. У відомостях зазначено, що розрахунок заробітної плати проводився в рублях.
При перегляді пенсійної справи ОСОБА_1 спеціалістами Управління ПФУ в Долинському районі виявлено порушення вимог закону при видачі підприємством довідки про заробітну плату № 625 від 22 квітня 2004 року, оскільки щомісячні суми заробітної плати зазначені без застосування грошової реформи в 1961 р. (1:10). Даний факт призвів до безпідставного завищення індивідуального коефіцієнта заробітної плати, який становив 3.36875, та відповідно розміру пенсії, про що було повідомлено позивача листами № 4555/К-13 від 10 липня 2011 року та № 1520/К-15 від 07 вересня 2011 року.
Внаслідок неправильно відображення підприємством у довідці сум заробітної плати та помилкових розрахунків працівниками Пенсійного фонду при переведенні цих сум позивачу була виплачена пенсія у більшому розміру, однак, оскільки зловживань з боку пенсіонера не було встановлено, суди різних інстанцій підстав для стягнення з ОСОБА_1 надміру виплаченої пенсії не встановили, тому управління ПФУ в Долинському районі повідомило позивача про списання переплати.
Статтею 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачена формула для розрахунку коефіцієнта заробітної плати. Для його розрахунку береться середня заробітна плата працівника, яка ділиться на середню заробітну плату згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про переоцінку товарів (робіт, послуг) та механізм контролю за переглядом цін та формування вартісних показників в умовах грошової реформи" від 26 серпня 1996 року № 1002, в якій вже врахована грошова реформа 1961 року. Тобто, якщо відбулася грошова реформа, то інша (наступна) реформа проводиться з врахуванням проведених реформ. В поданій позивачем довідці № 625 суми заробітної плати були зазначені такі як і в особових рахунках, а повинні зазначатися з врахуванням реформи 1961 року. При перерахунку ОСОБА_1 в 2004 році пенсії вказані в довідці № 625 суми працівники управління самостійно перевели у гривні, враховуючи тільки грошову реформу 1996 року. При цьому як суми заробітних плат, так і показник середньомісячної заробітної плати були поділені на 100000. Середня заробітна плата по Україні береться з постанови Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року № 1783, в якій середня заробітна плата за 1959 рік з врахуванням грошової реформи 1961 року складала 77,7. Оскільки вказана сума зазначена в рублях (у додатку № 2 до постанови суми вказані у карбованцях та гривнях, а їм передували рублі), тому її треба ділити на 100000. При перевірці пенсійної справи ОСОБА_1 в 2011 році було виявлено, що дані в довідці № 625 зазначені без врахування грошової реформи 1961 року. Було витребувано нову довідку № 474, в якій заробітна плата була переведена у гривні з врахуванням двох грошових реформ. Працівники управління вносять наявні у них дані з долучених довідок підприємств про заробітну плату та не можуть втручатися (корегувати) вказані в них суми, а спеціальна автоматична програма вираховує індивідуальний коефіцієнт заробітної плати. Оскільки у 2004 році були введені неправильні суми (довідка видана без врахування грошової реформи 1961 року, а працівники управління при переведенні сум застосували тільки реформу 1996 року), тому і коефіцієнт в розмірі 3.36875 нарахований неправильно, а, відповідно, він не може бути застосований при розрахунку пенсії.
У розрахунку середньомісячного індивідуального коефіцієнта заробітної плати за період роботи з 01 лютого 1959 року по 31 січня 1964 року, який вирахуваний в розмірі 1.6498, сума заробітної плати позивача зазначена з урахуванням двох грошових реформ, оскільки, зокрема, за лютий 1959 року її розмір складає 0,00043, що відповідає даним, відображеним у довідці № 474. Натомість при розрахунку коефіцієнта, який просить взяти до уваги позивач, розмір його заробітної плати визначений з врахуванням тільки однієї грошової реформи та складає, зокрема, за лютий 1959 року - 0,004368.
У поданій касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій у справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.