ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2021 року
м. Київ
справа № 802/1341/16-а
адміністративне провадження № К/9901/32591/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №802/1341/16-а
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Вінницькій області про визнання незаконними та скасування постанов про накладення штрафу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 4 листопада 2016 року, ухвалену у складі головуючого судді Віятик Н.В., та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2017 року, постановлену колегією суддів у складі: головуючого судді Білої Л.М., суддів: Граб Л.С., Гонтарука В. М.,
в с т а н о в и в :
ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування постанов №02-01-12/635-243, №02-01-12/635-244, №02-01-12/635-245 від 23.08.2016,т якими на нього накладено штрафи за порушення законодавства про працю.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що Управлінням Держпраці у Вінницькій області не було підстав для проведення перевірки, оскільки при її проведені відповідачем порушено вимоги Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким накладено мораторій на проведення перевірок. Крім того, Управлінням оскаржувані постанови були винесені з порушенням порядку розгляду справи про накладення штрафу.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 4 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.
Суди встановили, що на підставі звернення ОСОБА_2 від 26.07.2016 та згоди Державної служби України з питань праці №7871/4/4.2-ДП-16 від 27.07.2016, відповідно до направлення від 16.08.2016 № 2747, службовими особами Управління Держпраці у Вінницькій області відповідно до наказу № 629-о від 16.08.2016 17.08.2016 проведено позапланову перевірку та встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства про працю.
За результатами перевірки складено акт перевірки № 02-01-12/635 від 17.08.2016, в якому зафіксовані порушення позивачем норм трудового законодавства, а саме вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України, ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці", ч. 1 ст. 116 КЗпП України, ч. 1 ст. 117 КЗпП України, ст. 83 КЗпП України, ст. 253 КЗпП України.
Вказаний Акт був підписаний позивачем без зауважень.
Також, 17.08.2016 Управлінням Держпраці у Вінницькій області позивачу було вручено повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу, який відбудеться 23.08.2016 об 11 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_1 .
В день розгляду справи (23.08.2016) адвокатом позивача та ним особисто були надані заяви про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю ознайомитись із матеріалами перевірки. Також у своїй заяві позивач вказав, що відмовляється від пояснень, наданих в ході проведеної перевірки, оскільки на нього вчинявся психологічний та моральний тиск.
23.08.2016 на підставі вказаного вище акту перевірки управлінням Держпраці у Вінницькій області були винесені:
1) постанова про накладення штрафу № 02-01-12/635-243, якою на підставі ч. 2 ст. 265 КЗпП України за використання праці громадянина ОСОБА_2 без укладення трудового договору, оформленого розпорядженням власника, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, в порядку встановленому КМУ та виплати йому заробітної плати без нарахування єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків, накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати на загальну суму 43500,00 грн;
2) постанова про накладення штрафу № 02-01-12/635-244, якою на підставі ч. 2 ст. 265 КЗпП України за порушення строків розрахунку із звільненим ОСОБА_2 понад один місяць, накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати на загальну суму 4350,00 грн;
3) постанова про накладення штрафу № 02-01-12/635-245, якою на підставі ч. 2 ст. 265 КЗпП України за наявності порушень вимог чинного законодавства, накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі однієї мінімальної заробітної плати на загальну суму 1450,00 грн.
Не погоджуючись з винесеними постановами, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що перевірка проводилася Управлінням Держпраці у Вінницькій області правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом. Крім того, відповідачем доведено достовірність зазначених в акті перевірки порушень норм трудового законодавства, а відтак, прийняті за наслідком проведеної перевірки постанови № 02-01-12/635-243, №02-01-12/635-244, №02-01-12/635-245 від 23.08.2016, якими накладено на позивача штраф є правомірними.
Не погоджуючись із таким судовими рішеннями, позивач оскаржив їх у касаційному порядку. Просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд. Вказує на те, що судами не було досліджено доказів, які мають значення для правильного вирішення даного спору.
У поданих запереченнях відповідач просить відмовити в задоволенні скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Верховний Суд переглянув судові рішення у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.
Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності" від 23.02.2012 № 4448-VI (далі - Закон України № 4448-VI) передбачено, що здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб: органи державного нагляду (контролю), їх посадові особи проводять планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного законодавства, законодавства про працю, зайнятість (у тому числі зайнятість та працевлаштування інвалідів), про рекламу щодо реклами про вакансії (прийом на роботу), про загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати матеріального забезпечення страхових виплат, надання соціальних послуг.
Відповідно до п.п. 1, 2 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 386/2011 (далі - Положення № 386) Державна інспекція України з питань праці (далі - Держпраці України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Держпраці України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Пунктом 7 вказаного Положення визначено, що Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженим наказом Мінсоцполітики від 02.07.2012 № 390 (далі - Порядок № 390) визначено процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці у межах своїх повноважень.
Відповідно до п. 2 Порядку № 390 право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов`язків мають повноваження державного інспектора з питань праці.
Згідно з п. 3 Порядку № 390, інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Положенями абз. 4 п. 3 Порядку № 390 визначено, що позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення.
За змістом п. 7 Порядку № 390, за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.
Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509) визначено механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч. 2 ст. 265 КЗпП України та ч.ч. 2-7 ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення".
Так, п. 2 Порядку № 509 передбачено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі, в т.ч: акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.
У відповідності до п. 3 та п. 4 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.
Про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника (п. 6 Порядку № 509).